Спотворена брехня

У нього були щедрі штрихи, яких можна було очікувати від людини з його багатством, наприклад, приватний басейн на даху й ультрасучасний тренажерний зал по коридору від кабінету, але моєю улюбленою кімнатою була бібліотека.

Стопки подушок перетворили глибокі підвіконня на сонячні куточки для читання, а сучасні помаранчеві дивани додали несподівану колірну гаму. Сотні книжок стояли на чорних полицях, і за їхніми зношеними корінцями я могла сказати, що Крістіан справді читав їх, а не використовував як реквізит.

Саме тоді я вирішила зціпити зуби і зателефонувати своїм друзям. Я відкладала це весь день, але не могла більше тягнути.

Спочатку я зателефонувала Ейві. Бріджит жила в Ельдоррі під надійною охороною, а Джулс уже знала про переслідувача, тож не знадобилося багато часу, щоб повідомити їй про це.

— Привіт! — незважаючи на далеко не ідеальні обставини, яскравий голос Ейви змусив мене посміхнутися. — Що нового?

Багато чого.

— Нічого. Ти вдома? — я хотіла переконатися, що вона не була в дорозі, коли я скину бомбу.

— Ага, щойно повернулась, — я почула, як зачинилися двері і слабкий чоловічий голос на задньому плані. Я припустила, що це був її наречений Алекс.

Я почувалася краще, знаючи, що поруч з Ейвою був Алекс.

Алекс Волков був сам по собі силою і, хоча він трохи турбував мене — я була майже впевнена, що в нього є психопатичні нахили — він ризикував життям, щоб захистити Ейву.

— Прекрасно, — вивернула низ сорочки. Я мала придумати, як повідомити їй цю новину, але було вже надто пізно. — Як робота?

— Весело, але занадто важко. Ми готуємо нашу щорічну рубрику Best Of, і...

Я напів вуха слухала, як вона розповідала мені про своє останнє завдання фотографині, її майбутнє весілля і мою угоду з Delamonte.

Мені потрібно було обговорити контракт із Брейді, але з усім, що сталося за останні двадцять чотири години, це зовсім вилетіло в мене з голови.

Закриття угоди з Delamonte займало кілька місяців. Тепер, коли я, нарешті, отримала це, це була ледь помітна плямочка на моєму радарі.

У Всесвіті було спотворене відчуття часу.

— Що ще відбувається, крім Delamonte? Як справи в Крістіана? — запитала Ейва. — Ти не писала про нього відтоді, як зробила фото в художній галереї. До речі, це було дуже мило.

Ось воно. Відкриття, яке я шукала.

Мій телефон вислизнув з моєї долоні, коли я вичавила наступні слова з клубка в горлі.

— Про це. Я, е-е... — я закашлялась. — Я переїхала до нього вчора.

Настала пауза перед недовірливим

«Що?»

, яке прогриміло над лінією.

Я здригнулася й відвела телефон від вуха. Як на когось такого маленького, в Ейви був потужний голос.

— Ти переїхала до нього? Я думала, ти... — вона понизила голос до шепоту. Алекс має бути поруч. — Тільки фальшиві стосунки. Чому ти раптом живеш із ним?

— Це інше, — мої груди розширилися від глибокого зміцнювального дихання. — Я...

Мене переслідують.

Слова застрягли в мене на кінчику язика, але я не могла їх видавити.

Я зберігала свій секрет так довго, що думка поділитися ним із друзями змушувала моє серце битися, як тварина, спіймана в клітку.

Крістіан і Джулс знали правду, але тільки за потребою: Крістіан, тому що він знайшов мене тієї ночі, коли я знайшла записку, Джулс, тому що ми жили разом, коли сталкер уперше з’явився. І вона не знала, що сталкер повернувся.

— Я, ем... — просто скажи це. Я стояла і ходила по кімнаті, занадто неспокійна, щоб сидіти. — Я переїхала, тому що мене... мене переслідують. А вчора ця людина вломилася в мою квартиру.

Слова нарешті вирвалися назовні й з глухим стуком упали на підлогу. Сила цього відбилася в моїх кістках, але тиша, що настала, була настільки щільною, що я відчувала її смак через лінію.

— Що? — Ейва зітхнула. Цього разу м’якше і голова паморочиться від шоку.

Я зупинилася поруч із папороттю в горщику. Землисті запахи ґрунту й зелені проникали в мої легені, заземлюючи мене й надаючи сили пояснити ситуацію. Я почала з нотаток дворічної давнини і закінчила вчорашнім відкриттям.

Що більше я говорила, то легше ставало, хоча шепіт занепокоєння залишався в моєму животі. Я ненавиділа турбувати своїх друзів.

— Ось чому я переїхала до Крістіана, — закінчила я. — Найбезпечніший варіант, поки сталкер усе ще на волі.

Я неуважно провела великим пальцем по кольє — аметистовому, для заспокоєння енергії та зняття стресу. Я знайшла його відразу після того, як вантажники привезли мої речі.

Мені потрібно було зняти увесь стрес, який тільки можна було отримати.

— Так, але... — зітхнула Ейва. — Мені шкода. Я досі не можу оговтатися від тієї частини, коли це почалося три роки тому, а ти мені не сказала. Це не таємний бойфренд або... або підробіток танцівницею, Стелло. Ти моя найкраща подруга й твоє життя було в небезпеці, — вона не здавалася сердитою, вона здавалася ображеною, що було ще гірше. — Я б тобі допомогла.

— Ти нічого не могла зробити. Якби з тобою що-небудь сталося через мене, я б ніколи собі цього не пробачила.

Ще одна довга пауза.

— А Джулс і Бріджит знають?

Мої зуби впилися в нижню губу.

— Джулс знає про першу пачку листів, бо ми тоді жили разом. Бріджит поняття не має. Записки перестали приходити через кілька місяців, — додала я. — Так що це не було проблемою занадто довго.

Поки не з’явився знову.

— Боже, — видихнула Ейва. — Це божевілля.

— Не більше божевілля, ніж бути викраденою психічно хворим дядьком твого хлопця, правильно? — я приховала свої нерви за тремтячим сміхом.

Незважаючи на свою життєрадісну вдачу, Ейва пережила більше травмуючих подій, ніж я.

— Правильно. Вони могли б зробити з нашого життя мильну оперу, — сухо сказала вона. — Слухай, просто залишайся в мене, поки не зловлять цього хлопця. Алекс не заперечуватиме й він усе владнає. Насправді, дозволь мені поговорити з ним, — вона підвищила голос. — Алекс, ти можеш підійти сюди? У мене є..

— Ні! Не кажи йому, — втягувати Алекса в щось подібне було поганою ідеєю. Він був так само схильний убити когось, як і допомогти їм. — У мене все під контролем. Крім того, Крістіан — експерт із безпеки, а в тебе достатньо справ із весіллям.