Спотворена брехня

Він повторив усе, про що я вже здогадався.

Якби це було цифрове повідомлення, я б моментально вистежив відправника. Речові докази було набагато важче відстежити.

Той, хто відправив записку, був розумний, але врешті-решт вони помилялись. Всі вони помилялись.

Моя рука зігнулася, коли сплив спогад про широко розкриті від жаху очі Стелли. Лють потріскувала в мені, її холодний опік обпікав мене зсередини. Раніше я приглушував її, щоб зосередитися на Стеллі, але тепер вона нахлинула назад, як приливна хвиля. Я збирався знайти виродка, який написав їй цю записку.

І я збирався змусити його заплатити.

Не кулею — це було занадто добре для нього. Він заслуговує чогось болючішого. Більш тривалого.

Але доти мені потрібно було охороняти Стеллу.

— Я хочу, щоб ви з Броком стежили за нею, доки ми не знайдемо цього виродка, — сказав я Кейджеві. — Не дозволяй їй побачити тебе.

Після Кейджа Брок був одним із моїх найкращих охоронців, і він нещодавно повернувся з тримісячної роботи в Токіо.

— Вона погодиться з цим? — скептицизм відбився на обличчі Кейджа.

— Вона не дізнається.

Якби я запитав Стеллу, вона б сказала ні. Вона вже відмовилася від переїзду. Я не давав їй ще одного шансу поставити під загрозу її безпеку. Єдина причина, з якої я погодився на питання про переїзд, полягала в тому, що вона була досить травмована, і я не став сперечатися з нею відразу після нападу паніки.

Куди б вона все-таки переїхала? Як вона і сказала, Міраж — найбезпечніша будівля в місті, насміхався голос у моїй голові.

Відповідь була очевидною, але оскільки вона не рухалася, питання було спірним.

— Чудово. Ти бос, — Кейдж глянув на зачинені двері в спальню Стелли. — Здивований, що ти не залишишся з нею. Вона твоя дівчина, і ти живеш просто нагорі.

Моя щелепа стиснулася.

Я був спокушений. Так до біса спокусливо. У цьому була проблема.

Я не довіряв собі поруч зі Стеллою. Я вже порушив щодо неї занадто багато правил, і залишитися з нею на ніч означало б перетнути невидиму межу, яку я провів для себе.

Для мене це завжди був танець: залишатися досить близько, щоб наситити звіра всередині мене, і залишатися досить далеко, щоб ніколи не втрачати контроль. Постійна війна між потребою і збереженням.

Проте я прийшов до того, щоб... не обов’язково вибачатися, оскільки я не вибачався... але щоб залагодити стосунки між нами.

Коли вона не відповіла, я подумав, що вона в душі, але що довше я чекав без відповіді, то більше в моєму мозку виникало всіляких сценаріїв — про те, як Стелла поранила себе, про непроханого гостя, що якимось чином пробрався крізь герметичний Міраж, про безпеку її та будинку.

Я ніколи не відчував такої паніки, яка охопила мене, коли я подумав, що з нею щось трапилося, і це було до біса недобре.

Вона вже була для мене слабким місцем. Я не міг дозволити цій плямі рости.

—Я розділяю бізнес і особисте життя. Це бізнес, — я відповів Кейджеві уривчастим тоном. Мій погляд пропалював повітря між нами. — Доторкнися до неї з будь-якої причини, крім порятунку її життя, і ти помреш.

Мене не хвилювало, як довго ми з Кейджем були друзями. Ніхто її не чіпав, крім мене.

— Дай мені більше довіри, ніж це, — його обличчя скривилося в усмішці.

Він не був щасливий, коли я відволік його від жінки, яку він привів додому, але він з’явився, як я і знав. Я нікому не довіряв сьогодні доглядати за Стеллою, навіть собі.

— Надсилай мені оновлення щогодини. Мене не хвилює, що зараз четверта година ранку. Я хочу цього.

Це було настільки близько до того, щоб залишитися з нею, наскільки я міг дозволити собі.

— Ти їх отримаєш, — Кейдж зітхнув.

Кидаю останній погляд на двері спальні Стелли. Кожна клітинка мого тіла кричала, щоб я не йшов. Я зневажав думку про те, що Кейдж спостерігає за нею замість мене.

Коли він назвав її «любою», а вона посміхнулася йому, я був близький до того, щоб втратити свого найкращого співробітника через власні руки.

У рідкісний момент слабкості я використовував нашу фальшиву домовленість про побачення, щоб зблизитися з нею, але якась частина мене таємно сподівалася, що це зруйнує таємницю і покладе край моїй прихильності до неї.

Замість цього він робив зворотне. Що більше часу я проводив зі Стеллою, то більше мені хотілося бути поруч із нею. Впускати її в місця, які я ніколи нікому не показував.

Це було неприйнятно.

Я пройшов повз Кейджа, піднявся ліфтом у свій пентхаус і попрямував прямо до бару.

Вогні округу Колумбія виблискували, як килим із зірок, за вікнами від підлоги до стелі, але я не міг оцінити видовище. Я був занадто збуджений.

Якби що-небудь трапилося зі Стеллою...

Лід розтікся по моїх венах.

Я наповнив свою склянку важчим, ніж зазвичай, наливом.

Сів.

І дочекався першого повідомлення від Кейджа.