Страница 17 из 167
Знайомий звук мого рингтона вирвав мене з моїх думок, перш ніж я занадто далеко зісковзнула по своїй спіралі.
Я змусила себе розплющити очі, і подивилася на екран.
Брейді.
У мене виникла спокуса передати його на голосову пошту, але, можливо, він мав новини про один із моїх очікуваних спільних проєктів. Я б погодилася на все платне просто зараз.
Ну, майже на все.
— Привіт? — мій голос був скрипучим і хрипким, але, принаймні, я не плакала.
— Як справи? — на задньому плані сигналила машина, майже заглушаючи голос Брейді. — Ти ігнорувала усі мої дзвінки! Розкажи мені усі деталі якнайшвидше.
У мене за скронею розквітла мігрень.
— Як усе пройшло?
— Delamonte, — ну звісно. — Маленька пташка розказала, що вечеря була інтерв’ю, тож скажи мені: вони люблять тебе, чи не так?
Нагадування про Delamonte не поліпшило мого настрою.
— Вони мене люблять. Тільки не так сильно, як Раю.
Що б не говорив Крістіан, я була переконана, що угода з Delamonte була безнадійною. Якби я не могла зберегти свою роботу в невеликому журналі, як я могла б бути посолкою одного з провідних світових модних брендів?
Технічно — це не було прямою кореляцією, але в моїй заціпенілій, запанікованій свідомості — була.
Після моєї заяви була коротка пауза, перш ніж Брейді вибухнув.
— Що ти говориш? Ти бачила чоботи, які Рая взула у своєму останньому пості? Це несмак. Це зовсім не в стилі Delamonte. Ти Delamonte! Твоя естетика настільки до біса ідеальна для них, наче вони... наче вони створили тебе у своїй надсекретній лабораторії. Або щось таке.
— Так, але у Раї більше підписників, ніж у мене, і в неї є Адам. Це схоже на угоду «два в одному».
Я ненавиділа загрузнути в жалості до себе, але щойно я почала, я не могла зупинитися.
Я роками намагалася набрати мільйон підписників, а Рая домоглася цього менш ніж за два пости про свого нового хлопця і за допомогою порад, які я їй дала. Я була не проти поділитися тим, що знала. Життя, здебільшого, не було змаганням. Але я б збрехала, якби сказала, що знання анітрохи не жалить.
— Вона так швидко росте тільки через Адама і навпаки, — пробурчав Брейді. — Ненавиджу це казати, але пари впливових людей зараз у моді. Рідко можна побачити, як окремі впливові особи так стрімко зростають. Люди люблять стежити за любовним життям інших людей. Це не класно.
У мене вирвався сухий смішок.
— Шкода, що я не частина пари.
Аудиторія знайомств округу Колумбія була, за браком кращого слова, похмурою.
З іншого боку, у мене більше не було роботи, що забирала мій час, тож ось що.
Я б розповіла Брейді про DC Style після того, як у мене був би час обдумати це самостійно. Розповідь про це зробила б це реальним, і просто зараз мені не завадило б трохи фантазії.
Він був таким тихим, що я подумала, що лінія обірвалася, тому що Брейді ніколи не був тихим. Швидка перевірка показала мені, що це не так. Я вже збиралася підказати йому ще раз, коли він нарешті заговорив.
— Ні, але ти можеш бути... — повільно сказав він.
Моя мігрень посилилася.
— Про що ти говориш?
— Я кажу про те, що в тебе є хлопець. Подумай про це, — його голос став вищим від збудження. —Твої підписники ніколи не бачили, щоб ти з кимось зустрічалася. Ти не зустрічаєшся, правильно? Уяви, якби ти це зробила. Вони б збожеволіли! І подивися на весь парний контент, який стає вірусним. Люди їдять це лайно. У тебе буде мільйон підписників в одну мить! Якщо ти досягнеш цього рубежу, Delamonte це помітить. Ходять чутки, що вони не приймуть остаточного рішення ще кілька тижнів. Повір мені. Вони вже люблять тебе — я знаю. Ти просто повинна дати їм додатковий поштовх.
У мене відвисла щелепа.
— Ти жартуєш? Я не збираюся пов’язувати когось із кимось і зустрічатися з ним тільки для того, щоб отримати більше підписників і рекламну кампанію!
— Тоді будь чесною. Скажи їм правду заздалегідь. Знайди фальшивого хлопця. Когось, хто також отримає щось від цього.
— Ще одна впливова людина? — я здригнулася від такої перспективи.
Не те, щоб це мало значення, бо я ніяк не могла зробити те, що пропонував Брейді. Думка про те, що мені потрібно завести хлопця, щоб мене вважали «цікавою», змусила мене вкритися мурашками.
Ми відійшли від тих днів, коли жінки не могли нікуди йти або що-небудь робити без схвалення свого чоловіка, але сумна правда полягала в тому, що наша цінність, як і раніше, була пов’язана з нашою здатністю «роздобути» партнера, принаймні, в очах суспільства.
Та кількість разів, коли мене запитували, чому в мене досі немає хлопця, була тому доказом. Наче моя самотність була проблемою, яку мені потрібно було вирішити, а не вибором, який я зробила. Наче відсутність у мене партнера якимось чином означала, що мені чогось не вистачає.
Я нічого не мала проти побачень. Я була рада за своїх друзів, які знайшли свого «єдиного/єдину», і я була б відкрита для стосунків, якби зустріла підходящу людину.
Але я була майже впевнена, що правильна людина не з’явиться через виверт, щоб отримати більше підписників у соціальних мережах і просунути мою кар’єру.
— Можливо, ще одна впливова людина, — задумливо сказав Брейді. — Або хтось, кому буде корисно мати під рукою красиву жінку.
Мій шлунок перевернувся.
— У тебе це звучить так неохайно. Нізащо, — я похитала головою. У мене немає ні часу, ні енергії на справжні або фальшиві стосунки.
— Стелло, я кажу тобі це як твій друг і менеджер, — його голос був суворішим, ніж я коли-небудь чула. — Ти хочеш угоду з Delamonte? Хочеш мільйон підписників? Ти хочеш показати Раї і всім дівчатам, які вмирають від твого провалу, що в тебе все ще є все необхідне, щоб залишатися на вершині? Тоді знайди собі хлопця.
Слова Брейді крутилися в мене в голові ще довго після того, як я повісила слухавку.
Це було двадцять перше століття. Мені не потрібно було зустрічатися з кимось, щоб залишатися актуальною.
Але як би мені не хотілося це визнавати, він мав рацію. Була причина, з якої знаменитості завжди чарівним чином вступали в стосунки перед випуском великого альбому або прем’єрою фільму, і чому неодружені політики рідко перемагали в кампаніях.
Я потерла скроню.
Ідея фальшивого бойфренда здавалася абсурдною, але чи була вона настільки абсурдною?
Якщо кінозірки могли «зустрічатися» з кимось для реклами, то і я могла. Те, що я не знаменитість, не мало значення; принцип був той самий.
Не можу повірити, що розглядаю це.