Страница 31 из 85
—Справді? — тихо сказала вона, дивлячись на принца. — Дванадцять років, занадто багато ложок, а твоя робота — оберігати його високість. З усіх кандидатів, яких Ардунійська імперія могла б розглянути на цю посаду, — вона знову повернулася до Оміда, — цю роль віддали саме тобі. Боже, як ти, мабуть, пишаєшся.
—О, так, я пишаюся, — він нетерпляче кивнув. — Дуже пишаюся, місіс.
Камран стиснув перенісся і ледь не застогнав.
—Ось що трапляється, коли ви не слухаєте мене, — пробурмотів собі під ніс Хазан. — Ідіоте.
Принц подивився на нього.
—А ви що тут робите? — Сарра повернула свою огидну посмішку до Діна, який, здавалося, зіщулився під її поглядом.
— Я аптекар, ваша величносте.
Коли ж вона продовжила витріщатися, він занервував і почав нести якусь маячню.
— У мене є аптека на королівській площі. У Сетарі. Тобто в Ардунії. Ремеслу навчився від матері. Почав, коли був ще хлопчиком. Мене д-д-дуже рекомендують. Чудові відгуки. Клієнти задоволені.
Сарра відхилилася назад, обмірковуючи це, і, схоже, вирішила, що він був розумним вибором для королівської свити.
—А ви? —звернулася вона до Худи. — Яку роль відіграєте ви?
Худа почервоніла.
Вона невпевнено озирнулася навколо, її карі очі розширилися від страху, і вперше в житті Камран подивився на неї уважно. Її огидна жовта сукня пом’ялася в дорозі і припала пилом, смуги бруду виднілися вздовж оборчас-тих рукавів і високого волану, який стискав їй горло. Здавалося, у неї не було шиї. Вона не носила жодних коштовностей, окрім маленької блискучої сережки-гвоздика, і то лише в одному вусі. Волосся було зачесане назад від обличчя в непривабливий вузол, який не надавав їй жодних переваг і, по суті, робив її голову схожою на звичайне яйце. Камран ніколи довго не роздивлявся Худу, бо ніколи не відчував, що тут є що роздивлятися. Однак він не здивувався, коли відмітив, що спостерігає за нею зараз, бо це була його практика — ретельно оцінювати своїх ворогів — і можна з упевненістю сказати, що ця несамовита патякалка віднедавна зробилася для нього ворогом.
Утім, було в ній щось привабливе.
Минулого разу, знайомлячись із нею, він відзначив її елегантну статуру, але тепер помітив, що у неї були глибокі чорнильні очі, які здавались вічно млявими, готовими до сну. Цей напівприкритий погляд нагадав йому, з відтінком якогось прозріння, що її біологічна мати була куртизанкою.
—Отже? — не витримала Сарра. Худа здригнулася.
Це було майже не помітно — те, як вона здригнулася, ненадовго заплющивши очі, і Камран не помітив би цього, якби не дивився просто на неї. Проте він нахмурився, бо це здавалося мимовільною реакцією людини, яка звикла до насильства. Це змусило його замислитися, чи не били її в дитинстві, і він був шокований іскрою гніву, яку відчув від цієї думки. Худа стиснула тремтячі руки, перш ніж сховати їх з очей; він спостерігав, як вона затамувала подих, перш ніж усміхнутися, ніби набираючись хоробрості.
— Я не впевнена, що людину слід зводити до єдиної ролі, — сказала вона, — адже людське серце, як відомо, містить таке розмаїття почуттів і проявів...
—Вона тут заради королеви, — категорично заявив Хазан. Камран подивився на нього. — Міс Худа — фрейліна її величності.
Худа з полегшенням опустилася на своє місце, вдячно подивившись на Хазана.
—Фрейліна королеви? — заінтриговано промовила Сарра. Вона випросталася, а потім підперла руками підборіддя. — Невже це вона вимагає, щоб ви носили такий огидний одяг, моя люба? Це вона змушує вас применшувати свою красу в її присутності?
Камран мало не задихнувся. Ніби потойбічній красі Алізе могла коли-небудь загрожувати Худа, яка продовжувала нагадувати яйце, сповите в неправдоподібне місиво з власного жовтка. Він доклав величезних зусиль, щоб придушити сміх, але Худа метнула на нього такий убивчий погляд, ніби звинувачувала його у державній зраді. Небо бачить, Камран мав стати пекельним королем.
Людей страчували і за менші провини.
Він відповів на її погляд таким же лютим поглядом, ненадовго засліплений шаленим бажанням перекинути її через плече, кинути в човен і відправити у відкрите море.
— Сором та ганьба, — продовжувала Сарра. — Ви маєте абсурдний вигляд, як придворний блазень. А цей жахливий відтінок жовтого з вашим кольором обличчя! Це майже кримінал. А втім, — і вона посміхнулася, — королівські особи можуть бути самозакоханими до нестями. Хто-хто, а я це знаю.
— Вибачте, місіс, але ви дуже помиляєтеся, — сказала Худа, і обличчя її спалахнуло від жару. — Цю сукню вибрала моя мати.
—Ваша мати? — витріщилася Сарра. — Боже мій. Невже ця жінка вас так ненавидить?
Худа проігнорувала це питання з легкою посмішкою.
—Алізе — тобто, королева Алізе...
Камран здригнувся.
— ...надзвичайно добра. Я не можу собі уявити, щоб вона коли-небудь змусила мене носити потворне вбрання. Насправді, — сказала Худа, зігріта цією думкою, — насправді вона виняткова швачка. Кілька днів тому я замовила у неї дуже гарну сукню, але, на жаль, вона не встигла закінчити роботу, і мені нічого не лишалося, як вдягнути в цю подорож одну зі своїх старих суконь.
Хазан знову вилаявся собі під ніс, і Камран відчув спокусу зробити те ж саме. Сарра не рухалася, дивлячись на Худу, наче та збожеволіла.
— Ви замовили у неї? — повторила жінка. — Ви замовили у королеви пошити вам сукню? Чи ви здуріли, дівчино? Сподіваюся, що то ви так жартуєте?
Худа нервово озирнулася, перш ніж прикусити губу.
— Ні?
Під застережливим поглядом Хазана вона отямилася і закашлялась.
—Т-так. Звісно, жартую, — тихо сказала вона. — Це в мене такі жарти.
Тут Сарра втратила терпіння.
— Ти, — гаркнула вона, звертаючись до Хазана. — Ти, здається, той шматочок, який, найімовірніше, допоможе скласти цей пазл. Розкажи мені, що ти знаєш про дівчину.
—Що я про неї знаю, то не ваша справа.
Омід ахнув; Дін зблід. Камран мало не розплився в посмішці.
Королева-мати випросталася у своєму кріслі, оцінюючи Хазана так, неначе хотіла його з’їсти. Вона кинула швидкий погляд на лакеїв, що вишикувалися вздовж задньої стіни, зробила жест пальцями, і лакеї враз розійшлися. Почувся рип дверей, що зачинилися, перш ніж вона начепила на себе гнівну посмішку.
— Не моя справа? — сказала вона, і очі її заблищали від люті. — Я нічого не знаю ані про її походження, ні про її батьків. Ця дівчина має стати моєю невісткою, а я лише нещодавно дізналася про її титул...