Страница 43 из 85
— Знаєш, я починаю думати, що ти можеш бути зовсім несповна розуму, — сказав він. — Тебе слід замкнути у вежі, а очі твої щоб зжерли скарабеї...
Без зайвих церемоній Кір витягнув меча, і звук сталі, розтинаючої повітря, обірвав промову принца, а всі навколо них заклякли від несподіванки; Дін зробив слабкий, знесилений видих; а південний король, який відчував, що його серце повільно стискається в грудях, не міг змусити себе думати ні про що інше, окрім цієї миті.
— Образиш мене ще раз, — промовив він, і його голос знизився до зловісного шепоту, — і я не буду милосердним.
В очах Камрана спалахнула лють, і Кір майже відчув до нього повагу за те, що він стояв на своєму. Принц потягнувся за власною зброєю, коли Хазан із силою штовхнув його до стіни.
—Досить, — крикнув він. — 3 мене досить вас, двох ідіотів!
Потім, повернувшись, він зосередив свій гнів на Кірі:
—Я не розумію, нащо ви притягли сюди Алізе, і не розумію, чому вам так необхідно одружитися з нею, але я знаю, що ви доклали чимало зусиль, щоб організувати цей безлад. Той факт, що ви дали їй вибір у питанні шлюбу, говорить мені про те, що вам не байдуже, чи буде вона змушена скласти свої обітниці, тому дозвольте мені пояснити вам, нерозумний дурню: якщо Алізе дізнається, що ви вбили її друзів, будьте певні, вона відмовиться вийти за вас заміж.
Кір затих, цей очевидний факт миттєво вгамував його роздратування. Він блиснув очима, вклав меч у піхви і, з грудьми, що все ще здіймалися від люті, знову потягнувся до стіни позаду себе.
Він був, незважаючи на все це, не в тому стані, щоб когось вбивати.
І тут туланський король знову почув її голос, її голос, переповнений бажанням.
Знаєш, що я люблю в тобі найбільше?
Кір відчув, як в нього підкосилися коліна, перш ніж встиг опанувати себе. Парубок не міг пригадати, чи було йому так погано раніше; можливо, ще гірше було тепер, коли він знав її, коли минулої ночі вона була в його спальні, коли він побачив в її очах щось схоже на справжню прихильність.
Можливо, ця історія остаточно доведе його до божевілля.
—Як легко тобою керувати, — кисло промовив Камран. — У якому відчаї ти, мабуть, перебуваєш.
Повільно Кір підняв голову.
—Ти навіть не уявляєш.
Це зізнання, здавалось, здивувало принца, чиє сяйво повільно затьмарилось.
—Чому?
—Чому що?
—Чому ти повинен одружитися з нею?
— Глибоке запитання, — замислився Кір. — Я й не знав, що ти здатний до глибоких роздумів.
Сяйво повернулося до нього. Принц відкрив рот, без сумніву, щоб зробити дошкульне зауваження, коли замість нього заговорила мати Кіра.
— Сказати їм? — запитала вона, і її посмішка стала солодкою як мед. — Чи ти хочеш пояснити все сам?
Кір заплющив очі і скривився.
—Він стверджує, що його змушують одружитися з нею, — оголосила його мати, звертаючись до присутніх. — Він каже, що Ібліс вимагає цього від нього.
Він почув, як хлопець ахнув, потім розплющив очі і побачив, що дівчина затулила рот обома руками, а аптекар від здивування відкинувся на спинку стільця. Жах Камрана був настільки повним, що він здавався хворим, і видовище цього стану було настільки приємним, що Кір ледь не пропустив гримасу люті на обличчі Хазана.
—Як це може бути правдою? — запитав Хазан.
— Багато жахливих речей є правдою.
—Але чому? Чому він хоче, щоб вона вийшла за вас?
—То ось що ти мав на увазі, — повільно промовив принц, і напруга в його очах зникла, коли він зрозумів. — В ніч балу. Я чув, як ти сказав їй, що Ібліс хоче, щоб вона правила. Ти сказав: «Королева джинів, яка правитиме світом. Ідеальна помста».
— Ви мені цього не казали, — Хазан стривожено повернувся до Камрана. — Чому ви мені цього не сказали?
—Я забув, — Камран похитав головою, ніби в заціпенінні. — В усьому хаосі тієї ночі — стільки всього сталося, що я ледве міг тримати все під контролем...
—То вона має вийти за вас заміж? — втрутився хлопець. — Вона повинна вийти за вас, тому що диявол хоче, щоб вона вийшла за вас? Але чому вона повинна робити те, що хоче диявол? Я цього не розумію.
—Я теж, — одночасно відгукнулися Худа і Дін.
—Вона не зобов’язана робити те, чого хоче диявол, — роздратовано сказав Кір. — А я мушу.
—Чому? — запитав хлопчик.
—Тому що я заборгував дияволу.
— Отже, ви, по суті, уклали з дияволом угоду, — тихо промовив Хазан, з новою підозрою дивлячись на короля. — І це те, чого він хоче натомість?
—Частково.
— А що він отримає від її правління? Вона ніколи не діятиме в його інтересах і не погодиться на його вимоги.
Вираз обличчя Кіра потемнів.
— Я не знаю. Ібліс, як ти можеш собі уявити, не довірив мені всіх своїх планів та надій.
— Тоді вона може опинитися в небезпеці, — зауважив Хазан, — якщо вийде за вас заміж.
— І який у неї стимул укладати таку угоду, — додала Худа, — коли єдиний, хто від цього виграє, — це ви?
—Чудове запитання, — сказав Дін, киваючи на неї.
—Боже милостивий, — Кір сердито зітхнув. Він подивився їм усім у вічі. — Досить цього. Підніміть руки, хто хоче моєї смерті?
—Це що, якийсь жарт? — гнівно почав Камран, та обірвав себе на півслові, коли побачив, як хлопчик, дівчина і старший чоловік повільно стали піднімати руки.
—Ти, — сказав Кір, киваючи на принца, — можеш не голосувати, з огляду на те, що ти вже двічі намагався мене сьогодні вбити. А потім до своєї матері: — І твої почуття щодо цього питання ніколи не були прихованими.
До честі Сарри, вона здавалась приголомшеною.
—Але ти, — сказав Кір, звертаючись до Хазана. — Яка у тебе була причина допомагати мені?
— Ви маєте на увазі, чому я врятував вам життя?
— Навряд чи ти врятував мені життя, — огризнувся Кір.— Я б зрештою все владнав.
Очі Хазана стали крижаними.
—Не думаю.
—То ти не відповів на моє запитання.
—Алізе не бажала вам смерті, — холодно відповів він. При згадці про жертву, яку Алізе принесла заради нього, Кір відчув болісний опік у грудях, і він зціпив зуби, щоб не піддаватися цьому почуттю.
— Чудово, — промовив він до Хазана без жодних емоцій. — То це твоя єдина причина?
—Так.
— І ти не будеш оплакувати мою смерть, якщо я безглуздо впаду мертвим до твоїх ніг?
Хазан послав йому презирливий погляд.
— Звісно, ні.