Страница 17 из 43
Дія друга
Сцена перша
Двір інституту.
Михайло, Валерія, Ганна та Артем.
Михайло
Друзі, давайте в п'ятницю ввечорі підемо до клубу?
Ганна
Треба поміркувати. Лєра, як ти вважаєш?
Валерія
Мені подобається ця ідея. Я давно не була у клубі.
Михайло (з радістю)
Ось і домовились.
Артем ( Михайлу тихо)
Чи ти знаєш вартість входу до пристойного клубу? А ми не маємо грошей!
Михайло
Не переймайся, ми заробимо.
Артем
Як?!
Михайло
Я щось придумаю. Головне, що Валерія та Ганна згодні!
Валерія ( дивиться на час)
Незабаром буде дзвоник на пари. Ми з Ганною підемо, а ти, Артем, здоганяй.
Михайло
Побачимось пізніше, Лєра.
Валерія (посміхаючись підморгує Михайлу)
Обов'язково ( йде разом з Ганною)
Михайло ( з радістю)
Артем, ти бачив? Лєра мені підморгнула!
Артем ( незадоволено)
Краще поміркуй як нам заробити грошей!
Михайло (бачить безпритульного кота)
Вже придумав!
Артем
Що ти вже придумав?
Михайло ( підбирає кота)
Ми підберемо цього кота, та продамо його як "Сфінкса". Між іншим, коти породи "Сфінкс" дорого коштують. Зробимо два добрих діла: і для кота знайдемо притулок, і самі заробимо грошей. Ходімо у гуртожиток.
Артем
Навіщо?
Михайло ( ховає кота за пазуху)
Голити кота.
Сцена друга
Центр міста.
Михайло та Артем тікають . У Михайла в руках поголений кіт. Обоє сховались за рогом будівлі.
Михайло ( виглядає з - за рогу)
Здається, ми втекли. ( дивиться на кота) Ти подивись, які всі грамотні стали! Ось скажи мені, Артем, як вони відрізнили звичайного поголеного, дворового кота, від "Сфінкса"? Ми ж фотографії в інтернеті порівнювали, їх неможливо було відрізнити!
Артем
Якщо змогли відрізнити, значить, відмінності є! ( злиться) Михайло, навіщо я з тобою зв'язався? Заробити ми з тобою заробили, але не грошей! (підходить Павло Олексійович)
Павло Олексійович ( суворо)
Ось ви де! А я вас у інституті шукав! Артем, що сталося, чому ти заняття прогуляв?! (ПАУЗА) Михайло, тебе це те ж стосується! Завтра з тобою на цю тему поговорить твій куратор. ( бачить на руках Михайла кота) Що це за кіт?
Михайло
Кіт породи "Сфінкс". ( Артем непомітно штовхає Михайла)
Павло Олексійович (бере на руки кота)
"Сфінкс", кажеш? Справжній?
Михайло (награно)
Так!
Павло Олексійович
Я забираю цього кота. ( платить йому гроші, та забирає кота)
Михайло (рахує гроші)
Павло Олексійович, але "Сфінкс" коштує втричі дорожче.
Павло Олексійович
Так. Але це не "Сфінкс", а звичайний дворовий кіт, якого ви з Артемом поголили, для того, щоб продати як "Сфінкса". Я вам з Артемом заплатив за кмітливість. А також, щоб кіт у мене вдома прижився. За тварин потрібно давати гроші. (йде)
Михайло ( Артему)
Як він здогадався? ( трохи помовчав) Радує те, що кота опреділили у добрі руки! Ось якби кожна добра та відповідальна людина забирала до себе додому по безпритульній тварині та піклувалась про неї... ( до них підходить Власниця території)
Власниця території
Хлопці, що ви тут за бізнес затіяли? Платіть за місце, і тоді робіть, що ви хочете!
Артем
Нічого ми тут не затіяли, і платити ми вам не будемо! Ходімо, Михайло.
