Добавить в цитаты Настройки чтения

Страница 34 из 167

— Привіт, Бріджит, — я знову потерла обличчя. Я б зараз убила за йогу. Я ніколи не почувалася добре, коли починала день без неї. — Я вважаю, ти телефонуєш, щоб приєднатися до інквізиції?

— Смішна, — Бріджит підняла елегантну біляву брову. — Але раз ти згадала про це, то так. Це вже вдруге, коли я не в курсі твого особистого життя. Мені це не подобається.

Минулого літа Джулс привела в шок всіх нас, коли оголосила, що зустрічається з братом Ейви Джошем. Джош і Джулс ненавиділи одне одного відтоді, як зустрілися, і романтичні стосунки між ними здавалися настільки ж імовірними, як снігопад у Маямі.

Проте, вони все ще були сильними після того, як офіційно оголосили про це сім місяців тому, тож я думаю, що стара приказка була правильною. Між коханням і ненавистю дійсно була тонка грань.

Незважаючи на нерви, що згорнулися в моєму животі, мені довелося придушити сміх через нехарактерне бурчання Бріджит.

— Я впевнена, що у вас є про що турбуватися, окрім мого особистого життя, Ваша Величносте, — піддражнила я.

Вона була принцесою, коли ми навчалися в коледжі, але стала королевою після того, як її старший брат зрікся престолу, а дідусь пішов у відставку за станом здоров’я.

Мене досі бентежило, що я була найкращою подругою королеви, але Бріджит була настільки приземленою, що я половину часу забувала, що вона королівська особа.

— Більше? Так. Більше цікавого? Спірно, — вона зморщила ніс.

— Друзі, будь ласка. Давайте повернемося в потрібне русло, — сказала Джулс. — Кого ти приховувала від нас, Стелло? Дай нам ім’я. Фото. Що-небудь. Будь ласка, мені потрібно знати, перш ніж я помру від цікавості.

Вона драматично плюхнулася на кушетку.

Я похитала головою.

Якби я пошукала в словнику слово «королева драми», я б знайшла поруч із ним обличчя Джулс Емброуз, але я все одно люблю її. Принаймні, їй подобалися кумедні драми, а не неприємні, зрадницькі.

— Чудово. Я скажу тобі, але не хвилюйся, — я затиснула нижню губу між зубами. — Це Крістіан Гарпер.

Моє зізнання зустріли три порожні погляди.

Я не могла пригадати, коли востаннє мої друзі були такими мовчазними. Зазвичай вони розмовляли більше, ніж ведучий денного ток-шоу.

Смак міді наповнив мій рот від того, як сильно я кусала губу.

— Старий бос Різа? — брови Бріджит насупилися в замішанні.

Її чоловік Різ працював у Harper Security. Власне так вони й познайомилися. Він був призначений до неї після того, як її попередній охоронець повернувся додому в Ельдорру у відпустку по догляду за дитиною.

— Так.

— Яке йому до цього діло? — Джулс виглядала такою ж спантеличеною.

— Він мій хлопець.

Ще нічого. З тим самим успіхом я могла б говорити з восковими копіями моїх друзів із музею мадам Тюссо, враховуючи всю реакцію, яку вони продемонстрували.

— Хто твій хлопець? — запитала Ейва.

О, заради бога.

— Крістіан Гарпер, — я підняла руки. — Це той хлопець на фотографії, яку я виклала минулої ночі! Ми зустрічаємося. Ну, фальшиві побачення, але це вже інша історія.

Мовчання тривало довгу, приголомшену секунду, перш ніж вибухнув хаос.

—

Крістіан Гарпер?

— Що ти маєш на увазі під «фальшивими побаченнями»?

— Він небезпечний...

— Як довго це триває...

— Він примушує тебе до цього, тому що я бачила, як він дивився на тебе...

— Стоп, — я вщипнула себе за перенісся.

Ось чому я не часто ділилась інформацією про своє життя. Не тому, що я не хотіла відповідальності, а через реакцію й очікування інших людей, якими б вони не були.

Я змусила себе заспокійливо вдихнути через ніс, перш ніж один за одним звернутися до пунктів моїх друзів.

— Так, Крістіан — мій фальшивий хлопець. Як я вже сказала, це довга історія. Він не небезпечний — я маю на увазі, він трохи напористий, але він керує охоронною компанією. Його робота буквально полягає в тому, щоб захищати життя людей. Крім того, він дружить із Різом, тож він не може бути таким уже й поганим. Минулої ночі було наше перше фальшиве побачення, і ні, він не примушує мене до цього.

Остання частина безумовно була правдою. Решта спірна, але я тримала це при собі.

— Я б не сказала, що він найкращий друг Різа. У них... — Бріджит зробила паузу, — цікаві взаємини.

— Забудь про Різа, — сказала Джулс. — Без образ, Брідж. Він класний і все таке, але я хочу знати про хлопця. Стелло, ти навіть не хочеш справжніх стосунків. З якого дива ти у фальшивих? У тебе проблеми? — занепокоєння потьмяніло в її очах.

Почуття провини спалахнуло в моїх грудях.

Я ненавиділа обтяжувати людей своїми проблемами, але я мала передбачити їхнє занепокоєння. Будь-які романтичні стосунки були для мене поза нормою. Я не була проти побачень, мені просто... було нецікаво.

Мені подобалася ідея. Коли я читала любовну книжку, дивилася романтичну сцену або бачила милі парочки за вечерею, туга за чимось подібним стискала мене всередині. Але щойно книжка чи фільм закінчувалися і я знову входила в яскраве світло реальності — туга зникала.

Романтизувати кохання було легко. Закохуватися було складніше, особливо коли у всіх моїх попередніх стосунках не вистачало... чогось. Якогось емоційного зв’язку, який виправдав би ризик падіння.

Крім того, я звикла до самотності й сумнівалася, що реальність кохання може відповідати моїм фантазіям про нього, тому я навіть не намагалася.

— Я не в біді. Запевняю, — сказала я, помітивши скептичний вираз обличчя Джулс. —Я просто... — мені потрібно більше підписників у соціальних мережах, щоб я могла заробляти більше грошей. Моя шкіра спалахнула від того, як поверхнево це звучало.

Правда була складнішою, але я не могла вникнути в неї, не розповівши друзям про Мауру, а це була розмова, до якої я не була готова о 8:30 ранку.

— Я беру участь у великій угоді з брендом, але у мене не так багато підписників, як у деяких інших дівчат. Я подумала, що зможу поліпшити свої шанси, якщо доберуся до позначки «мільйон».

— Як це пов’язано з тим, щоб завести хлопця? — Бріджит насупилася.

Я неохоче пояснила решту свого плану. Це звучало ще більш безглуздо, коли я говорила це вголос людям, які не були знайомі зі світом інфлюєнсерів, але стримуватися не було сенсу.

Коли я закінчила, тиша була в тисячу разів важчою за попередню.

— Вау, — нарешті сказала Ейва. — Це... вау.