Страница 19 из 167
5. СТЕЛЛА
Я переоцінила кількість гетеросексуальних самотніх чоловіків у своєму житті.
Перевіривши свої контакти, я знайшла трьох, які потенційно могли б зіграти роль мого фальшивого хлопця, і після двох невдалих побачень це число скоротилося до одного.
Перший хлопець на побаченні продовжував намагатися продати мене за криптовалюту, тоді як другий попросив мене зробити мінет у ванній між основною стравою і десертом.
На той час, як настало моє третє побачення, мій оптимізм перетворився на тліюче вугілля, але я чіплялась за це мерехтливе полум’я, ніби це була моя остання надія.
Що це було.
Ніхто не знав, коли Delamonte ухвалить рішення, але це мало статися скоро. У мене був обмежений час, щоб знайти фальшивого хлопця, викласти кілька фотографій і молитися, щоб це витягнуло мій акаунт із кризи. Коли справа дійшла до укладення конкурентоспроможних угод із брендами, допомагала кожна дрібниця.
Це був не найкращий і не найпродуманіший план у світі, але це був план. Як би безглуздо це не було, мені здавалося, що я беру у свої руки контроль над своїм життям, і це знання — що я не зовсім безпорадна і все ще можу формувати своє майбутнє — було єдиним, що утримувало мене на плаву в той момент.
— Третій раз — щасливий, — у цих словах рівною мірою звучали надія, втома і легка ненависть до себе.
Я занурилася в «План бойфренда», як назвав його Брейді, тому що в мене не було вибору, але якась частина мене здригалася щоразу, коли я думала про те, що спричинить успішний план.
Обман. Брехня. Прикидатися кимось, ким я не була.
Я культивувала близькі стосунки зі своїми підписниками протягом багатьох років. Деякі з них були зі мною відтоді, як я була першокурсницею коледжу, розміщуючи в Інтернеті зернисті фотографії мого кампусу.
Думка про зраду цієї довіри змусила мене здригнутися.
Однак я не могла підвести Мауру. І, якщо бути чесною, я дуже хотіла мільйон підписників.
Це був важливий крок. Двері, які відкриють ще тисячу можливостей і доведуть, що я не була розчаруванням, яким вважали мене мої батьки.
Мої друзі думали, що в мене ідеальна сім’я, а я ніколи не казала їм правду, бо це здавалося такою тривіальною проблемою. Сімей, які засуджували, було хоч греблю гати.
Але це не означає, що воно не жалило.
Мої батьки не завжди озвучували це, але я бачила розчарування в їхніх очах щоразу, коли вони дивилися на мене.
Я глибоко зітхнула, провела рукою по переду сукні й востаннє глянула на своє відображення в дзеркалі передпокою.
Волосся, зібране в елегантний вузол, сережки, що додавали нотку гламуру, і помада, яка висвітлила мою потьмянілу від зими шкіру.
Ідеально.
Я спустилася ліфтом донизу і провела поїздку, перевіряючи свою електронну пошту на наявність оновлень Delamonte чи відповідей з дюжини вакансій, на які я подавала заявки за останній тиждень.
Нічого такого.
Відсутність звісток була гарною новиною, правильно? Можливо, не для робочих місць, але, принаймні, для Delamonte.
Поки я не отримала від них електронного листа або прес-релізу з оголошенням про їхню наступну бренд-амбасадорку, я не стала б зациклюватися на негативі. Я не хотіла випадково програти кампанію.
Двері ліфта з дзвоном відчинилися. Я вийшла і провела великим пальцем по кристалах, що звисали з мого намиста. Рожевий кварц для удачі в коханні, цитрин для загальних добрих вібрацій.
Ось сподіваюся, що вони працюють.
— Привіт, Стелло! — нетерплячий голос привернув мою увагу до стійки реєстрації, де з-за мармурової стійки консьєрж променисто посміхався мені своїми блискучими зубами і щенячими очима.
Я випустила намисто і посміхнулася у відповідь.
— Привіт, Ленсе. Знову застряг на цвинтарній зміні?
— Ось що відбувається, коли ти наймолодший член команди, — він перебільшено зітхнув, перш ніж оглянути мене. — Ти сьогодні вся приодягнулась. Гаряча дата?
Частина мене ненадовго розважалася ідеєю попросити його стати моїм фальшивим хлопцем, перш ніж я відкинула її. Це було б занадто брудно з безлічі причин, найменша з яких полягала в тому, що він працював у моєму будинку.
— Надіюсь, — я грайливо розвернулася, моя металева спідниця затріпотіла біля колін. Я одягла її з обтислим чорним светром і черевиками, щоб створити елегантний, але простий образ для першого побачення. — Як я виглядаю?
— Ти маєш чудовий вигляд, — у його голосі була задумлива нотка. — Ти завжди…
Він не встиг закінчити, як я врізалася в цегляну стіну. Я спіткнулася й інстинктивно потягнулася, щоб не впасти.
М’яка шерсть і чоловіче тепло торкнулися моїх пальців.
«Не стіна» — зазначив мій приголомшений розум.
Мої очі прослизнули повз загострені лацкани чорного костюма, відкритий комір накрохмаленої білої сорочки та засмаглу сильну чоловічу шию, перш ніж зупинилися на чудово вирізаному обличчі, затіненому несхваленням.
— Міс Алонсо, — холодний голос Крістіана змусив мене покритися мурашками по шкірі. Від напівграйливого партнера по обіду з Нью-Йорка не залишилося й сліду. — Знову відволікаєте моїх співробітників від їхньої роботи?
«Знову?». Я ніколи нікого ні від чого не відволікала, за винятком, можливо, того випадку, коли Ленс допоміг мені донести посилку до ліфта, а тому, хто стояв позаду мене в черзі, довелося чекати ще дві хвилини.
Я прибрала руку з грудей Крістіана. Його жар обпікав так глибоко, що я відчувала його кістками, навіть коли відступила назад і збільшила силу своєї посмішки.
Спокійний, холоднокровний, зібраний.
— Я вела розмову. Я хотіла дізнатися думку Ленса про щось, але якщо вже ви тут, я могла б запитати вас, — я знову розвернулася. — Що ви думаєте? Це вбрання гідне побачення?
Я навіть не встигла завершити свій перший кидок, як рука Крістіана зімкнулася навколо моєї руки.
Коли я підняла очі, тінь несхвалення перетворилася на щось більш темне. Більш небезпечне.
Потім я моргнула, і темрява зникла, змінившись його звичайною ввічливою безпристрасністю.
Якось це мене ще більше занепокоїло.
— Ти йдеш на побачення.
У Крістіана був талант перетворювати будь-яке запитання на... ну, не на запитання.
— Так, — у середині мене розквітло нехарактерне бешкетування. — На ньому ви запрошуєте когось на вечерю, напої, можливо, потримати за руку. Це може звучати як чужорідна концепція, але ви маєте якось спробувати, містере Гарпер. Це піде вам на користь.
Може, це його трохи розслабить.