Страница 58 из 167
Я втупився на рвану плюшеву іграшку, що захаращувала мою вітальню. Я не розумів, чому Стеллі це так подобалося, або чому її підписники вважали за краще обійматися з ним, а не зі мною — я ненавидів обійматися, але в цьому був принцип — але оскільки вона це робила, я проковтнув свою відразу, прийняв це до відома і відніс його в кімнату для гостей разом з її багажем.
— У вас гість, — я кинув річ на ліжко поруч із нею і придушив бажання відмити руки.
Стелла моргнула, дивлячись на єдинорога, але не доторкнулася до нього.
— Подумав, тобі потрібна його компанія, — хоча бог знає чому. — Я також приніс твій одяг і туалетне приладдя.
Дивна незручність пронизала мою шкіру від її тривалого мовчання.
Бля, я ненавидів це. Менше години в моєму домі, а вона вже ще більше вивела мене з рівноваги.
Але дискомфорт вартував того, щоб знати, що вона в безпеці.
Прямо зараз я не довіряв нікому і нічому, щоб захистити її, крім себе.
Я прочистив горло і кивнув на її ванну.
— Гарячий душ може допомогти тобі почуватися краще. Змий день.
Немає відповіді.
Що менше Стелла реагувала, то сильнішим ставав тиск у моїх грудях.
Я не знав, звідки він узявся, але я ненавидів його так само сильно, як ненавидів поліестер, некомпетентність і десерти.
Оскільки найближчим часом вона, схоже, не збиралася пересуватись самостійно, я відчинив двері до ванної, щоб прийняти душ, але одразу ж скривився.
Блять.
Я не заходив у цю ванну відтоді, як в’їхав сюди багато років тому, тож припустив, що неприємний запах якось пов’язаний із давно невикористаною каналізацією.
Моя економка утримувала мармурові підлоги і стійки в ідеальній чистоті, але ні чорта не сказала про запах.
Невже ніхто не може робити свою роботу правильно?
Мої зуби стиснулися, коли я перебирав варіанти.
Очевидно, Стелла не могла користуватися цією ванною, поки я не виправлю запах. Були й інші гостьові ванни, але ними теж давно не користувалися.
Після хвилини болісної нерішучості я пішов до своєї ванної й увімкнула крани у ванній. Я мовчки проклинав всесвіт, відкриваючи невикористану пляшку піни для ванн, яку я навіть не пам’ятав, як купував, і повільно виливав її у воду.
Ти справді знаєш, як вибісити хлопця.
Я не знав, як, чорт забирай, я напустив ванну для когось іще, наче чортова служниця з дев’ятнадцятого століття, але, принаймні, не було свідків мого приниження. Якби хто-небудь побачив мене таким, я б ніколи не пережив цього.
Стелла не заперечувала, коли я повернувся в кімнату для гостей і відніс її до ванни разом з її туалетним приладдям. Я посадив її на м’яку лавку поруч із ванною і схилив підборіддя на ванну із запахом евкаліпта.
— Усе твоє, поки я не виправлю невеличку проблему у твоїй ванній, — сказав я. — Є також гостьова ванна через хол і ліворуч від тебе, якщо тобі потрібно скористатися туалетом уночі.
Я повернувся і був уже на півдорозі до виходу з кімнати, коли вона зупинила мене.
— Крістіане. Я не... — її тихий голос пронизав мене просто крізь ребра. — Я не хочу зараз залишатися сама.
Чорт забирай.
Моя рука стискала дверну ручку, поки метал не впився в мою плоть.
— Що ти пропонуєш? — мій голос став низьким із попередженням, якого вона не почула.
Попри моє дивне бажання захистити Стеллу від небезпеки, за натурою я не був захисником. Моя версія захисту завжди приходила загорнутою в уламки згаслого життя і перев’язаною закривавленим бантом.
На жаль для неї, вона була занадто невинною і довірливою, щоб розпізнати справжню небезпеку, коли побачила її.
— Ти можеш залишитися зі мною? — збентеження забарвило її прохання. — Тільки на сьогодні.
Мої м’язи напружилися від цієї пропозиції. Я повернувся, побачивши її бліде обличчя і те, як насторожено вона дивилася на ванну, наче очікуючи, що з її глибин вилізе монстр і проковтне її цілком.
— Ванна вільна, і я буду прямо за дверима.
Я не був застрахований від поганих ідей, але залишитися з нею в кімнаті, поки вона купається, може бути найгіршою ідеєю, яка коли-небудь існувала.
— Я знаю. Я просто... — Стелла запнулася. — Ні, ти маєш рацію. Це було... я не знаю, про що я думала.
Тремтіння пронизало її тіло. Вона не зрушила з лавки.
Я на мить заплющив очі, поки мої безмовні прокляття, спрямовані на всесвіт, посилювалися.
Я не повинен. Я справді до біса не повинен.
Я вже перейшов межу, привівши її до свого будинку і до своєї чортової ванної, але вираз її обличчя...
Я знову повернувся спиною, ненавидячи себе все більше з кожною секундою.
— Дай мені знати, коли будеш готова.
Незважаючи на мій різкий тон, подих полегшення торкнувся моєї спини і змусив стиснутися щелепи.
Я не змінював пози, поки не почув сплеск, коли вона залізла у ванну.
Стелла була гола в моїй ванній.
За нормальних обставин мій мозок ухопився б за очевидне — рум’янець її щік, те, як її шкіра блищала від води, фантазія про милі вигини, що ховаються під бульбашками.
Натомість у мене в грудях оселився глибокий біль від того, якою маленькою і вразливою вона виглядала в цій гігантській ванні. Вона більше не оазис спокою, який вона подарувала світові, а гроза, готова вибухнути.
Вона потягнулася за своїм шампунем, але я зупинив її до того, як вона пішла на контакт.
— Я зроблю це.
Замість того, щоб сперечатися, як я очікував, Стелла мовчала, доки я не підсунув лавку до краю ванни і не зняв кришку з її шампуню.
— Твій костюм промокне, — пробурмотіла вона.
Я навіть не глянув на свій Brioni Індивідуального пошиву.
— Я переживу.
Я вимив їй волосся, з копіткою ретельністю очищаючи кожне пасмо і масажуючи її шкіру голови твердими, глибокими рухами, поки вона не опустилася на край ванни із заплющеними очима.
Її вії ковзнули по щоках темним віялом, а її дихання поступово вирівнялося і перетворилося на рівний ритм.
Від пари запітніли дзеркала і кімнату затягло спекотним серпанком.
Носити костюм у гарячій ванній було пекельно, але я навіть не зняв піджак.
Це був мій перший раз, коли я так довго торкався Стелли, і я збирався насолоджуватися кожною секундою.
Це не було сексуально, але просте ковзання її волосся по моїх долонях сповільнило мій пульс до болісного повзання мурашок, перш ніж він забився в прискореному темпі.
Дотик до неї вбив мене, а потім знову повернув до життя.
Тихий рев мого серця дзвенів у вухах. Я змив шампунь і наніс кондиціонер на її пасма.