Добавить в цитаты Настройки чтения

Страница 33 из 85

—Але ж ви казали мені, що хочете одружитися з нею!

— Що? — Худа завмерла в стані майже комічного шоку. — Ви хотіли одружитися з нею?

—Хотів, — відповів Камран Хазану, не звертаючи уваги на цей спалах. — Думаю, що й досі хотів би. Але кожна хвилина приносить мені дедалі більше сум’яття, а кожне одкровення ускладнює ситуацію. Я усвідомлюю, що не маю ані найменшого уявлення про те, хто вона така. Нас пов’язувала лише тоненька ниточка, а тепер вона вже розглядає можливість союзу з людиною, яка зруйнувала моє життя.

—Але книга... Напис...

— Я маю побачити її знову, — сказав принц, хитаючи головою. — Занадто багато сталося за той час, шо ми не бачилися. Я більше не знаю, що я про все це ду-маю.Або вона.

— Не можу повірити, — Худа все ще кліпала очима, — а я й гадки не мала, що ви маєте намір зробити її своєю королевою...

Камран ненадовго перевів погляддогори, бо опирався спокусі зробити щось вкрай нечемне, наприклад, закотити очі. Він боявся, що якщо дозволить собі поблажливість і закотить очі після цих слів Худи, то зрештою від надмірного напруження його очі викотяться з голови.

Тоді вона звернулася до Оміда.

—Ти знав, що він хотів одружитися з нею?

Омід з надривом захитав головою.

Потім до Діна:

—А ви? Ви знали?

— Звісно, ні, — сухо відповів Дін. — В принца немає звички розповідати мені про емоційні перипетії свого серця. Хоча мушу визнати, що це цікавий поворот долі, зважаючи на те, що вона одного разу говорила про нього в моїй крамниці.

— Вона говорила про мене? — Камран одразу подивився йому в очі. — Коли? Що вона сказала?

Сарра засміялася.

— І він ще стверджує, що не кохає її.

Камран подивився на жінку.

— Ви вважаєте, що розумієте мої почуття краще за мене?

—Це було не зовсім чемно, сір, — сказав Дін, збентежено дивлячись на нього. — Я не повинен був навіть згадувати...

—Що вона сказала про мене? — наполягав Камран.

Аптекар застиг на своєму місці, його маленькі темні очі закліпали.

—Вона... Ну, вона, здається, запитувала, сер, чи ваша відсутність контактів із широкою публікою не свідчить про за-зарозумілість чи пихатість вашого характеру...

—Зарозумілість?        і

Худа видала різкий, жахливий смішок, перш ніж затулити долонею рот.

—Пробачте, — прохрипіла вона. — Я просто... Боже, я вже знала, що обожнюю її, але тепер...

—Звісно, я категорично не згоден, — поспішно додав Дін, — і, щоб бути справедливим до молодої жінки, я не вірю, що вона була знайома з вами на момент цього запитання, бо вона говорила про вас так, ніби ви були їй незнайомі...

—Я попереджав вас, — озвався Хазан. — Я попереджав, що було помилкою ігнорувати свої громадські обов’язки. Кожна функція, якою ви нехтували, кожна церемонія, якої ви уникали, — я казав вам, що це погано позначиться на вашому іміджі, якщо ви не з’являтиметеся час від часу, щоб заспокоїти серця і страхи простого народу...

—Досить, — загрозливо мовив Камран.

Він ніколи не вважав себе зарозумілим, і той факт, що Алізе в якийсь момент вирішила визначити його таким словом, був для нього несподіваним ударом. Звісно, Камран не намагався навмисне бути претензійним у своїх обов’язках; він просто ненавидів безглузді функції, які мали виконувати короновані особи. Принц ненавидів аристократію і пихатих глав семи будинків; він втомився від приголомшених простолюдинів, які відчайдушно прагнули побачити його; він не переносив виступів, які виставляли його на показ, наче коня на ярмарку.

До того ж, юнак ніколи не розумів їхнього сенсу.

Як молодого принца з прямим правом на трон, Камрана навчили вважати себе найвищим у світі, і його рідко заохочували зазирнути за межі позолочених приміщень його власних володінь. Лише завдяки втручанню Алізе він наважився дослідити прогнилі споруди, які були причиною страждань багатьох людей. Завдяки їй юнак уперше поставив під сумнів дії та мотивацію свого діда, короля Заала. Через неї він уперше замислився над недостатньою платнею та захистом слуг. Завдяки їй він відкрив очі на проблеми безпритульних дітей в їхній імперії. Її погляд — співчутливий до страждань інших — звернув його власні очі на тих, кому пощастило менше, надихнувши його побачити не лише соціальні негаразди в його королівстві, але й шляхи, якими він міг би спробувати їх вирішити.

Проте сумна правда полягала в тому, що Камран ніколи не замислювався над власними упередженнями, аж поки його життя не зруйнувалося навколо нього. Йому ніколи не спадало на думку, що непохитна віра у власну велич може виявитися слабкістю. Йому й на думку не спадало, що життя може одного дня повернутись до нього несприятливою стороною.

Можливо, подумав він з болем, це і є визначенням зарозумілості.

Камран придушив зітхання.

Навіть зараз Алізе зуміла надати йому жорстоки й урок. Вона без зайвих урочистостей ніби впала з небес у тиху воду його життя, і він з тривогою подумав, чи не відчуватиме він відлуння цього удару все своє життя.

— Що більше я дізнаюся про цю молоду жінку, — промовила Сарра, — то з більшим нетерпінням чекаю, коли прийму її у свою сім’ю.

—Тоді ви будете страшенно розчаровані, — сказав Хазан. — Цей шлюб не відбудеться.

—Відбудеться, — заперечила Сарра.

—Яка вам різниця, за кого вона вийде заміж? — сказав Камран, і його очі потемніли, як він повернувся до неї. — Який інтерес ви маєте до її союзу з вашим сином?

—Я й сама не знаю, який, — спокійно відповіла вона. — Я лише припускаю, що дівчина, яку так палко бажають правителі двох могутніх королівств, — дівчина, яка може керувати натовпом так, як вона робила це, — має бути чогось варта, і мені раптом стало цікаво дізнатися, що ж саме це могло б бути. Зрештою, я люблю дбати про власні інтереси.

— Керувати натовпом? Що ви...

—Вона не чаклунка чи щось таке, — збентежено сказав Омід. — Просто вона нам дуже подобається.

—Переконливе пояснення, — промовила Сарра.

— Насправді, — сказав Дін, нахилившись вперед, — її тіло має надприродні здібності до зцілення.

—Я серйозно, — наполягав Омід. — Вам ніколи не зустріти добрішої людини. Одного разу я намагався вбити її на вулиці, і замість того, щоб віддати мене в руки правосудця, вона запропонувала мені хліба. Б’юся об заклад, місіс, що вам ніколи не доводилося намагатися вбити когось, а вам натомість пропонували б хліба.

Губи Сарри розтулилися в мовчазному подиві.

Вона швидко закліпала очима спочатку на Оміда, потім на Камрана, і, трохи затамувавши подих, сказала: