Страница 18 из 43
Сцена четверта
Кімната Валерії та Ганни.
Артем та Ганна.
Артем ( прикладає лід до свого ока)
Сподіваюсь, через один тиждень синяк зійде.
Ганна
Я ще маю крем. Він не від синяків, це крем який знімає круги під очима, які створюються через втому. Але, якщо хочеш, ти можеш застосувати його. (підходить до Артема та наносить йому крем на око)
Артем
Дякую, Ганна, приємно відчути таку турботу. (помічає контурну карту по історії) Це твоє домашнє завдання, чи Валерії?
Ганна
Моє. Це контурна карта з історії. Я не встигла зробити домашнє завдання.
Артем
Якщо хочеш, я можу допомогти тобі в цьому.
Ганна (посміхається)
Дякую.
Дія третя
Сцена перша
Минуло два місяці.
Ніч на Івана Купала.
Валерія, Михайло, Артем та Ганна зібрались біля річки, разом з іншими людьми.
Ганна та Валерія пускають вінки, разом з іншими дівчатами.
Валерія (сумно)
Мені хотілось, що б мій вінок спіймав Михайло, але я йому не подобаюсь...
Ганна ( обіймає її)
Так, Лєра, не пощастило тобі.
Валерія
Михайло розуміє мене, як ніхто, але йому дівчата не подобаються, на жаль.
Ганна
Просто, це потрібно пережити, Лєра. Пам'ятаєш, як я страждала через нерозділене кохання до Павла Олексійовича? ( сміється) Тепер вже, мені самій смішно, а тоді це для мене було трагедією. Пам'ятаєш, як я переймалась, коли дізналась, що у Павла Олексійовича є дівчина? (обидві сміються)
Валерія
Так, Ганна, я пам'ятаю як ти страждала, але зараз в тебе все по - іншому, ви з Артемом такі щасливі...
Підійшов Артем
Артем
Ганна, ходімо стрибати через багаття?
Ганна
Ходімо.
Артем та Ганна підходять до багаття, узявшись за руки, після чого разом стрибають.
Валерія (одна, озлоблена)
Чому я закохалась у людину, котрій я зовсім не цікава? Раніше я завжди захищала таких як Михайло, тому що розуміла, що у таких людей є подібна схильність і вони у цьому не винні. Але зараз я проти одностатевих стосунків, адже почала бачити у цьому пропаганду! Незабаром буде вважатись не нормально мати традиційну орієнтацію! Також, я завжди сміялась над Ганною,яка страждала від нерозділеного кохання до Павла Олексійовича, я вважала її дурною, а також радила ій поскоріше забути Павла Олексійовича, мені здавалось, що це так просто, забути людину. Тепер, коли я сама у схожій ситуації, я так не вважаю. Нам здається, що зі сторони погляд на ту чи іншу ситуацію завжди краще, але це не так! Адже коли ми бачимо ситуацію з боку - це одне, а ось коли переживаємо схожу ситуацію особисто, нам важко прийняти рішення, або вчинити так, як радили іншим. Ми дозволяємо собі засуджувати іншу людину не побувши у її ситуації. Погляд з боку ми вважаємо мудрішим, але ми не відчуваємо саму ситуацію, та не переживаємо тих емоцій. Тобто, с самого початку ми вже не розуміємо людину, тоді яке ж ми маємо право засуджувати іншу людину, або мішатись у чуже життя?! ( Михайло спостерігає за Валерією)
Михайло ( один)
