Добавить в цитаты Настройки чтения

Страница 24 из 85

Він відчайдушно прошепотів її ім’я, прагнучи, щоб вона заговорила, розплющила очі. Він хотів, щоб вона накричала на нього, щоб погрожувала йому, щоб дошкуляла своїми нескінченними запитаннями. З її боку не було ніяких спроб дізнатися, що відбувається; ніяких дотепів про дракона; ніяких погроз кинутися у воду, аби тільки бути подалі від нього. Все це вразило Кіра, як удар в грудину, а коли він нарешті оглянув її рану, то побачив ще одне: вістря стріли загубилося в складках її позиченого плаща, щонайменше на три сантиметри застрягши в її тілі. З огляду на складність колючого вістря, витягти стрілу було б непросто, а він був не в тому стані, щоб надати їй належну хірургічну та магічну допомогу.

Була лише одна альтернатива — і Кір сподівався, що згодом вона пробачить йому це.

— Каве, — сказав він. — Її потрібно доставити до Провидців.

Він одразу відчув невдоволення дракона. З усією повагою, сір, але вам туди більше не можна. І ви це знаєте.

—Звісно, я це знаю, — відповів Кір, і його настрій потьмарився. Ніби він потребував такого нагадування. — Ти залишиш мене біля скелі, а потім відвезеш її одну.

Холодне мовчання з боку тварини. Вони зависли в повітрі, завмерши.

Будь ласка, — беззвучно додав Кір.

Але чому, сір? Яасі сказала, що ви з дівчиною ледь не вбили одне одного на зворотному шляху з Ардунії. Чи не краще було б, якби вона померла? Ви сказали, що вона була нареченою диявола.

— Багато чого змінилося із часу нашої останньої розмови, — сказав король, здригнувшись від спазму в нозі. —Я помилявся щодо неї. Вона не в союзі з Іблісом, і її було поранено, коли вона намагалася врятувати моє життя.

Каве ніяк не відреагував на це, хоча його здивування було дуже сильним.

— Я знаю, — тихо промовив Кір. — Я теж не розумію. Я не зробив для неї нічого, тільки дав їй привід вбити мене.

Ще більше здивування. / вона не знає? Про вашого батька?

Повіки Алізе коротко здригнулися, і Кір завагався. Синець на її вилиці був набряклий і зворушливий, і ця картина одночасно спустошувала і збивала його з пантелику. Він не знав, чому вона лежала на землі сьогодні вранці і як була поранена; та, з огляду на їхню спільну реакцію на інцидент, здавалося малоймовірним, що це її друзі завдали їй шкоди, оскільки очевидних доказів не було. Це була ще одна таємниця, на розгадку якої йому доведеться зачекати, і Кір, відчуваючи себе одночасно слабким і безпорадним, нарешті дозволив собі поглянути на неї. Він розглядав витончені риси її обличчя, ніжні губи, м’які чорнильні вії на блідій шкірі. Небезпечно було дозволяти собі затримати погляд, запам’ятовуючи деталі — адже чим більше він піклувався про неї, тим нестерпнішим ставало на неї дивитися.

Кір відвів очі, і ця нова гіркота ще більше зіпсувала йому настрій.

— Ні, — сказав він нарешті. — Вона не знає.

Алізе ніколи не дізнається.

Ібліс заборонив Кіру говорити правду іншим людям, але південному королю не заборонялося довіряти нелюдським істотам. Такий виняток був можливий, звісно, лише тому, що юнак володів рідкісною здатністю спілкуватися лише за допомогою розуму. У той час, як майже всі інші, наділені цим умінням, були посвячені у священно служителі, Кір — чия угода з дияволом стала причиною вигнання його з храму — не зміг завершити свій шлях Провидця, так і залишившись надзвичайною людиною, наділеною цим умінням.

Втім, мало хто з тварин був зацікавлений у спілкуванні з людьми, а ще менше були здатні передавати більше, ніж основну інформацію; і це означало, що його дракони, чий емоційний інтелект охоплював дивовижний діапазон почуттів, були його єдиними довіреними особами у знаному йому світі.

Сір, — промовив Каве незбагненним тоном. — Боюся, ви втрачаєте уважність.

—Ніби я цього не знаю, — пробурмотів Кір.

Кілька днів тому ви б сприйняли цю ситуацію як можливість. Вона наразила себе на небезпеку не з вашої вини. Або дайте їй померти і покінчіть із цим, або поставте порятунок її життя в залежність від того, чи прийме вона вашу пропозицію. Ви повинні одружитися з дівчиною — це ваш шанс.

— Ти думаєш, мені це не спадало на думку? — сказав він. — Я просто не можу цього зробити, Каве. Мені вже довелося тягнути її сюди, і саме тоді я подумав, що вона змовилася з дияволом, щоб захопити мій трон. Тепер, коли я знаю, що це не так, як я можу бути таким жорстоким до неї? Хіба ти не бачиш, як це складно?

Ви ж вбили північних Провидців без жодних роздумів.

—Ти знаєш, що все було інакше, — різко сказав Кір. — Коли народився Заал, Провидці знали, чим закінчиться пророцтво — вони погодилися, що воно має здійснитися, і встановили умови...

Можливо, вони й хотіли цього, але ж це саме ви наклали прокляття, яке вбило їх, і це саме ви вбили Заала. То що, все було даремно?

Все, що ви пережили? Ви б ризикнути всім цим, сір, просто щоб догодити почуттям однієї дівчини?

Кір зажмурив очі, раптом зненавидівши себе. Який би вибір він не зробив, він програє. Диявол подбав про це.

Ні, — почувся голос Каве. — Відповідь — ні. Вона не варта такої ціни.

Кір промовчав і не наважився відповісти; Каве знову полетів, і тепер вони наближалися до вершини провалля, звідки долинали гнівні крики Хазана, різкі й виразні. Вони влетіли в самий епіцентр суперечки.

—Ми ж домовлялися! — кричав він. — Я попереджав вас, що якщо з нею щось станеться...

—А ти не можеш уявити собі моїх страждань? — гаряче відповідав принц. — Як ти можеш звинувачувати мене, коли знаєш, що це був нещасний випадок, що я б ніколи не посмів...

—Ніколи б не посміли? — Хазан лиховісно засміявся. — Ви цілком упевнені? Коли ви тільки вчора зізналися мені, що мали намір вбити її?

Кір застиг на місці. Шкода, що в нього не було набоїв, щоб застрелити цього ідіота.

— Що? — заговорила ота галаслива дівчина, Худа. — Це правда?

— О, ні, — занадто швидко промовив незграбний хлопець. — Ні, міс, це не може бути правдою.

—Я мав повне право на сумніви, — відповів Камран. — Я мав повне право на підозри. Було незрозуміло, чи можна їй довіряти. Обставини були жахливі — навіть ти міг би визнати це...

— Гаразд, мабуть, це правда, — пробурмотів Омід. — Але я впевнений, що він не мав цього на увазі.

—А я впевнений, що він мав на увазі саме це, — додав старший, кремезний чоловік.

—Будьте певні в одному, — сказав Хазан з тихою погрозою. — Якщо вона не переживе цього, ви пізнаєте всю глибину моєї люті. Я вирву кожну кістку у вашому тілі, перш ніж відірву вашу кляту голову.