Михайло
Ні, Артем, давай розберемось. ( Власниці території) Ви хто?
Власниця
Я - власниця цієї території. Мені всі платять за місце, а потім торгують.
Михайло (злиться)
Я збирався йти до армії для того, щоб захищати таких як ви, а ви від мене ще й грошей вимагаете! Це ж беспреділ! ( бачить Дільничого) Товариш, Дільничий!
Дільничий
Я вас слухаю.
Михайло
Ця жінка вимагає, щоб я їй заплатив за це місце, але як я можу заплатити, якщо не маю грошей, не наторгував? Для того, щоб я міг заплатити за місце, я повинен поставити тут кіоск, або лоток та наторгувати потрібну суму грошей.
Дільничий ( подивився на Власницю тоді говорить з Михайлом хамоватим тоном) Слухай сюди, я після роботи дуже втомлений та зараз розбиратись не буду! Розбирайтесь самі, але щоб тут був порядок!
Михайло ( свариться, та кричить дуже голосно)
А! Так ви заодно! Він підкупив вас! І це тоді, коли в країні йде бороться з корупцією!
Сцена третья
Гуртожиток.
Кухня.
Валерія та Ганна готують.
Ганна
Лєра, давай сьогодні будемо більш обачними, що б ми знову не залишились без вечері?
Валерія
Звісно. Я сама у всьому винна.
Ганна
Якщо ти захочеш вийти, на кухні залишусь я.
Валерія
Так і зробимо. (заходять Михайло та Артем. У обох синяки під оком) Ого! Михайло, Артем, з ким ви побились?
Михайло
З дільничим! (Валерія та Ганна переглянулись)
Валерія
Як це вийшло?
Артем ( з докором дивлячись на Михайла)
Якби дехто тримав язика за зубами, нічого подібного не трапилось би!
Михайло
Я сказав правду!
Артем ( свариться)
За твою правду нас хотіли закрити на п'ятнадцять діб!
Михайло
Тому що дільничому правда в очі колить!
Валерія
Як ви завтра до інституту підете?
Михайло
Ногами! Чи ти вважаєш, що в інституті нас с синяками не впізнають?
Ганна
Вам потрібно прикласти лід до ока .
Михайло
Де взяти лід?
Ганна
У нашій з Лерою кімнаті є холодильник, а у морозильній камері можна дістати лід. Ходімо до нас у гості.
Валерія
Так, ходімо до нас у гості. Нехай Ганна вас проведе, а я до вас приєднаюсь через декілька хвилин, коли вечеря буде готова. Я вчора відійшла буквально хвилин на п'ять, залишивши борщ на плиті, так що ж ви думаєте? Коли повернулась, тут вже була пуста каструля! ( сміється) Якийсь паразит перелив борщ в свою каструлю та пішов! ( всі сміються. Артем та Михайло переглянувшись посміхаються)
Артем ( в сторону)
Я не знав, що це була вечеря Ганни та Валерії.
Ганна
Я піду до кімнати, дістану лід. ( йде. Слідом за Ганною йде Артем)
Валерія
Михайло, і все ж, за що ти побився з дільничим?
Михайло
Я висказав йому все, що думаю про таких як він. Про те, що сучасні дільничі зовсім не слідкують за порядком, до їх обов'язку входить захищати мирних громадян, а вони покривають бандитів, тому що вони їм платять! У нашій країні борються з корупцією лише на словах! По-хамськи спілкуються з нормальними людьми, перевищують свої повноваження, користуючись своїм службовим становищем. Вже ні для кого не секрет, що особливо нахабні дільничі відбирають квартири у людей, обманним шляхом! Вони не мають права порушувати закон, але вони це роблять і ніхто не може їх зупинити!
Валерія
Все правильно ти сказав тому дільничому!
Михайло ( вказуючи на синяк)
Так, і ось результат!
Валерія ( тяжко зітхає)
Більш за все страждають принципові люди, за те, що називають речі своїми іменами! Так було у всі часи!