Спотворена брехня

12. СТЕЛЛА

Наступного ранку було щось таке, що завжди робило події попередньої ночі сюрреалістичними.

Менше дванадцяти годин тому я згорнулася калачиком під столом у своїй вітальні, переконана, що проживаю свої останні хвилини на землі. Тепер я пила свій щоденний смузі з паростків пшениці та їла тости на кухні, наче це був звичайний день.

Якби не присутність Кейджа, я б подумала, що минула ніч була сном. Точніше, кошмаром.

— Ти впевнений, що не хочеш їсти? — провина пронизала мої груди, коли я помітила фіолетові плями у нього під очима. Мабуть, він не спав усю ніч і не знав, що його викличуть на нічну зміну. Коли він востаннє спав?

— Так, мені все одно скоро потрібно їхати. Крістіан дав мені відбій, коли я сказав йому, що ти встала, — Кейдж похмуро подивився на мене. — З тобою все буде гаразд?

— Ага. Я буду в порядку, — я додала бадьорості у свій голос. Якби я поводилася так, ніби все гаразд, усе було б гаразд.

Крім того, у яскравому світлі дня моя вчорашня паніка здавалася непропорційною ситуації.

Це була просто записка.

Я жила в охоронюваному будинку, коли виходила, мене оточували люди, і Крістіан збирався провести судову експертизу листа. Він був найкращим у своїй справі, він швидко знайде винного. Я була в цьому впевнена.

Кейдж, схоже, не був повністю переконаний моєю відповіддю, але сперечатися не став.

Після того, як він пішов, я, наскільки могла, виконувала свої ранкові справи. Сорок п’ять хвилин йоги, потім п’ятнадцять хвилин медитації, ведення щоденника і багато годин агонії, що сказати Крістіану, якщо я взагалі що-небудь скажу.

Я повинна подякувати йому за те, що він зробив минулої ночі, але щоразу, коли я витягувала свій телефон, мене паралізовувала невпевненість у собі.

Я думала, що він залишиться зі мною і попросить Кейджа доглянути за мною, це велика справа, але що, якщо він цього не зробить? Він багато років працював в охороні. Серед його клієнтів були мільярдери і королівські особи, заради всього святого. Те, що трапилося зі мною, ймовірно, навіть не було помічено на його радарі.

Крім того, він не виходив на зв’язок весь день. Ні смс, ні дзвінків, не те, щоб я очікувала чогось іншого. Очевидно, у Крістіана були важливіші справи, ніж няньчитися зі мною. Він керував багатомільйонною компанією, а ми навіть до ладу не зустрічалися. Він уже зробив усе можливе, попросивши Кейджа залишитися зі мною на ніч.

Я не хотіла ставити себе в незручне становище, роблячи вчора ввечері щось більше, ніж було, тому я тримала рота на замку і зайнялася підготовкою до впливового заходу з перспективним модельєром того дня.

У мене була спокуса пропустити цю подію, але мені потрібно було щось, що відволікло б мене від записки та її наслідків.

«Ти повинна була чекати на мене, Стелло. Ти цього не зробила».

Тремтіння пробігло по моїй спині, коли я замкнула за собою двері своєї квартири. Я не пила кави багато років, але я була такою нервовою, що з тим же успіхом могла випити п’ять порцій еспресо.

Усе добре. Ти будеш на публіці. Усе буде добре.

Захід виявився веселішим, ніж я очікувала. Це був передпоказ нової колекції дизайнерки Лайли Амірі й одяг був неймовірним. Ідеальне поєднання елегантності та сексуальності. Сама Лайла здавалася щиро дружелюбною, що було рідкістю у світі моди. Ми навіть обмінялися контактною інформацією, щоб якось зустрітися за філіжанкою кави.

Після того, як вона вибачилася, щоб поговорити зі своїм публіцистом, я зупинилася перед приголомшливою напівпрозорою чорною сукнею, що переливалася тонкими золотими нитками. Спідниця пишно спадала на підлогу, і те, як вона сяяла в променях світла, створювало враження, ніби її виткано з самих зірок.

Сукня була зразком якості, як з точки зору дизайну, так і з точки зору майстерності.

Мої думки перемістилися до стопки незавершених модних начерків, захованих у глибині моєї шухляди. Почуття провини пронизало мене зсередини, коли я спробувала згадати, коли востаннє робила начерк.

Чи було це два, може три роки тому?

Я завжди хотіла створити свій власний модний бренд. Це була одна з причин, через яку я почала вести блог і влаштувалась на роботу в DC Style. Я хотіла заявити про себе в галузі та спочатку зав’язати правильні зв’язки.

Але десь по дорозі я настільки захопилась щоденними «надзвичайними ситуаціями», партнерськими відносинами з брендами та підрахунком підписників, що випустила з уваги свою кінцеву мету.

Моє почуття провини посилилося.

Я сказала собі, що в будь-якому разі в мене немає грошей, щоб створити власний бренд, але, правду кажучи, я навіть не намагалася змусити себе працювати.

Із роздумів мене вирвало гудіння телефону.

Наталя.

Страх погасив усі інші емоції швидше, ніж свічка в зливу.

Я не мала б так ставитися до дзвінків сестри, але вони були майже такими ж напруженими, як і дзвінки, які я отримувала від Мередіт.

Я зробила глибокий вдих у легені.

Холоднокровна, спокійна, зібрана.

— Привіт, Нат, — я опустила голову й пішла в тихий куточок біля виходу.

— Привіт. Плани на вечерю змінилися, — сказала Наталя, як зазвичай, чітко і без надмірностей. — Тато завтра має виїхати в останню хвилину по роботі, тому вечерю перенесли на сьогоднішній вечір. Ти можеш бути там о сьомій?

Моє серцебиття здригнулося.

— Сьогодні ввечері? — я перевірила годинник. Було трохи менше п’ятої. — Нат, це через дві години! Я зараз на заході.

Це скоро закінчиться й мені не знадобилося багато часу, щоб дістатися до будинку моїх батьків у передмісті Вірджинії, але я не була готова.

Я думала, що в мене залишився тиждень, щоб подумки підготуватися до нашого щомісячного сімейного обіду.

Піт виступив на моїй шкірі при думці про те, що я увійду на вечерю Алонсо непідготовленою.

— Хоча я впевнена, що твої зобов’язання як інфлюенсерки — діло життя і смерті, — сарказм надавав вагу словам Наталі. — Ми всі зайняті. Тато буквально збирається вести переговори про мирну угоду. Ти можеш прийти сьогодні ввечері або мені сказати їм, що ти зайнята?

Чи повинна я сказати їм, що ти знову їх розчаровуєш?

Ми з Наталією не були близькими, але я все ж могла прочитати підтекст її слів.

— Ні, — я так міцно стиснула телефон, що почула невеликий тріск. — Я прийду.

— Добре. Вони також хочуть, щоб ти привела свого хлопця.

— Що? — мій шлунок перевернувся.