Добавить в цитаты Настройки чтения

Страница 14 из 87

Нахилившись над загиблими, я взявся за не найблагороднішу, але необхідну зараз справу — почав збирати трофеї. Причому мене цікавили не лише обладунки зі зброєю, а й одяг. Навіть добре, що всі, кого я знав, уже мертві: якби мої учні, соратники чи вороги побачили, як Тарін-Сольник знімає з убитих білизну й надягає її на себе, намагаючись не звертати уваги на запахи, вони б померли від шоку.

— Досить валятися! — прокричав я, звертаючись до старого, який увесь цей час лежав у клітці, боячись зайвий раз навіть вдихнути. — Тобі із цього щось підійде? Ястіне! Усе закінчилося, можна виходити!

Старий підняв голову й озирнувся. Судячи з погляду, у думках він уже кілька разів устиг померти, воскреснути й знову померти. Підвівшись на ноги, Ястін підійшов до мене, сіпнувшись, коли побачив, що залишилося від Леарана.

— Потрібно нашивки прибрати, — промовив старий, піднявши на витягнутих руках шкіряний нагрудник. — Ходити в таких обладунках землями роду Зорен небезпечно. Зараз… Ні, не можу я так! Пане Соло, як ви змогли перемогти мага вогню? Та ще й такого сильного, як Таріс Зорен?

Останні фрази Ястін мало не прокричав. Забувши про одяг, старий утупився в мене, як у якесь диво.

— Що тебе здивувало? — уточнив я.

— Та все! Таріс Зорен використав вогняну кулю! Як ви уникнули атаки? Чому спалахнули не ви, а слуга Мордека? Усім же відомо, що хаос є найслабшою стихією! Звідки в неї стільки сили, що ви змогли вбити відразу трьох воїнів? Так не буває!

— Тобто те, що я знищив потвор розломів, тебе не вразило?

Ястін почервонів. Виявляється, про потвор він узагалі не думав. Яка дурниця — монстри розломів. А тут цілий маг вогню!

— Зрозуміло, — усміхнувся я. — Гаразд, розбираймо далі. Монети я заберу, потім перерахуємо. Родова печатка піде на переплавлення. Так, а це що?

Я показав старому дивний кулон, знятий із Мордека, продовжуючи коментувати:

— Не артефакт, символу роду Зорен немає, як і символу клану Вогню. Так, Ястіне, відразу видно, що ти щось про цю річ знаєш. Кажи.

— Пане Соло, я бачив таке лише в книзі, боюся помилитися, — зам’явся старий. — Я ж казав, що пан Мордек збирався вступати до магічної академії нашої області. Цей амулет є перепусткою.

— Зрозуміло, непотрібна річ, — зітхнув я й зібрався закинути амулет до кишені, але Ястін надто емоційно вигукнув:

— У тому й річ, що це дуже важлива річ, пане Соло! — Старий явно був схвильований. — Лише той, хто надасть таку перепустку, буде зарахований до магічної академії. Амулет ні до кого не прив’язаний!

— Для мене він однаково непотрібний, — не погодився я. — Вступати до магічної академії клану Вогню я не збираюся.

— У клану Вогню є власна магічна академія? — здивувався Ястін. — Пане Соло, про що ви таке говорите? Усі кланові бойові академії розпустили ще п’ятдесят років тому! Тепер є лише імперські. Три роки маги-початківці навчаються в обласних магічних академіях, після чого найкращі з найкращих продовжують навчання в Імператорській академії у столиці. Жодних кланових навчальних закладів не існує.

— Студенти всіх стихій навчаються разом? — Настала моя черга дивуватися. — Це ж нераціонально! Чого вони можуть навчитися?

Я поставив запитання й сам на нього відповів, поглянувши в бік Таріса, який ускакав. Багато що стало на свої місця. Замість поглибленого вивчення своєї стихії та зосередження на корисному, сучасні студенти розпорошують увагу, перетворюючись ось на таких «небезпечних супротивників». Коли я вперше побачив цього мага вогню, то оцінив ступінь його небезпеки за об’ємом джерела. У Таріса Зорена воно було досить значним. Однак замість того, щоб практикуватися в магії, цей маг вогню зупинився у своєму розвитку. Словесні конструкції для активації заклинань і концентратор використовують студенти перших курсів, які щойно зламали блок. Так їм простіше керувати енергією.

Але звук — це початковий етап. Справжня сила мага будь-якої стихії полягає в тому, щоб використовувати заклинання подумки, змусивши стихію підкоритися повністю. Це вже третій-четвертий курс академії. Невже за шістдесят років система підготовки магів так сильно занепала? Чи це проблема лише обласних навчальних закладів, а в Імператорській академії все зовсім інакше?

— Гаразд, цей амулет дає право вступити до академії цієї області. — Я покрутив перепустку. — Залишилося вирішити — чи потрібно мені це?

— Звісно, потрібно, пане Соло! — палко запевнив Ястін. — У вас же, як я розумію, немає документів, що посвідчують особу? А ваше королівство настільки віддалене, що про нього в нашій Імперії ніхто не чув, так?

— Хочеш сказати, що в магічній академії з мене ніхто не вимагатиме документів? — уточнив я.

Документів у мене справді не було. Раніше була картка клану Хаосу, але вона залишилася на центральній площі бойової академії клану разом із усіма моїми речами й лежить там уже шістдесят років. Якщо, звісно, сама площа ще існує і її не знищили потвори розломів десятого рангу.

— У тому й річ, що у вступників є лише один документ — ось цей амулет! Це зроблено для того, щоб ті, хто бажає змінити свій рід чи навіть клан, могли прийти до академії й отримати нове ім’я! Офіційне, з усіма документами Імперії.

— Якщо Мордек дозволяв потворам розломів жерти бранців замість того, щоб їхати до магічної академії, навчання ще не почалося? — запитав я.

— Ще двадцять днів, — підтвердив Ястін. — Академія розташована в Трімусі, столиці нашої області.

— А скільки всього провінцій в Імперії? — уточнив я. Шістдесят років тому всю територію було поділено на шість секторів, жодних областей і близько не існувало. Як і магічних академій, підпорядкованих Імперії. Таке відчуття, наче я не в часі перемістився, а потрапив до іншого світу! Назви ті самі, а зміст уже зовсім інший.

— Дванадцять областей і три графства, — охоче поділився знаннями Ястін. — По чотири провінції в кожної з бойових стихій, а в графствах усе перемішано.

— Під бойовими стихіями маються на увазі вогонь, вода й природа? — уточнив я. — Стихії внутрішнього контуру?

— Зараз уже ніхто так не говорить, пане Соло, — виправив Ястін. — Таке відчуття, що ви вивчали історію Імперії за книжками, написаними сто років тому! Причому за оригінальними книжками, без змін.

— До книг вносили правки? Через клан Хаосу?