Страница 24 из 43
58 -Куди я піду від тебе? Моє життя без тебе не матиме сенсу, я люблю тебе.
59 - Любов до тебе мене облагороджує. Напевно, тому я боюся тебе втратити, з тобою мені пощастило...
60 - Я теж боюся тебе втратити, Марчелло. Моє щастя поруч з тобою.
Сцена четверта
Новорічна ніч
Іван та Василь йдуть до Марчелло та Ізабелли
Іван
Знаєш, Василь, я прийняв рішення, що ніколи в житті не одружуся! Навіть якщо дуже закохаюсь!
Василь
Чому ти таке рішення ухвалив? Надивився на те, як Марчелло та Ізабелла з'ясовують стосунки?
Іван
Саме так! (сміється). Вчора, на вулиці, вони влаштували такий скандал, що навіть перехожі були у жаху!
Василь
Ти перебільшуєш. Для нас це дико, а в Італії – нормальне явище.
Іван
Все одно, ось так зганьбитись мені б не хотілось...
Василь
Це сімейне життя. Вчора вони посварились, а сьогодні помирились. (Сміється. Двері відкриває Ізабелла, Іван та Василь входять до їхньої квартири)
Марчелло (обіймаючи Ізабелла)
Уявляєте, хлопці, вчора я так вирішив помиритись зі своєю дружиною, що навіть потрапив у поліцію!
Іван (здивовано)
Ого!
Марчелло (сміється)
Так! Це, звичайно, смішна ситуація...
Ізабелла (Марчелло)
Це зараз нам смішно, а тоді, коли я побачила, як поліцейський одягає на тебе наручники і відвозить у відділення, я ледве не збожеволіла від страху!
Василь (з нетерпінням)
Що у вас сталося?
Ізабелла (сміється)
Марчелло заспівав мені серенаду, таким чином він вирішив зі мною помиритися, а сусіди викликали поліцію, адже час вже був пізній, і Марчелло забрали у відділок поліції, за порушення порядку.
Іван
У Росії можуть як пізно вночі, так і рано-вранці кричати під вікном, і ніхто не вживає заходів, навіть якщо люди скаржаться!
Марчелло (дивується)
В Росії прийнято приходити в гості серед ночі?
Василь
Ні, не прийнято, але є погано виховані люди, які приходять у гості коли їм завгодно.
Годинник б'є 00:00, Марчелло відкриває шампанське і вони всі виходять на балкон дивитися на феєрверки.
Василь та Іван. З новим роком!
Марчелло та Ізабелла: Buon a
61 - З Новим Роком!
Сцена п'ята
Аеропорт
Василь та Іван вилітають до Росії, Марчелло та Ізабелла їх проводжають
Василь (обіймає Ізабеллу)
Тепер ми вас чекаємо в гості.
Ізабелла
Якось виберемо час, і відвідаємо вас. Чи не так, любий?
Марчелло (обіймає Ізабеллу)
Звісно, кохана. (Тисне руку Василеві). Радий був тебе бачити, Василь.
Василь
Взаємно
Марчелло (пожимає руку Івану)
А с тобой, Іван, я радий був познайомитись.
Іван
Я також радий був знайомству з тобою, Марчелло.
Марчелло
Можливо, я в чомусь був не правий, ти мені пробач...
Іван
Забули про це, Марчелло. Все в порядку!
Сцена шоста
Літак
Іван та Василь підходять до своїх місць і бачать, що вони вже зайняті. Хтось вдає, що спить накривши обличчя шапкою
Василь
Ви зайняли моє місце!
Людина, яка посіла на місце Василя
Що? Ану відчепись від мене, а то пошкодуєш!
Василь
Хочеш розібратися? Давай!
Людина, яка посіла на місце Василя
Та запросто! (прибирає шапку з обличчя)
О! Які люди!
Василь (з радістю)
Антоне?! (сміється) Де б ми ще зустрілися! (обидва сміються).