Валерія сьогодні чомусь має поганий настрій. Цікаво, чому? Сьгодні ж свято Івана Купала! Всі люди, за звичаєм, веселяться, влаштовуючи масові гуляння. Також, користуючись цією обстановкою, я вирішив зізнатись Валерії у тому, що ці два місяці я прикидався представником не традиційної орієнтації. Після того, як я зізнаюсь їй у своїх почуттях, я впевнений, що ми разом будемо довго сміятись над цією ситуацією. У нас з Валерією добре склались дружні стосунки, ми у багатьох речах розуміємо одне одного, згодні одне з одним, особливо у життєво важливих речах. В нас бувають розбіжності, після чого ми обоє можемо обміркувати ситуацію заново, та прийняти рішення яке влаштує нас обох. Так що, з нас вийде ідеальна пара! Як для мене, так і для Валерії важлива у відносинах взаємність, і якщо я бачу, що людина цього не цінує, я розумію, що така людина не гідна мене, а витрачати свій час на людину, яка мене не гідна, я не бачу сенсу. Навіть якщо це буде боляче, я все одно розриваю токсичні відносини, краще я один раз перестраждаю, але потім знайду гідну дівчину, це набагато краще ніж намагатись зберегти відносини, які причиняють біль, або ще гірше, намагатись втримати людину, яка зневажливо до мене ставиться, я буду почувати себе принизливо, а з боку буду виглядати ущербно! У Валерії я впізнав себе! В нас збігаються цінності, а це головне в гармонійних відносинах! ( випадково почув як говорять Валерія, Ганна та Артем)
Артем
Валерія, ти знайшла папоротник? Адже якщо в ніч на Івана Купала знайти папоротник, весь рік буде вдалим в усіх сферах життя.
Валерія
Ні, не знайшла. А ви з Ганною знайшли папоротник?
Артем ( зітхає)
І ми не знайшли.
Ганна
А я чула, що його хтось на кладовище бачив. Давайте сходимо та перевіримо? Втрьох не страшно ж.
Артем
Ганна, ти з глузду з'їхала ?!
Ганна
А ти боїшся?
Артем
Ні!
Ганна
Тоді ходімо на кладовище та перевіримо чи цвіте там папоротник. Доведи що ти не боїшся!
Артем ( з викликом)
Ну ходімо! (Артем, Ганна та Валерія йдуть)
Михайло ( один)
На кладовище вони зібрались! А вони не подумали що там можуть бути сатаністи зі своїми страшними ритуалами, і Артем нічого не зможе зробити проти всієї банди! Гострих відчуттів вони захотіли, ну я вам їх влаштую! (йде слідом за ними)
Сцена друга
Кладовище.
Артем, Ганна та Валерія шукають папоротник, а Михайло ховається за великим пам'ятником, біля могили.
Артем
Тут дуже темно.
Валерія
І дуже тихо. Дійсно, гробова тиша.
Ганна
Хтось бачить папоротник?
Артем
Тут немає ніякого папоротника. ( Михайло починає кряхтіти)
Ганна ( злякавшись прижимається до Артема)
Артем, ти це чуєш?
Артем ( обнімаючи Ганну )
Ні.
Михайло починає кряхтіти голосніше
Валерія ( також лякається)
Я чую! ( знову настає тиша) Ходімо звідси!
Артем ( навмисно лякає їх)
Це подих кладовища! ( чують як хтось хропе, всі кричать та тікають)
Михайло (також лякається)
Це не я хропів! ( бачить, як коло могили спить бомж) Ах, ось воно що! Кращого місця для сну не знайшов?! А мені зовсім не подобається бути на кладовищi, особливо вночі! Якщо мені вдалося їх налякати та вони потікали, буду і я їх наздоганяти!
Біжить слідом за Артемом, Ганною та Валерією.
Сцена третя
Біля річки зібралась велика компанія, розпалили багаття та співають пісні під гітару. Прибігають Артем, Ганна та Валерія, і всім розповідають про те, що сталося на кладовище. Підходить Михайло.
Михайло (сміється)
Це я вас налякав! Я спеціально сховався за великим пам'ятником та почав кряхтіти!
Валерія
Навіщо ти це зробив, Михайло?
Михайло
Ви ж хотіли гострих відчуттів.
Ганна
Хропів також ти?
Михайло
Ні, не я. Хропів бомж, який спав біля могили. Мене самого мало не паралізувало від страху, але коли я його побачив, мені все стало зрозуміло.