Страница 16 из 167
4. СТЕЛЛА
— Тебе звільнено.
Два слова. П’ять складів. Я подумки підготувалася до них після фіаско в суботу ввечері, але вони все одно вразили мене, як удар під дих.
Вдих...один...два...три.
Видих...один...два...три.
Це не спрацювало. Кисень не міг обійти вузол у моєму горлі, і крихітні чорні цятки пропливли перед очима, доки я дивилася на сидячу фігуру Мередіт.
Вона потягувала каву і гортала останній випуск Women’s Wear Daily, немов не перетворила моє життя на руїни всього за десять секунд.
— Мередіт, якщо я...
— Ні, — вона підняла наманікюрену руку з нудьгуючим виразом обличчя. — Я вже знаю, що ти збираєшся сказати, і це не змінить моєї думки. Я деякий час спостерігала за тобою і відсутністю ентузіазму, Стелло, і суботній вечір став останньою краплею.
Мідний присмак крові наповнив мій рот від того, як сильно я прикусила язика.
Відсутність ентузіазму? Відсутність ентузіазму?!
Я була першою, хто увійшла до офісу, і останньою, хто вийшла із нього. Я зробила вісімдесят відсотків роботи над зйомками за частку кредиту. Я ніколи не скаржилася, навіть коли вона кидала мені найобурливіші прохання, наприклад, змусити Shanel надіслати нам із Парижа сукню від Couture, випущену обмеженим накладом, з повідомленням менш ніж за двадцять чотири години.
Якщо це був «брак ентузіазму», я здригнулася при думці про те, що вона вважала відповідним рівнем самовідданості.
— Так, я помітила, — сказала Мередіт, прийнявши моє мовчання за згоду. — Я визнаю, що в тебе гарний смак до стилю, але він є й у тисячі інших дівчат, які готові вбити, щоб опинитися на твоєму місці. Ти явно не хочеш бути тут. Я бачу це в твоїх очах щоразу, коли розмовляю з тобою. Чесно кажучи, ми не повинні були наймати тебе із самого початку. Твій блог генерує достатньо трафіку, щоб вважатися конкурентом, а наш контракт забороняє нашим співробітникам брати участь у конкурентній діловій практиці. Єдина причина, через яку ми не звільнили тебе раніше, полягала в тому, що твій підробіток не заважав твоїй роботі.
Мередіт зробила ще ковток кави.
— У суботу ввечері так і було. До кінця дня ти отримаєш електронний лист і офіційні документи про звільнення.
Паніка стиснула мої легені через перспективу втратити роботу, але я також вловила краплину чогось іще.
Злість.
Мередіт могла вигадувати будь-які відмовки, які хотіла, але ми обоє знаємо, що вона роками вмирала від бажання звільнити мене. Вона належала до старої гвардії, якій не подобалися зміни, що їх блогери привносили в індустрію, і вона зігнала своє невдоволення на мені.
Можливо, якби ви краще ставилися до своїх співробітників, я була б більш захопленою. Можливо, якби ви не були такі невпевнені в собі, ви б побачили, як мій блог може допомогти журналу, а не нашкодити йому. На цій ноті вам слід ознайомитися з посібником з відтінку шкіри, який я опублікувала минулого тижня, тому що колір вашого топа ніяк не впливає на колір обличчя.
Нехарактерний потік образ зірвався з язика, але я проковтнула їх до того, як вони вилилися назовні і потрапили в чорний список індустрії.
Усе, чого я хотіла, це працювати у сфері моди і бути поруч із Маурою. Ось чому я залишилася в місті і влаштувалася на роботу в DC Style, незважаючи на те, що мої батьки наполягали на тому, щоб я знайшла роботу, яка «більше підходить Алонсо».
Я від багато чого відмовилася заради інших людей, але моя мрія не була б однією з них... якби це не було вище моїх сил і мене не звільнили.
— Я розумію, — я вичавила з себе посмішку, відповідну до лещат, стягнутих навколо моїх грудей.
— Приведи свої речі в порядок до полудня, — додала Мередіт, не відриваючись від свого комп’ютера. — На твоєму столі на тебе чекають коробки.
Приниження омило мою шкіру, коли я вийшла з її кабінету і підійшла до свого столу. Усі знали, що мене звільнили. Деякі з них кидали на мене співчутливі погляди; інші не приховували усмішки.
Але жодна з їхніх реакцій не йшла в жодне порівняння з тією, якою була б реакція моєї сім’ї, коли я б розповіла їм, що сталося. Вони вже засуджували мене за те, що я «витрачала» диплом Університету Таєра на кар’єру в моді. Якби вони дізналися, що мене звільнили...
Мої руки тремтіли, перш ніж я спіймала себе і втримала їх. Я відмовилася доставити своїм колегам радість бачити, як я потію, коли збираю свої коробки і вийшла з офісу з усією гідністю, на яку я була здатна.
Усе буде добре. Усе гаразд.
Моя поїздка на Uber додому була розмитою. Я не могла перестати уявляти обличчя своїх батьків, коли вони дізнаються, що сталося. Розчарування, осуд і, що ще гірше, мовчання, про яке я вам говорила, безсумнівно, складуть половину нашої розмови.
Ми говорили тобі, що робота в модному журналі не стабільна.
Ми говорили тобі перестати витрачати так багато часу на свій блог. Це хобі, а не робота.
Ми казали тобі зробити щось більш значуще зі своїм ступенем. Стань юристкою-екологинею, як твоя мама, або хоча б працюй в респектабельній газеті.
І це був тільки один наслідок мого звільнення.
Я навіть не думала про те, що це вплине на мої фінанси або на мою здатність знайти іншу роботу.
Тиск у моїх грудях збільшився, але мені вдалося повернутися у свою квартиру, перш ніж я втратила свідомість.
Картонні коробки з предметами мого офісного столу з глухим гуркотом впали поруч зі мною, коли я опустилася на підлогу у вітальні й заплющила очі.
Усе добре.
Усе добре.
Усе добре.
Безмовна мантра допомогла заспокоїти моє поверхневе дихання.
Це не був кінець світу. Людей звільняли щодня, а в мене все ще були гроші від мого блогу та співпраці з брендами.
Крім того, я могла б продати частину свого гардеробу за додаткові гроші. Гроші, які я отримаю від цього, будуть мізерними навіть для дизайнерських речей, але це краще, ніж нічого.
У гіршому разі я могла погодитися на деякі високооплачувані партнерські відносини, від яких відмовлявся в минулому.
Я відмовилася співпрацювати з брендами, чию продукцію я не любила по-справжньому, що зводило Брейді з розуму, бо я була дуже перебірлива в одязі, який носила, та в продуктах, які використовувала. Це значно зменшило мій потенціал заробітку, але я воліла б заробляти менше і бути щирою, ніж вигадувати щось, у що я не вірила, для швидкої перевірки.
Звісно, це було тоді, коли в мене була постійна зарплата, що доповнює мій побічний бізнес.
Усе добре.
Усе добре.
Усе — добре.