Соло. Книга 1

— Гаманець теж залиш. — Я помітив, як Харз спробував сховати невеликий гаманець. Золотих там не було — навряд чи маги стали б повзати каналізацією в надії отримати якихось два золотих, але срібла могло бути достатньо. Мені вистачить.

Харз вирушив слідом за Токілом, і незабаром обидва маги вогню зникли.

— Наталі, йти можеш? — запитав я. Дівчина нещодавно опритомніла й намагалася підвестися на ноги. Поки виходило погано.

— Ні, — після чергової спроби відповіла магиня води.

— Мілено, Наталі на тобі! — наказав я. — Наталі, показуй дорогу. Потрібно дістатися до «Ока буйвола». До твоїх зараз не можна — Тельмари чатуватимуть на нас біля входу. Відправимо Яшку, він попередить. Тримайте! Відразу активуйте. Захист зайвим не буде.

Я передав дівчатам обидва амулети Тельмарів. Заперечень не було — коли на кону життя, не до розмов. Закинувши всі речі до сумки мандрівника, я хотів ривком звалити її собі на спину, але натомість просто розтягнувся в брудній рідині. Туша ґарґульї виявилася настільки важкою, що підняти сумку я не міг.

Учепившись у лямки, я вперся ногами й потягнув сумку. Зрушила — неохоче почала ковзати.

— Ідемо! — прохрипів я, продовжуючи впиратися всіма кінцівками.

Далі пішло легше — сумка хоч і неохоче, але рухалася. Саме з тією швидкістю, з якою Мілена тягла на собі Наталі. Магиня води вказувала дорогу, а моє передчуття показувало, що просто зараз неприємностей нам чекати не потрібно. Спостерігач продовжував рухатися за нами невидимою тінню, навіть не думаючи допомагати. Хаос із ним!

— Пане магу, сюди! — Голос Яшки пролунав задовго до того, як ми дісталися мети. Я рухався на чистій упертості, не бажаючи позбавлятися ні тіл, ні здобутих у розломах ресурсів. Наталі вже зміцніла й могла йти сама, тож останні пів години Мілена допомагала мені тягнути сумку мандрівника.

— Батьку, тут допомога потрібна! — Яшка швидко зорієнтувався, і в колекторі стало на одну людину більше. Господар «Ока буйвола» виявився вельми міцним чолов’ягою, але навіть він не зумів легко підняти мою сумку. Закректавши від напруження, він учепився в неї двома величезними лаписьками й, вирвавши з обіймів рідини, потягнув до залізної драбини.

— Хвилину! — промовив я, активуючи «Поглинання». Джерело за годину, яку ми блукали колекторами, трохи охололо, що дозволило мені скористатися магією.

Сумка очистилася й зникла нагорі. Виконавши такі самі дії з рештою, я піднявся останнім і, щойно кришка люка зачинилася, впав на підлогу, миттєво занурившись у сон. Усе, найближчі два дні мене не чіпати.

Маєток роду Тельмар, клан Вогню. Місто Трімус

— Інформація підтвердилася, пане. — Незмінний помічник поклав на стіл кілька документів. — Щурячий король мертвий. Щури Трімуса втратили з ним зв’язок і знову стали звичайним стадом, яке гризеться між собою. Блеквуди виконали доручення.

— Що з другим питанням? — запитав Орлант, глава роду Тельмар, зберігаючи незмінний спокій.

— Перевірка досі триває. — Помічник схилив голову. — Ми не розглядали варіанта, що знищити нашу лабораторію може лише одна людина. Це здавалося неможливим. Ми опитали слуг, відновлюючи події. Так, усі згадують мага хаосу, який спустився до розлому. Так, усі згадують, як він миготів на завалі. Ось тільки, коли стався вибух, він вийшов із розлому надто швидко, наче стояв неподалік. Наші маги, які побігли на вибух, нічого підозрілого не помітили. Маг хаосу повз них не проходив.

— Однак він звідкись знає про нашийники. — Орлант примудрявся зберігати спокій навіть зараз, коли зруйнувалося абсолютно все. Представники королівства Дертан залишили Трімус, у місті несподівано з’явилася принцеса зі своїм прискіпливим учителем, Блеквуди подали рапорт про те, що виконали доручення глави міста, і просять перевірити виконання, а тут ще й якийсь маг хаосу ніяк не бажає помирати! Мало того, ніхто досі не знає, де він ховається! Уже завтра магічна академія відчинить свої двері, і тоді дістати цього паскудника стане майже неможливо!

— Цю інформацію ми уточнюємо. — Помічник умів тримати удар. — Є версія, що про нашийники магам води розповів якийсь Тарвін Блеквуд. Пан Ярґос використовував цього мага як особистого шпигуна.

— Цей Тарвін бачив наших щурів? — холодним голосом запитав Орлант.

— Так, пане. Він був у команді пана Ярґоса в перший день пошуку мага хаосу.

— Тарвіна більше не повинно існувати, — наказав Орлант. — Нехай він вирушить на риболовлю й випадково потоне.

— Так, пане. — Помічник схилив голову.

— Двоє моїх людей билися з магом хаосу. — Важким поглядом глава Тельмарів утупився в Ярґоса, який теж перебував у кабінеті. — Вони програли якомусь магові-початківцю. Чому? Їх недостатньо підготували?

— Маг хаосу підло напав із-за рогу, батьку! — Ярґос заступився за своїх бійців. Ні, узагалі-то він їх уже покарав, наказавши відшмагати мало не до смерті, але перед батьком мав захистити. — Він з’явився нізвідки й відразу почав атакувати, не даючи твоїм людям навіть миті, щоб перепочити.

— Це мої люди, — виправив Орлант. — Не забувайся, сину!

— Так, батьку, маг хаосу не дав твоїм людям навіть можливості перепочити. А потім підлістю й хитрістю змусив їх позбутися артефактів та одягу! Обурливо! Коли я його спіймаю…

— Досить. — Орлант обірвав сина. — Ти надто засидівся в Трімусі. Я ухвалив рішення — сьогодні ж ти вирушаєш до Галдора. Візьми із собою стільки людей, скільки вважатимеш за потрібне.

— До цієї глушини⁈ — вигукнув Ярґос. — За що, батьку⁈ Ти мене виганяєш?

— Твоє завдання полягатиме в тому, щоб очистити околиці Галдора від усіх розломів до п’ятого рангу включно. Ти зрозумів мене, сину? Усіх! Навіть тих, на яких годується рід Зорен! Це завдання я можу довірити лише тобі. Я отримав листа з Кріалона. Куратори цікавляться, чому Імператорська сім’я почала ставити запитання про незареєстровані й незаконні розломи на території нашої області. Знаєш, мені нічого їм відповісти! Тому протягом трьох місяців на території моєї області не повинно залишитися жодного розлому! Кристали можеш використати сам. Тобі давно час переходити на шостий ранг.

— Так, батьку! — Очі Ярґоса загорілися. Вигнання різко перетворилося на вельми вигідну справу. Ярґос чудово знав, де і які розломи розташовані на території роду Зорен. Якщо їх усі знищити, можна добряче розвинути своє джерело й замахнутися на формування шостого каналу зв’язку!

— Після Галдора я чекаю, що ти об’їдеш усі великі міста нашої області, — додав Орлант. — Розломи потрібно знищити всі.