Страница 41 из 87
Мені довелося витратити хвилин п’ять, перш ніж Наталі змогла розслабитися для наступного етапу. Заплющивши очі, вона дослухалася до моїх слів, забувши про долоню на своїх грудях. Я підняв її руку, але вкладати магічну паличку не став. Натомість почав підказувати шлях енергії, яка йшла від джерела до кулака, продовжуючи розповідати, що має вийти в результаті.
«Водяна куля», звісно, була легким заклинанням, але в бою від неї не було користі. Хіба що намочити когось. Тому зараз мене цікавив «Крижаний шип» — заклинання школи води другого рангу. Я розповідав Наталі, як улаштований шип, що він має робити, яка в нього температура і як він впливає на навколишній світ.
Коли переконався, що дівчина готова, я наказав:
— Енергія у твоїх руках досягла піку, магине води! Тобі важко її втримувати! Вона починає тебе пожирати! Сила прагне підкорити тебе, зробивши своєю рабинею. Доведи, що ти сильніша! Випусти її! Сформуй «Крижаний шип»!
Кілька секунд нічого не відбувалося, але раптом перед розчепіреною долонею Наталі сформувалася крапля води, яка миттєво вкрилася кригою й виросла в бурульку завтовшки з палець і завдовжки з долоню. Бурулька зірвалася в політ і, врізавшись у манекен, розлетілася на сотню прозорих уламків. Пробити заклинанням другого рангу тренувальний манекен неможливо.
Очі Наталі різко розкрилися. Дівчина приголомшено втупилася у свою долоню, яка щойно породила заклинання. Без магічної палички й словесної конструкції, активувавши його лише чистою волею магині.
— Неможливо, — прошепотіла Наталі. — Мене завжди вчили, що потрібна ключова фраза. Звернення до стихії!
— Тебе вчили ходити на милицях, — відповів я. — Я ж навчу тебе бігати на ногах. Відпочивай, продовжимо за годину. Мілено, твоя черга! Та забудь ти про магічну паличку! Дай її сюди! Ти що, не бачила, що щойно зробила Наталі? Чи думаєш, у неї вийшло лише тому, що вона аристократка? Готова програти, простолюдинко?
— Я нізащо не програю! — розлютилася Мілена. — Почнімо!
Я повторив усе те саме, що й із Наталі. Спочатку ввів дівчину в стан медитативного трансу, потім показав, як має рухатися енергія, після чого наповнив її кулак силою й наказав виплеснути цю силу у вигляді земляного шипа.
Вийшло! Нехай не відразу, але в Мілени вийшло! Якщо з використанням магічної палички «Земляний шип» формував великий шматок спресованої землі, то зараз Мілена змогла створити такий самий маленький і непоказний шип, як бурулька Наталі. Але це був її шип! Створений чистою волею магині, а не милицями у вигляді слів і концентраторів.
У грудях кольнуло — з’явилося відчуття небезпеки. Причому настільки несподіване й сильне, наче просто зараз на нас обрушиться «Метеорит» десятого рангу! Розвернувшись, я побачив трьох магів вогню, які прибули до нас із сусіднього полігона. Захисного купола над ним більше не було.
Дівчина й двоє чоловіків. Судячи з усього, охоронець і вчитель. Першому на вигляд було років сорок, і він відчувався як смерть. Він міг убити нас усіх одним поглядом. Учитель був значно старшим — років під шістдесят. Він теж сприймався як смерть, але іншого рівня. Значно небезпечніша. Що ж до дівчини, то на тлі супровідників вона взагалі не сприймалася як загроза. Просто красива червоноволоса дівчинка мого віку, одягнена в дороге вбрання з напрочуд знайомим гербом на грудях.
Так, а що робить представниця Імператорської сім’ї в Трімусі?