Добавить в цитаты Настройки чтения

Страница 49 из 167

Бажання текло по моїх венах, але я стримав його. Незважаючи на наші жарти, м’язи Стелли залишалися напруженими, а губи були роздратовані від того, як сильно вона їх кусала.

Вона була не така спокійна, як прикидалася.

Наші моральні компаси вказували в різні боки, але ми обидва носили маски, щоб приховати нашу справжню природу від світу.

Єдина різниця полягала в наших мотивах обману і брехні, яку ми говорили самі собі.

— Я впевнена, що тебе називали по-різному, але ти не такий страшний, яким хочеш здаватися, Крістіане Гарпер, — Стелла підняла підборіддя.

— Ні? — мої очі звузилися.

— Ти знизив мені орендну плату, погодився бути моїм фальшивим хлопцем і ти допомагаєш мені знайти переслідувача безкоштовно. Це не дії когось безсердечного.

Якби вона тільки знала.

— Я не робив їх із чистої самовідданості.

— Можливо, не перші два, але що ти отримаєш, допомагаючи мені зі сталкером? —вона кинула виклик.

— Світ думає, що ти моя дівчина. З тобою нічого не може трапитися, інакше це буде виглядати погано для мене, — брехня злетіла з мого язика так само легко, як і моє власне ім’я. — Зрештою, я генеральний директор охоронної компанії.

Це, і світ без Стелли не заслуговував на існування.

Моя жага зібрати докупи її головоломку прив’язала мене до здорового глузду і нагодувала крихітну частину мене, яка все ще вірила в добро і людяність.

Це був порядок у моєму хаосі, полум’я в моєму льодові.

Без нього я б не пришвартувався, і це було б найбільшою небезпекою — як для мене самого, так і для тих, хто мене оточує.

В очах Стелли закрався сумнів.

— Це єдина причина? — вона звучала менш упевнено, ніж хвилину тому.

Моя рука завмерла на її потилиці.

Повітря між нами натягнулося так туго, що вібрувало на моїй шкірі, і раптова зміна атмосфери затягнула нас у місце, де не було ні загрозливої ноти, ні переслідувача, ні фальшивої домовленості.

Тільки її вага на моїх колінах, її запах у моїх легенях і її тепло в моїй душі.

Це було сиро, реально і до біса захопливо.

— Ти хочеш, щоб була інша причина? — питання і виклик, замаскований плащем м’якості.

Губи Стелли розійшлися з м’яким, чутним видихом. Дюжина невисловлених слів поглинула цей єдиний подих, і я хотів зберегти кожне з них для себе, заховати їх близько до грудей, як дракон охороняє свій скарб.

Але замість того, щоб завдати мені удару, якого я так відчайдушно жадав, вона повільно похитала головою.

— Не бреши мені, Стелло, — я провів великим пальцем по її потилиці ледачим, млявим рухом.

Звук її ковтка заповнив простір між нами.

Її зуби впилися в пишну нижню губу, і мене поглинуло бажання відкинути її волосся назад і заволодіти ніжністю її рота.

Лише один смак.

Міркування наркомана, який відчайдушно потребує наступної дози.

Я ніколи не куштував її — поки що — але я уявляв, що вона буде ще солодшою, ніж у моїй уяві.

Наше дихання злилося в безладний барабанний бій.

Один смак. Тоді я зміг би втамувати цей безперервний голод усередині себе.

Один смак і...

Гучний дзвінок розірвав туге повітря навпіл і залишив мене з хлистовою травмою.

Очі Стелли розширилися, перш ніж вона злізла з моїх колін, ніби я раптово загорівся.

Чорт.

Роздратування застигло в моїх грудях через те, що мене перервали, коли я встав і відповів на дзвінок. Я відійшов у кут кімнати і повернувся спиною, щоб вона не могла бачити незадоволення, що затьмарило моє обличчя.

— Краще б це було важливо.

— Так і є. У мене є відомості, що Рутледж може перебратися до Sentinel, — Кейдж, не гаючи часу, ходив навкруги. Не добре, особливо після ситуації з Діконом і Беатрікс. Люди будуть говорити.

Моє роздратування посилилося.

На відміну від Дікона і Беатрікс, Рутледж був одним із наших найбільших клієнтів. Втратити його було б неприйнятно.

— Поясни.

Я перемкнув передачу в діловий режим, поки Кейдж викладав те, що він почув. Світ виконавчої безпеки був тісний, і можна було багато чому навчитися, якби в нього були очі та вуха в потрібних місцях.

— Це ще не підтверджено, — сказав він після того, як закінчив. — Але я подумав, що ти захочеш знати. Якщо він піде...

— Він не піде, — відхід Рутледжа не став би смертельним ударом, але змусив би Harper Security виглядати слабким. А в моїх колах прояв слабкості був схожий на виливання крові в басейн з акулами. — Я поговорю з ним. А поки стеж за Sentinel. Я хочу знати, чи чи є у когось у команді чортова застуда.

Вони щось задумали. Один раз удача, другий раз збіг, а втретє? Це був зразок, і він мені не особливо подобався.

— Зрозумів, — сказав Кейдж.

Я повісив слухавку, мій розум уже обмірковував наслідки втрати ще одного клієнта на користь Sentinel. Я б не віддав його, звісно. Я добре знав Рутледжа, включно з його слабкими місцями. Але мені завжди подобалося мати запасний план на випадок, якщо все піде не так.

Одного разу мені доведеться подбати про Sentinel назавжди.

Треба було знищити всю їхню чортову систему, як я і хотів.

Це вимагало б більше роботи, але я міг досить добре приховати свої сліди, щоб ніхто не міг визначити мене як винуватця.

— Усе нормально? — голос Стелли вирвав мене з роздумів. — Це звучало напружено.

— Так, — перш ніж повернутися, я надав своєму обличчю безтурботний вираз. —Просто збій на роботі. Нічого важливого.

Якби я був один, я б уже привів у дію деталі для загибелі Sentinel. Оскільки так не було, а я був зі Стеллою, я відклав ці шматочки вбік.

На даний момент.

— Сподіваюся, ти не плануєш розорити конкурента, — урочисто сказала вона. — Це було б трохи важко для вечора п’ятниці.

Я майже посміхнувся, бо вона безпомилково влучила в саму крапку, і тому що помітив мерехтіння її звичайного блиску в очах.

Вона відновила самовладання під час мого дзвінка. Рум’янець зійшов з її щік і вона згорнулася калачиком на дивані поруч із цим безглуздим бузково-ліловим єдинорогом зі злегка зігнутими губами.

— Не хвилюйся. Я планую знищення в робочий час із понеділка по п’ятницю, — я підняв брову, побачивши пустощі в її усмішці, що зростає. — Не хочеш поділитися жартом?

Блиск у її очах став яскравішим.

— Перевір мої історії.

—У мене немає соціальних мереж, — брехня злетіла з мого язика, хоча технічно це не була брехня.

Крістіан Гарпер не мав соціальних мереж, у CP612 були.