Добавить в цитаты Настройки чтения

Страница 45 из 167

— Твій хлопець, — повільно сказала Наталя. — Той самий, фотографії якого ти виклала в Інстаграм? Мама і тато хочуть із ним познайомитися.

Через мій труп.

Ні за що, чорт забирай, я б не привела Крістіана на щось настільки інтимне, як сімейна вечеря. Це занадто розмило б межі нашого аранжування.

— Він не може прийти. У нього сьогодні важлива ділова вечеря.

Я стала лякаюче добре брехати.

Спочатку моїм підписникам, а тепер і моїй родині.

Напій, який я випила раніше, розплескався в моєму шлунку, і в мене запаморочилося в голові.

— Добре, — рівним голосом сказала Наталя. — Тоді тільки ти. Не запізнюйся, — вона повісила слухавку.

— Мені теж було приємно поговорити з тобою, — прубормотіла я.

Я запхала телефон у сумочку і взяла черговий коктейль із таці офіціанта, що проходив повз.

Мене все ще трохи нудило, але якщо я збиралася зустрітися зі своєю сім’єю сьогодні ввечері, мені потрібна вся рідка хоробрість, яку я могла отримати.

***

Як і очікувалося, мої батьки не були в захваті, коли я з’явилася без Крістіана. Вони звикли домагатися свого, і коли вони цього не робили, це не подобалося нікому.

— Шкода, що твій хлопець не зміг прийти, — мама виклала на тарілку ніжну жменю збитої кукурудзи. — Я очікувала, що він докладе більше зусиль, щоб зустрітися з нами. Особливо враховуючи, що ми не знали, що він існує, доки Наталя не сказала нам. — Несхвалення заморозило її слова.

Жоден з моїх батьків не був активним у соціальних мережах, тому мене не здивувало, що вони покладалися на Наталю, щоб повідомляти про мої приходи і відходи.

Я зробила ковток води, але це не допомогло моєму пересохлому горлу або прискореним нервам.

— Він не міг скасувати свою вечерю, і я не хотіла нічого говорити про наші стосунки, поки вони не стали серйозними.

— Це серйозно? — мій батько підняв брови.

Джарвіс Алонсо зростом шість футів три дюйми (190см) був страшним як зростом, так і зовнішнім виглядом. Він грав у футбол у Єльському університеті, закінчив його з відзнакою й обіймав різні посади в приватному і державному секторах, перш ніж піднятися до своєї нинішньої посади начальника штабу державного секретаря.

Тим часом, моя мама була однією із найкращих юристів-екологів у місті та сумнозвісною акулою в залі суду.

Разом вони керували господарством так само, як керували своїм офісом — залізною рукою.

— Я маю на увазі, що ми не одружимося найближчим часом, — легко сказала я, ухиляючись від запитання.

— Ти назвала його своїм коханням у підписі, — Наталя провела наманікюреною рукою по волоссю. — Це звучить серйозно для мене. Як довго ви зустрічаєтеся?

Я подивилася на неї, і вона невинно моргнула у відповідь.

— Три місяці, — ми з Крістіаном погодилися, що це відповідні терміни для наших «стосунків». Це було досить довго, щоб люди думали, що ми серйозні, але досить коротко, щоб не викликати занадто багато запитань про те, чому не сказали нікому, що зустрічаємося, до останнього часу.

— Він прийде на нашу наступну вечерю, — моя мати перейшла на голос адвоката. Це був голос, якого ніхто не неслухався, включно з моїм батьком. — Одного місяця має бути достатньо, щоб він звільнив свій графік.

— Так, звісно, — я зберегла рівний тон.

Точно ні.

Я придумаю інше виправдання ближче до дати. На даний момент мені було легше заспокоїти батьків, ніж сперечатися.

— Чудово. Тепер, коли ми з цим розібрались, давайте обійдемо стіл і поділимося нашими досягненнями за останній місяць, — мама випрямилася. Я успадкувала її зріст і зелені очі, але не пристрасть до юридичної кар’єри, на її велике розчарування. — Я почну. Я виграла справу проти Аріко Ойл...

Я розкладала їжу по тарілці, поки мої батьки та сестра ділилися своїми останніми професійними досягненнями. Це була улюблена частина вечері всіх, крім мене. Це дало їм можливість похвалитися, а в мене починалися сильні шлункові спазми.

Після того, як тато закінчив розповідати нам про організований ним багатокраїновий тур, настала черга моєї сестри.

— Як ви знаєте, на мене чекало підвищення на роботі. У мене була сильна конкуренція, але... — Наталя озирнулася на стіл, її обличчя світилося від хвилювання. — Я отримала його! Я отримала підвищення! Перед вами нова віцепрезидентка Світового банку.

Вона сяяла, а мої батьки вибухнули вітальними вигуками, а мій шлунок звалився, як якір, на дно океану.

— Вітаю, Нат, — я проковтнула клубок у горлі й змусила себе посміхнутися. — Це чудово.

Я була рада за неї, правда.

Але, як завжди, тяжкість моїх недоліків звела нанівець будь-яку радість, яку я могла почерпнути з досягнень моєї родини.

Моя мама рятувала довкілля, тато вів переговори про мир у всьому світі, а моя сестра була на шляху до того, щоб стати наймолодшою президенткою в історії Світового банку.

Що я робила?

Покладаючи надії на кампанію, яку я могла і не отримати, вдаючи, що зустрічаюся з чоловіком, який, як я не була впевнена, мені подобається, і брехала більш ніж 900 тисячам людей про свій статус стосунків.

Поки моя сім’я потягувала дайкірі на розкішному круїзному лайнері життя, я ледь тримала голову над водою.

Після того, як галас навколо підвищення Наталі вщух, усі погляди звернулися на мене.

— Стелла, — підказав батько. — Чого ти досягла цього місяця?

Мене звільнили, бо я не перевіряла свій телефон протягом кількох годин суботнього вечора. Але з іншого боку, у мене з’явилося десять тисяч підписників після того, як я опублікувала фотографію себе і чоловіка, з яким зустрічаюся, як рекламний трюк.

— Що ж, — я відкашлялася і спробувала поділитися чимось безпечним. — Мій блог було відзначено як один із найкращих...

Мене перервав дзвінок телефону батька.

— Вибачте, — він підняв один палець. — Я маю взяти слухавку, — він встав і пішов у вітальню. — Добрий день? Так, це гарний час...

Я глянула на маму і Наталю, які обговорювали, як відсвяткувати підвищення Наталії.

Я могла б також бути невидимою.

У моєму животі розквітло полегшення, коли я проткнула помідор чері й піднесла його до рота.

Принаймні, мені не довелося вигадувати якесь дурне досягнення, щоб задовольнити батьків. Цього разу їхня відсутність інтересу до моєї кар’єри була благословенням, а не прокляттям.

Я дісталася до десерту, не відповівши на жодне запитання, коли мій телефон загорівся новим текстом.

Крістіан: Як вечеря?

Швидкий трепет струсонув мої груди.