Але ти, правда, зайняв моє місце.
Антон (стискає йому руку)
Вибач, брат (дивиться у свій квиток). Я переплутав місця, моє місце навпроти (пересідає). Як ви з Іваном відпочили у Римі?
Василь та Іван переглядаються, потім сміються.
Іван
Чудово! Залишилося багато вражень. А ви як погуляли у Римі?
Антон (сміється)
Чудово.
Друг Антона
Ми маємо багато фотографій про те, як ми відзначили Новий рік у Римі. Ми відзначили найкраще!
Василь (убік)
Серйозно?!
Сцена сьома
Митниця у Росії
Іван, Василь, Антон та його друг заблукали
Антон
То нам у який бік?
Василь
Здається, у цей.
Друг Антона
Ні. Ми звідси вийшли.
Іван
Ні. Вийшли ми з іншого боку, а йти нам у протилежний.
Антон
Начебто, ні.
Іван
А я говорю, так!
Антон
Не сперечайся зі мною, Ваня!
Друг Антона
Давайте спитаємо.
Іван (відмахнувся)
Ой, краще не треба!
Друг Антона
Потрібно запитати, а то ми тут довго бігатимемо.
(підходить до робітниці митниці)
Вибачте, підкажіть, будь ласка, як нам вийти...
Працівник митниці (перебиває його, відповідає грубим і невиразним голосом)
Друг Антона (тихо Василю)
Що він сказав?
Василь
Вказав у той бік, а що він сказав, я й сам не розібрав. Ходімо в той бік.
Ну що, друзі, ласкаво просимо на Батьківщину!
Антон
А у мене багаж украли...
Василь
Вітаю, ти у Росії!
Усі сміються
КІНЕЦЬ
Декому нас не зрозуміти
Комедія
2018 - 2019 р.р.
( Наголошую: ця п'єса написана не на російській мові, а на ОДЕСЬКІЙ!)
Дійові особи:
Іосиф (Джозеф) - емігрант
Джоан - його дружина
Сьюзен - їх донька, підліток
Хаім - брат Іосифа
Майа - його дружина
Яков - їх син, одноліток Сьюзен
Давід
Абрам } інші діти Хаіма та Майи
Соня
Роза - мама Іосифа та Хаіма
Ярослав - батько Іосифа та Хаіма, розлучений з Розою
Сусіди
Водій автобуса та пасажири
Сіма - сусідка Рози
Покупець на Привозі
Злодії
Хочу виразаити вдячність моєму колишньому нареченому, талановитому психологу та архітектору Артуру Мільнеру ( жовтень 1985 - квітень 2020 р.р), який розповів мені про еврейську культуру та місцевий колорит Одеси, тим самим надихнув на створення цієї п'єси.
Дія перша
Сцена перша
Флорида
Квартира Іосифа та Джоан, вони всією родиною збирають речі
Сьюзен (радісно)
I am so excided to visit the Homeland of the dad! Because I only know his stories about Ukraine. 1
Джоан
Susan, honey, i have also never been in Ukraine, though, your daddy and I have been married for eighteen years. At least, you planted it with the birth of both cultures. 2
Іосиф ( обіймає Джоан та Сьюзен)
Joan, we'll first we comming to visit in Kharkov to my dad. Stay with him a couple of days, and then, taking my nephew Jacob and going to my mother and brother in Odessa.3
Джоан ( посміхаеться)
I remember this, Joseph. 4
Джозеф ( у бік)
До Одеси ми завітаємо після Тіша - бє - Ав. Це день великого трауру в історії євреїв, цей день пов'язаний з багатьма трагічними подіями, одна з них, це те, що римські легіони захопили фортецю Бейтар, загинуло дуже багато євреїв, а більшість з них були змушені емігрувати в інші країни... Джоан та С'юзен важко переживають траурні дні взагалом, але я в цей день буду подумки з моїми братами-євреями, для мене цей день завжди був та лишиться траурним, де б я не знаходився...