Страница 50 из 87
Задоволений Ярґос пішов, а Орлант утупився в стіну, занурившись у свої думки.
— Пошуки мага хаосу припинити, — після довгої паузи промовив глава Тельмарів. — Ми марнуємо час і ресурси, шукаючи його в Трімусі. Завтра він з’явиться на площі перед академією.
— Там будуть представники Імператорської сім’ї, — нагадав помічник, чудово розуміючи, що цього не потрібно. — Принцесі Розалін Флеймворд дісталася наша академія для початкового навчання. Якщо ми спробуємо вбити мага хаосу, до роду Тельмар можуть виникнути запитання вже зі столиці.
— Тому ми нікого не вбиватимемо. Після нашої розмови ти візьмеш чотири сотні золотих і вирушиш телепортом до Кріалона. Нашу проблему можуть розв’язати лише в столиці. Тельмари ніколи не пробачають образ і завжди беруть своє. Навіть якщо за це доведеться заплатити.
— Так, пане, — кивнув помічник. — Коли і як маг хаосу має померти?
— Як — неважливо. Мене влаштує будь-яка його смерть. Коли — за місяць після початку навчання. Хочу подивитися на галас, який здійметься в Імперії. Академія, де навчається принцеса Розалін, не змогла вберегти свого учня. За такий проступок покарання лише одне — смертна кара ректору академії. Цей маг світла не сподобався мені з першого погляду. Настав час помирати. Тельмари починають мститися!