Спотворена брехня

8. КРІСТІАН

Чорний завжди був моїм улюбленим кольором.

Тихий. Смертельний. Непроникний.

Я почувався в ньому як удома, як тіні, що зливаються з чорнильними колодязями ночі.

І все ж за секунду вона перевернула це, як і все інше в моєму житті.

Тепло розлилося по моїй крові, коли Стелла пройшла переді мною й повільно повернулася, розглядаючи розкішний декор. Експозиція музею зі слонами довгий час слугувала центральним елементом, заввишки тринадцять футів, а проєкції морських мешканців танцювали на стінах, створюючи ілюзію, що ми перебуваємо під водою. Одягнені в чорне сервери циркулювали із шампанським і закусками, а сцена стояла в дальньому кінці кімнати, чекаючи, доки ведучий підніметься і привітає всіх з тим, скільки грошей вони зібрали наприкінці вечора.

Місця на цей захід коштували вісім тисяч доларів за штуку.

Я витратив більше на її сукню, і вона коштувала кожного цента.

— Це красиво, — видихнула Стелла, її увага зупинилася на чомусь позаду мене.

Зелені очі. Зелена сукня. Символ життя і природи.

Зелені.

Судячи з усього, це був мій новий чортів улюблений колір.

— Так, це так, — я не обертався, щоб подивитися, чим вона була так захоплена, і не звертав уваги на цікаві погляди людей, які кидали в наш бік.

Більше року мене не бачили з жінкою під руку. До завтрашнього ранку місто гудітиме через пару, з якою я прийшов, але мені було всеодно.

Відтоді, як Стелла увійшла у свою вітальню в цій клятій сукні, всі інші думки розсипалися прахом.

М’яке полум’я образи спалахнуло в моїх грудях. Я ненавидів її владу наді мною, але все ж не міг перестати дивитися на неї.

Я дивився у вікно в машині, але це скінчилось.

Полетів в останню хвилину в далеку країну, щоб триматися подалі.

Розкидані тижні й місяці, коли я з головою поринув у роботу, щоб забути її.

Що б я не робив, мене завжди щось повертало — ніжна мелодія її голосу, аромат свіжих квітів і зелені. Каблучка з бірюзою, яка пропалила дірку в моїй кишені через тривалий час після того, як я заприсягся викинути її у відро для сміття.

Це було не кохання. Але це зводило з розуму.

Погляд Стелли ковзнув до мого. М’який видих прочинив її губи від усього, що вона побачила на моєму обличчі, і від бажання притиснути її до стіни, стиснути її волосся в кулак і вмовити її відкрити рот, поки я не заволодів ним, спалахнуло в моїх грудях.

Напруга вилася між нами, як невидима мотузка, настільки відчутна, що я відчув, як вона дряпає мої груди.

Момент розтягнувся у вічність, перш ніж Стелла відвела погляд.

Кісточки пальців, міцно зщеплених між собою, побіліли, але голос був спокійний і рівний, коли вона знову заговорила.

— Ти так і не сказав мені, для чого цей захід, — вона уникала дивитися мені в очі, знову оглядаючи кімнату. — Охорона океану?

Задушлива хватка навколо моїх грудей ослабла, але звільнення залишило мене дивно незадоволеним.

— Близько. Маленькі черепашки.

Мій рот прочинився, коли її голова повернулася.

Моя відповідь трохи зняла колишню напругу, і Стелла помітно послабила хватку на своїй сумочці.

— Я не вважала вас шанувальником черепах, містере Гарпер. Що далі? Годувати качок? Цуценята з притулку?

Її грайливі запитання викликали в мене ширшу посмішку.

— Не затримуйте дихання. Я багато спостерігав за дорослішанням Франкліна.

Її обличчя світилося від сміху.

— А, це все пояснює. Я сама була дівчиною Артура.

Я відклав це для подальшого використання. Коли справа стосувалася Стелли, не було неважливих деталей.

— Трубкозубів недооцінюють, але, на жаль, вони не є улюбленою справою дружини Річарда Уайатта. Ніякого каламбуру, — додав я.

В її очах з’явився розуміючий блиск.

—Я припускаю, що Річард Уайатт важливий для вашого бізнесу. Потенційний клієнт?

Я сховав ще одну посмішку від того, як швидко вона зібрала все воєдино.

— Так. Великий фахівець із приватного капіталу, великі гроші, шукає нову службу безпеки. Дружина — його слабкість.

Я навів лазер на Уайаттів у ту ж хвилину, як ми увійшли. Вони засідали в північно-східному кутку кімнати, оточені улесливими шанувальниками, включно з людським еквівалентом шматка вугілля.

Майк Курц, генеральний директор Sentinel Security.

Мій гарний настрій випарувався, побачивши його.

Цей покидьок переслідував кожен мій акаунт. Жодної оригінальної думки не ворушилося під цим надмірно намазаним гелем волоссям.

Курц підняв погляд, і його обличчя розпливлося в маслянистій усмішці, перш ніж він відірвався від групи і попрямував до мене.

Нам обом було близько тридцяти, але я вже помітив сліди косметичної хірургії, що підкріплювали його в’янучу зовнішність — збільшення підборіддя тут, трохи ботокса там.

Стелла, яка сиділа поруч зі мною, з цікавістю роздивлялася новоприбулого, що тільки погіршувало мій поганий настрій. Курц не заслуговував ні краплі її уваги.

— Крістіане! Як приємно знову тебе бачити, — він провів рукою по краватці, випромінюючи стільки ж щирості, скільки продавець автомобілів, якому не вистачає комісійних. — Я такий радий, що ти не зализуєш рани через Дікона і Беатрікс. Сподіваюся, ти не надто засмучений тим, що я переманюю твоїх клієнтів, — його сміх дряпав мою шкіру, як нігті по класній дошці. — Нічого особистого. Просто бізнес.

Роздратування спалахнуло. Я втратив двох клієнтів через Sentinel за один тиждень. Дікон і Беатрікс були дрібницями порівняно з VIP-персонами, які очолюють список клієнтів моєї компанії, але втрати, тим не менш, мене розлютили.

Мені не подобалося програвати.

— Звичайно, ні, — легко сказав я. Будь я проклятий, якщо проявлю хоч краплю слабкості в присутності Курца. — Я не звинувачую їх за те, що вони тестують інші сервіси, але в кінцевому підсумку якість завжди перемагає. До речі, як просувається відновлення системи? Жахливо, що може трапитися, коли ваші системи не на належному рівні.

Обличчя Курца напружилося. Він був на дні, але був досить розумний, щоб зрозуміти, що я доклав руку до системного збою, який минулого року знищив ринкову вартість Sentinel на мільйони доларів.

Він просто не міг цього довести.

— Усе йде чудово, — нарешті сказав він. — Але сила компанії вимірюється утриманням клієнтів, а не дивними невдачами. Я впевнений, що Річард Уайатт погодився б.

— Я впевнений, що він би це зробив.

Він усміхнувся.

Я посміхнулася.