Страница 66 из 87
Відкладена на місяць дія свідчила про те, що замовник бажав зла не лише мені, а й самій академії. Оскільки сюди прибула принцеса Розалін, то й рівень безпеки тут мав бути відповідним. Однак якщо я загину, та ще й у такий жахливий спосіб, інформація про це облетить усю Імперію. У найкращому разі ректора знімуть за невідповідність посаді, а можуть і стратити.
Отже, замовником був не граф Дебура. Йому невигідно шкодити ректору, який знайшов спосіб залишити його нащадка в академії. Тевін ще до церемонії привітання виплатив мені через слугу п’ятдесят золотих, виконуючи вимоги ректора. Якщо граф Дебура й мститиметься через убивць, то мене почнуть убивати відразу, не розтягуючи це на довгий строк.
Отже, тут хтось інший. І, як мені здається, я знаю, хто мене замовив. Ось, значить, чому рід Тельмар припинив мене переслідувати! У помсту за знищених щурів вони відправили по мене вбивцю, а академії вирішили нашкодити через те, що ректор не підкорявся неофіційному власникові міста.
Тельмари, отже. Як я встиг з’ясувати до вступу, цього року до академії вступає молодший нащадок Тельмарів. І навчатиметься він у групі вищої знаті, куди сьогодні перевели мене й моїх учениць! Яких учениць? Дівчат, із якими на певний час звів мене хаос! Це не учениці.
Утім, не має значення, як їх назвати. Важливо те, що молодший Тельмар буде зі мною в одній групі. Ми ходитимемо на ті самі заняття, тренуватимемося в тих самих залах. Якщо хтось вирішив, що я заб’юся під ковдру, сховавши голову, він глибоко помиляється. Поки вбивця себе не виявив, про нього можна забути. Але ось про кого забувати не можна, то це про замовника. Подивимося, як учинить глава роду Тельмар, коли в його сина почнуться неприємності.