Страница 36 из 167
10. КРІСТІАН
Я дивився на останній пост Стелли в Інстаграмі про нашу поїздку на збір коштів у вихідні. Моя рука на її голому стегні, яскраво-зелений колір її сукні контрастує з вугільно-чорним рукавом мого костюма.
Деякі фотографії коштували тисячі слів. Це фото сказало тільки одне.
Моя.
Дивне відчуття спалахнуло в моїх грудях, перш ніж я відмахнувся від нього і натиснув на коментарі під постом. Реакції варіювалися від цікавості до радості й відчаю з боку сотень божевільних чоловіків, які оплакували втрату шансу з нею.
Jayx098: Як ти могла так мені зраджувати? Я вже сказав батькам, що ми одружуємося:(
Brycefitness: кинь бойфренда і замість цього йди на побачення зі мною. Я зроблю це гідним твого часу;)
Threetriscuits: я також можу носити костюм і запонки. просто кажу.
Мої очі звузилися. Я натиснув на профіль brycefitness і вивчив його. Великі м’язи. Маленький мозок. Стандартний братан зі спортзалу, який думав, що він божий подарунок жінкам.
Скільки фунтів штанги потрібно, щоб когось розчавити? Хм...
З’явилося нове текстове повідомлення, що порушує мої розрахунки.
Луїза: Крістіане Гарпер. Ти відгородився від мене.
Луїза: Чому ти не сказав мені, що зустрічаєшся зі Стеллою?
Моє обличчя торкнулося похмурого погляду. Я переглянув профіль brycefitness востаннє, перш ніж закрити додаток. Йому пощастило.
Частина мене, навіть та частина, яка затріпотіла від мідного запаху крові та страху, усвідомила, що моя реакція ненормальна. Це був лише один коментар в Інстаграмі, чорт забирай.
У мене був бізнес, яким потрібно було займатися, але я був тут, переглядаючи кляті соціальні мережі у своєму фейковому акаунті.
Ні фотографії профілю, ні біографії, ні підписників. Одна підписка.
Бірюзова каблучка згоріла у мене в кишені, поки я друкував відповідь.
Я: Це було неважливо.
Стелла не показала мого обличчя на фотографії, але достатньо людей бачили нас разом на галаконцерті, щоб новина поширилася. Судячи з усього, відтоді новини вирвалися за межі суспільства округу Колумбія і досягли Нью-Йорка.
Луїза: На вечері ти поводився так, ніби не знав її!
Я: Я не хотів впливати на твоє рішення.
Настала довга пауза, перш ніж вона відповіла.
Луїза: Яке рішення?
Я: Не бреши, Лу. Я кращий у цьому, ніж ти.
Луїза: Ти такий осел.
Луїза: У всякому разі, це не вплинуло б на моє рішення. Я на 95 % визначилася з тим, ким я хочу бачити нашого наступного представника бренду.
Я втупився в текст. Мої пальці розсіяно барабанили по підлокітнику.
Після ще одного роздуму я відповів.
Я: Я радий. Це було довго.
Нейтральний, напівупереджений.
Вона попалася на вудку, як я і знав.
Луїза: Ти не збираєшся запитати, хто це?
Я: Я теж був на вечері. Відповідь очевидна.
Я залишив це на цьому. Луїза була досить розумна, щоб зрозуміти, кого я маю на увазі.
Стукіт розірвав тишу.
— Заходь, — я підняв погляд угору.
Увійшов Кейдж, такий високий і широкий, що ледь проліз в одвірок мого кабінету.
— Я чув, у тебе є дівчина, — він, не гаючи часу, перейшов до справи. — Як я не знав про це? — у його голосі прозвучала обвинувальна нотка.
Він був моїм найстаршим, а тепер, коли Різа не стало, найбільш затребуваним серед клієнтів співробітником. Крім того, він був єдиною людиною в Harper Security, яка не надула мені дим у дупу — свобода, яку я надав йому за те, що він врятував мені життя в Колумбії десять років тому.
— Я керую охоронною компанією, а не журналом пліток. Моє особисте життя нікого не стосується, — у моєму байдужому тоні пробігла межа. Його свобода зайшла так далеко.
— Зрозумів. Але команді цікаво. Ти зустрічаєшся з інфлюенсеркою... несподівано, — Кейдж затримав мій погляд на секунду, перш ніж відвернутися.
Я відкинувся на спинку стільця й зчепив руку під підборіддям. Мій телефон увесь день розривався від дзвінків людей, які висловлювали подібні почуття. Кожне нове повідомлення й дзвінок виснажували моє терпіння, і спостереження Кейджа не було винятком.
— Ти вивчав її, чи не так? — холодно запитав я. Соціальні мережі Стелли були відкриті для всіх, але думка про те, що мої хлопці сидять над її фотографіями та відео, викликала хвилю роздратування в моїй крові.
— Ну... — Кейдж сором’язливо провів рукою по потилиці. — Ми проглянути її акаунт під час обіду.
Христос. Кожен співробітник Harper Security був колишнім військовим або співробітником ЦРУ, але вони пліткували, як старшокласники.
— Вона гаряча, — Кейдж опустився на стілець навпроти мене. — Чомусь я не здивований, що твоя дівчина виглядає як проклята супермодель. Це чарівне життя генерального директора-мільярдера, — сухо додав він.
Темне полум’я спалахнуло в моїх грудях, перш ніж я загасив його.
— Єдине, що мені зараз цікаво обговорити, це те, як ми загубили облікові записи Дікона і Беатрікс, — холодно сказав я. — Не про мою дівчину.
— Я копався в цьому, і це схоже на класичний випадок зниження цін. Sentinel пообіцяв їм більше за менші гроші. Дікон і Беатрікс завжди були скупими виродками. Не дивно, що вони дезертирували з корабля, — Кейдж миттєво протверезів.
Правильно, але я не хотів, щоб ходили чутки про те, що Harper Security не може утримати своїх клієнтів.
— Думаєш, це велика справа? — Кейдж правильно оцінив моє мовчання. — Нам потрібно повернути їх?
— Ні, — правило номер один виживання в нещадному бізнесі: ніколи не показувати слабкості, навіть перед власною командою. — Дозволь мені потурбуватися про бізнес-стратегію. Ти робиш те, що вмієш найкраще.
— Надерти дупу і бути вбивчо гарним?
— Якщо ти так думаєш, то тобі потрібне нове дзеркало, бо твоє тобі бреше.
— Не всі з нас можуть бути тобою, містере Красунчику, але жодна жінка ніколи не скаржилася на мою зовнішність, — він поворушив бровами. — До речі, не хочеш зустрітися пізніше? Давненько ми разом не ходили в бар. Я знаю, що ти зараз зайнятий, але ти можеш залучити дам, поки я укладаю угоду.
— Не можу, — я встав і поправив рукав свого костюма. — Є інші плани.
— Чому я не здивований? Ми не зустрічалися кілька місяців, — Кейдж піднявся зі свого стільця. — Ти коли-небудь розповіси мені, що це за таємничі «інші плани»?
Я відповів сардонічним поглядом.
— Чудово. Я можу зрозуміти натяк, — проворчав він. — Насолоджуйся своїми «іншими планами».
Після того, як Кейдж пішов, я привів свій стіл у належний передробочий стан, перш ніж вийти з офісу.