Страница 65 из 96
Хемміку спало на думку, що він сам ніколи не усвідомлював, наскільки це цікава і закінчена історія. Тепер він тьмяно бачив, що те, що здавалося йому лише фрагментом, гротескною інтермедією, було насправді дуже значущою і повною оповіддю. Це була цікава історія; це була історія, після якої обернулося невдачею все його життя.
Голос Аберкромбі ввірвався в його думки.
— Розумієте, це так відрізняється від моєї історії, — говорив Аберкромбі. — Трапився нещасний випадок, і ви залишилися, і я також випадково поїхав. Але ви заслуговуєте більшої поваги, якщо вона ще існує у світі, саме за ваш намір поїхати та досягти успіху. Розумієте, у свої сімнадцять я став на більш-менш помилковий шлях. Я був тим, кого ви називаєте телепнем. Все, що мені хотілося, — це полегшити своє життя — і одного разу мені випав шанс, коли я побачив перед собою об’яву: «Спеціальний тариф до Атланти, три долари й сорок два центи». Тоді я вийняв свій дріб’язок із кишені й перерахував його.
Хеммік кивнув. Ще поглинений своєю власною історією, він забув про важливість та порівняльну велич Аберкромбі. Але потім він раптом виявив, що уважно слухає.
— У мене було всього три долари й сорок один цент у кишені. Я стояв у черзі з багатьма іншими молодшими хлопцями біля залізничного вокзалу і збирався зарахуватися до армії на три роки. І прямо перед собою на тротуарі, десь за три фути, я побачив ту центову монетку, якої мені не вистачало. Я побачив її, тому що вона була зовсім новенька і сяяла на сонці, як золото.
Алабамська ніч спускалася над вулицею, і, коли блакить неба злилася з пилом, обриси двох чоловіків стали менш чіткими, так, що ніхто з тих, кому б трапилося пройти повз, не міг би чітко сказати, що один з цих чоловіків був одним з обраних, а інший — одним з багатьох. Всі деталі зникли: чудовий золотий наручний годинник Аберкромбі, його комір, дюжину яких він замовив з Лондона, гідність, з якою він сидів на лавці, — усе зів’яло і злилося з незграбним костюмом Хемміка і його безглуздим горбистим взуттям, все поринуло у цю всепроникну глибину ночі, яка, як смерть, стирала будь-які змісти, все урівнювала, і не залишала за собою нічого. А трохи пізніше випадковий перехожий помітив лише дві невеличкі плями світла розміром з цент, що знаменували зліт та падіння їхніх сигар.