Соло. Книга 1

Я всміхнувся, коли розлючений Ярґос дістав магічну паличку й активував вогняне заклинання, живцем спалюючи одного з працівників крамниці. Вочевидь, той сказав щось не те великому панові магу. Від Ярґоса йшла явна загроза — коли я уявив, що виходжу проти нього сам на сам, серце мало не вистрибнуло з грудей. Зараз я не був йому суперником.

— Запальний, — зауважила Мілена. — Чому його терплять?

— Тому що він із Тельмарів, — пояснила Наталі. Причому тепер у її голосі не було звичної зневаги до Мілени. З’явився об’єкт, який викликав у неї значно більшу неприязнь.

— Судячи з твого тону, проблема між вашими родами не лише в дивному завданні, так? — уточнив я.

— У Тельмарів є молодший нащадок, звати Брандер. Ще той щур! І зовні, і за характером. Він вирішив, що я ідеально підійду йому як домашня собачка, і пів року тому заявився до нашого дому, вимагаючи мене в наложниці. Навіть не в дружини! Звісно, його виставили геть!

— І відтоді в роду Блеквуд почалися проблеми, — із розумінням відповів я. — То завдання на знищення щурів глава міста видасть, то Ярґос пройде повз важливий склад, після чого той згорить.

— За п’ять днів я втечу до академії, і жоден Тельмар навіть скоса в мій бік подивитися не зможе! — із якимось натиском заявила Наталі.

— Чому? — здивувався я. — Ти ж сказала, що все місто належить Тельмарам. Зокрема й магічна академія.

— У тому й річ, що ні! Магічною академією Трімуса керують безпосередньо з Кріалона! Директор академії взагалі маг світла! Уявляєш? Маг не бойової стихії, а звичайного світла! І ніхто навіть скоса в його бік подивитися не може, тому що за цим магом стоїть сама Імперія!

Цікава новина — із такою організацією підготовки магів мені стикатися не доводилося. Повна централізація, щоб нічого не випустити зі своїх рук, — це сильно. Трохи відгонить якимось божевіллям, звісно, але все одно сильно.

Ярґос повернувся до самохідного воза й помчав геть. Якийсь час навколо згарища ще крутилися маги вогню, але незабаром і вони залишили це місце, доручивши розбирати завали слугам.

— Виходимо, — промовив я, підводячись із місця. — Час покінчити зі щурами.

— У каналізації зараз небезпечно, — уперлася Наталі. — Тельмари кинуть туди всіх, щоб знайти причину пожежі.

— Саме так, — усміхнувся я. — Просто зараз усі сильні маги Тельмарів повзають під містом, намагаючись розібратися в тому, що сталося. Тому ми з вами вирушаємо туди, де на нас точно ніхто не чекає.

— До лігва щурів із нашийниками, — здогадалася Мілена. — Але це ж небезпечно!

— Ще й як небезпечно, — погодився я. Подумавши, знову сів за стіл і подивився на дівчат. — Давайте відразу визначимося, як діятимемо далі. Наталі, ти представниця впливового роду Блеквуд, тому просто зараз можеш підвестися й спокійно вирушити додому. Ніхто не посміє тебе й пальцем зачепити. Повернешся, дочекаєшся початку приймання до академії й під контролем сім’ї ввійдеш до її стін. Ідеальний варіант, як на мене. Жодного ризику, жодної небезпеки. Мілено, у тебе ситуація схожа. Якщо вирішиш, що ризики перебування поруч зі мною надто великі, повертайся до батька за місто, дочекайся приймання й іди до академії. Теж варіант без ризику й небезпек.

За столом запала тиша.

— Але є інший варіант. Той, що пов’язаний із ризиками, небезпеками, втечею від сильних супротивників і конфліктом із Тельмарами. Скажу відверто, існує велика ймовірність, що нас уб’ють. Але водночас я навчатиму вас магії. Не тих непотрібних заклинань, якими напихають своїх учнів-початківців маги, боячись, що ті напартачать і завдадуть собі шкоди. Ми вивчатимемо бойові заклинання. І атакувальні, і захисні. Я не так багато знаю про магію природи й води, але моїх знань достатньо, щоб гарантувати: за п’ять днів я зможу перетворити вас на серйозну силу. Особливо коли в мене є це!

Я кивнув на згорток, у якому лежали еліксири стимуляції джерела.

— Вибір за вами. Вирішите обрати безпеку — ми просто розійдемося тут і зараз. Якщо й зустрінемося, то в магічній академії, але там я вдаватиму, що вас не знаю. Щоб не підставляти під удар. Нехай академія й належить Імперії, Тельмари однаково зроблять усе, щоб помститися. До того ж в академії навчатиметься Брандер, якщо він нашого віку. Він точно постарається зіпсувати життя магові хаосу й тим, хто з ним спілкується.

— Хочеш сказати, якщо ми підемо з тобою, то станемо настільки сильними, що зможемо ігнорувати присутність Брандера та його посіпак? — запитала Наталі.

— Старатимешся — так, — підтвердив я. — Магія, тим більше магія внутрішнього кола, підкоряється силі. Якщо ти відчуваєш себе слабкою, твоя магія буде слабкою, навіть якщо дістанешся десятого рангу. Але якщо впевнена у своїй силі, магія підкориться. І маг одного рангу може протистояти магам на два-три ранги вище за себе. Обмеження не в силі джерела. Обмеження тут.

Я постукав пальцем по голові, наочно показуючи місце, яке в багатьох студентів є головною перепоною для розвитку. Скільки я бачив студентів, повністю занурених у стихію, які не змогли знайти в собі сили й розміняли талант на щось своє. Влада, ненажерливість, гулянки — варіантів багато, результат завжди один: нездатність розвиватися.

— Я з тобою! — вирішила Мілена. — Якби не твоя допомога, я вже була б мертва. Не маю уявлення, звідки в тебе такий досвід, але поруч із тобою почуваєшся маленькою дівчинкою, яка ставить дурні запитання й знає, що завжди отримає на них відповідь! Перебувати поряд із тобою небезпечно? Та життя взагалі небезпечна річ! Чому б ним не ризикнути, якщо є можливість стати сильною?

— Простолюдинка, — фиркнула Наталі. — Ні кола ні двора, а все туди ж. Ти й гадки не маєш, що означає бути частиною роду! Битися за рід. Підкорятися рішенню роду, навіть якщо докорінно з ним не погоджуєшся! Для тебе це порожні слова, а для мене — ціле життя!

— До чого тут твій рід? — Мілена перестала покірно приймати критику Наталі й перейшла в контратаку. — Тобі пропонують силу!

— Тобто ти взагалі нічого не розумієш, так? — Наталі насилу стримувалася, щоб не перейти на крик. — Якщо я піду із Соло, то стану ворогом Тельмарів. Тому що він не заспокоїться, доки не знищить їхніх щурів. Ти бачила, що зробив Ярґос? Він убив слугу лише за те, що той не згорів разом із крамницею! Коли Тельмари дізнаються, що я навчаюся в мага хаосу, якого вони хочуть спіймати, покарають увесь рід! Тому що дістатися до мене їм не вдасться! Ось і виходить, що з одного боку — власна сила, а з іншого — спокій роду!