Соло. Книга 1

— Сьогодні до кінця дня куратори видадуть вам браслети студентів магічної академії Трімуса, студентську форму й підручники. Усе інше, включно з додатковими артефактами, видаватиметься за результатами вашої практики. На цьому все! Моя група — чекаю вас у своєму кабінеті за десять хвилин.

Розвернувшись, ректор швидким кроком залишив центральну площу. Куратори відразу почали організовувати своїх студентів, шикувати їх у групи. Причому своїми займалися не лише куратори першого курсу, а й старших. Ніхто нікуди не розходився, усі терпляче чекали, доки з ними поговорять.

Але не ми.

— Ходімо. — Я взяв дівчат за руки й потягнув за собою. Судячи з того, що і Наталі, і Мілена мали трохи приголомшений вигляд, заява ректора подіяла на них саме так, як і замислювалося. Нічого, потім поясню, що тут насправді відбувається.

У приймальні на нас уже чекали. Досить мила дівчина з довгим білосніжним волоссям поралася з документами, але щойно ми з’явилися в кабінеті, відразу відклала всі справи.

— Пан ректор наказав зняти з вас мірки для форми, — неймовірно чарівним голосом промовила вона. Мені довелося докласти зусиль, щоб відвести від неї погляд — форма помічників чимось нагадувала студентську, тож спідниця ледь сягала колін, вигідно підкреслюючи стрункі ніжки й ідеальну фігуру, а білосніжна сорочка ледь приховувала розкішні груди.

Зняття мірок відбулося стандартно — помічниця ректора дістала невеликий артефакт і провела ним згори вниз уздовж наших тіл. Власне, ось і вся процедура обмірювання.

— Пан ректор на вас чекає, — промовила дівчина, завершуючи свою місію. — Три комплекти форми доставлять до ваших кімнат до кінця дня. Вони надаються коштом академії. За всі наступні комплекти вам доведеться платити.

Дівчина відчинила двері, дозволяючи нам пройти до головного кабінету магічної академії Трімуса. Судячи з обстановки, ректор віддавав перевагу лаконічному стилю. Тут не було якихось дорогих різьблених меблів, рідкісних артефактів чи чогось подібного. Книжкові шафи, карти, кілька шпаг і трофеї. Ось останнє зацікавило мене найбільше — у кабінеті ректора була голова потвори, що водиться лише в розломах найвищих рангів. Звідки знаю? Сам таких убивав у своєму житті лише кілька разів, коли довелося витягувати групу з розлому восьмого рангу.

— Малірійський кривоступ восьмого рангу, — почувся голос ректора, який помітив мій інтерес. — Найсильніша потвора з тих, кого я знищив. Хочу знати про ваш досвід.

— У мене розломи першого й третього рангів, — відповів я. — Мілена була активована кристалом третього, Наталі знищила кам’яну ґарґулью п’ятого рангу. Досвіду проходження розломів у них ще немає. Усі троє можуть активувати заклинання без використання концентраторів і активаторів. Однак у дівчат поки що є проблема з кількістю використовуваних заклинань — їм потрібно переходити на другий ранг.

— Чому сам не переведеш їх? — Ректор відкинувся на спинку крісла й склав руки на грудях.

— Не вмію, — чесно зізнався я. — Я спеціалізуюся на вбивстві потвор, а не на розвитку магів інших стихій.

— Спеціалізуєшся? — Ректор дозволив собі усмішку. — Закрив два розломи й вважаєш себе фахівцем із їхнього знищення?

— Так. — Я витримав зневажливий погляд ректора. — Будь-який розлом до четвертого рангу включно я зможу знищити без особливих проблем. Із п’ятим рангом виникнуть труднощі — у своєму нинішньому стані я його не потягну. Мені потрібен розлом третього рангу, щоб створити четвертий канал зв’язку, після чого я зможу закривати вже й розломи п’ятого рангу.

— Лише ти? — Ректор перевів погляд на дівчат. — Чи твої супутниці теж?

— Їм потрібен розлом другого рангу й провідник, який допоможе сформувати другий канал, — повторив я. — Після цього вони зможуть закривати розломи другого-третього рангів, але лише у складі групи. На жаль, у них не так багато досвіду в цій справі.

— Звідки досвід у тебе? — продовжив допитуватися ректор.

— Мене готували гідні вчителі. Маги хаосу восьмого рангу Естор і Сорен.

— Бачив я учнів Естора. — Начебто потеплілий погляд ректора знову став зневажливим. — Бездари, ні на що не здатні.

— Не потрібно порівнювати випадкових селян, яким Естор проводив ініціацію, та його особистого учня, — захистив я старого друга. — У мене була гідна підготовка.

— Готовий її продемонструвати? — із неприхованою зловтіхою запитав ректор. — Насичений розлом четвертого рангу. Прорив має початися за тиждень, зараз кристал накопичує критичну масу для викиду. У тебе буде два дні, щоб його знищити. Впораєшся — станеш мені цікавим. Не впораєшся — краще з розлому не виходь. Моїй академії не потрібен бездарний маг непотрібної стихії.

— Коли починати? — Я витримав погляд ректора.

— Не бачу сенсу відкладати, — заявив ректор. — Відразу після нашої зустрічі тебе відведуть до розлому. На цьому все.

— У мене є запитання, — здаватися я не збирався. — Перше — у Трімусі в мене залишився слуга. Хочу забрати його до академії, щоб він займався всілякими дрібницями. Як це організувати? Друге запитання — чи можу я забрати своїх супутниць із собою? Їм буде корисно подивитися на насичений розлом, вивчити його особливості, визначити, де і як формуються ресурси та чому насичений розлом набагато прибутковіший за звичайний.

— Питання зі слугою вирішиш із моєю помічницею, — після паузи промовив ректор. — Дівчата залишаться в академії. Це не їхнє випробування. Щодо ресурсів — із тобою вирушить загін збирачів. Ресурси розломів, наданих академією, належать академії. Збирачі ввійдуть до розлому за дві години після тебе. До цього часу місцевість навколо входу має бути зачищена. Якщо хоч один зі збирачів постраждає або йому доведеться використати заклинання для атаки потвор розлому — ти провалив своє випробування.

Ректор активував артефакт зв’язку, і до кабінету ввійшла його помічниця. Глава академії дістав із шухляди товсту папку, витягнув із неї аркуш паперу з гербом Імперії, приклав іменну печатку, підписуючи документ, після чого передав його помічниці:

— Вступне випробування для мага хаосу. Відправ із ним команду Зарґа, я вже надіслав йому звістку.

Жодного запитання з боку помічниці! Наче тут щодня таке відбувається.

— Дівчата, а з вами я ще не закінчив, — промовив ректор, щойно помічниця повела мене до виходу. — Тепер хочу зрозуміти, хто ви такі, на що здатні й що робите в моїй академії.