Страница 28 из 167
Але чим довше я дивилася, тим більше згасав мій хтивий серпанок, змінюючись естетичним інстинктом.
Смарагдовий шовк. Чорний костюм. Запонки і дорогий годинник, що блищали в згасаючих променях сонця.
Ідеальна, невимушена фотографія вечірки пари.
Перш ніж встигла зрозуміти сама, я підняла свій телефон і зробила знімок.
Я крадькома глянула на Крістіана. Він дивився у вікно, його профіль був бездоганний на тлі скла. Якщо він і знав, що я зробила фото, то не показав цього.
Знову ж таки, я не фотографувала його обличчя, тож це не було проти наших умов.
Я нарешті набралася сміливості, щоб опублікувати пост, коли машина зупинилася перед Смітсонівським інститутом.
«Нічне побачення з моїм коханим <3»
Я завагалася над частиною «моїм коханим» в підписі, перш ніж натиснути кнопку «Поділитися».
Якщо я робила це, я могла б піти ва-банк. У «мого хлопця» не було такого ж звучання, як у «мого коханого».
— Ти готова? — запитав Крістіан, коли водій відчинив задні двері.
Я сховала телефон у сумочку. Десять секунд, і мої повідомлення вже вибухали, але я розберуся з ними пізніше.
Я мала бути присутньою на урочистому заході.
Я взяла його руку і зобразила посмішку.
Холоднокровна, спокійна, зібрана.
— Абсолютно.
Це був час шоу.