Страница 69 из 167
Я завжди вважала його привабливим, але моя реакція на нього не була такою різкою і частою, поки він не знайшов мене після першої записки. Звичайно, ніч гала-концерту була напруженою, але я подумала, що це була випадковість.
Можливо, мій мозок був збитий з пантелику і думав, що наші фальшиві стосунки були справжніми? Або, можливо, я помилково сприймала подяку за щось глибше.
Якою б не була причина, мені хотілося, щоб дивні почуття пішли.
Я почистила зуби і залізла в ліжко, але сон залишався невловимим через постійний, пульсуючий біль у серці.
Нарешті, я не могла більше цього виносити.
Я просунула руку між ніг, і мій рот прочинився в безмовному зітханні від першого дотику пальців до клітора.
Мені нечасто була потрібна сексуальна розрядка, але один цей дотик розпалив місяці стримуваної фрустрації, поки єдине, що мало значення — це гонитва за солодким, запаморочливим полегшенням.
Моя спина вигнулася на матраці, коли я гралася зі своїм клітором однією рукою і соском іншою. Я стала надчутливою після того, як так довго не торкалась до себе, й іскри задоволення пробігли по моєму тілу, запалюючи кожне закінчення нерва.
Легкі схлипування змішалися зі слизькими звуками пальців на кліторі, поки в моїй свідомості розгортався знайомий еротичний фільм.
Мене зв’язали, грубі подряпини мотузок дряпають мою шкіру, а безликий незнайомець проробляв зі мною свій шлях.
Руки, що стискають моє горло, укуси на моїй шкірі і жорсткий, безжалісний ритм, який вирвав стримані крики з мого горла.
Темній фантазії я віддавалася тільки під покровом ночі.
Я ніколи не розкривала їх попереднім коханцям, бо надто нервувала, щоб ділитися ними, і тому що не довіряла їм у реалізації сценаріїв так, як я хотіла.
За іронією долі, у моїх фантазіях ніколи не було про чоловіка. Мій коханий-привид усі ці роки залишався безликою, аморфною постаттю, якій не була потрібна особистість, щоб дати мені те, що я хотіла — безпечну втрату контролю і вимикач для нескінченних тривог, які терзають мій мозок. Нічого, крім гострих укусів задоволення і болю.
Але в міру того, як мої пальці намокали від вологи, а між стегнами зростав тиск, безлика фігура, вперше відтоді, як почалися мої фантазії, опинилася у фокусі.
Золотисто-карі очі. Смертельно м’яка усмішка. Гарячий дотик губ до моїх і безжальна хватка, що впилася в шкіру з силою, достатньою для того, щоб у мене запаморочилося в голові.
Вузол тиску вибухнув із такою силою, що я не встигла скрикнути, як скотилася з краю, підхоплена хвилею за хвилею оргазмічного блаженства, і мені нема за що було триматися, окрім бачень скронь, брутальних рук та чоловіка, якого я не мала б хотіти, але не могла не жадати.