Спотворена брехня

48. КРІСТІАН

Що ближче я підходив до кафе, то голосніше дзвеніли мої попереджувальні інстинкти, і вони перетворилися на жах, коли я прийшов і виявив, що Брока нудить у ванній.

Стелли не було видно.

Йому вдалося в загальних рисах змалювати основи того, що сталося, перш ніж він знову почав возитися над унітазом. Я не став допитувати його далі. Кожна секунда була на рахунку, і він був не в тому стані, щоб стояти, не кажучи вже про те, щоб говорити.

Замість цього я підійшов прямо до стійки, моя кров, як крижана вода, текла в моїх венах, і зажадав показати записи з камер спостереження за останні дві години.

За п’ять хвилин тріскотні й виснажливих протестів менеджер кафе витягнув згадані кадри у своєму тісному бек-офісі. Моє серце шалено калатало, коли я дивився, як на екрані розігруються зернисті сцени.

Увійшли Стелла і Брок. Вони зробили замовлення біля стійки і сіли за окремі столики до приходу її родини. Попри серйозність ситуації, я відчув укол гордості за те, як вона взяла під контроль розмову. Я не чув, що вони говорили, але міг читати їхню мову тіла.

Після того, як її сім’я пішла, Брок знову підійшов до неї, але його кроки були більш хиткими, ніж коли він увійшов. Він і Стелла швидко обмінялися думками, перш ніж він помчав у ванну. За хвилину вона встала і похитнулася, потім знову сіла. Її обличчя було блідим, і вона виглядала так, ніби їй було важко дихати.

У мене побіліли кісточки пальців на спинці крісла менеджера.

Хтось мав накачати її наркотиками. Це було найпростіше і найправдоподібніше пояснення. Бажання увійти всередину екрана і втішити її, а потім знищити виродка, який зробив це з нею, переповнювало мене.

Стелла знову встала і, спотикаючись, попрямувала до дверей. Вона була прямо біля виходу і встигла пройти всього кілька футів, перш ніж хтось підійшов до неї ззаду.

Мої почуття прийшли в стан підвищеної готовності.

Я втупився на фігуру. Високий, бейсболка, темна куртка.

Вони зупинилися біля виходу, потім одночасно пішли.

Я не міг побачити всього масштабу того, що відбувається, через ракурс, але те, як змістилися плечі фігури, куртка посеред літа, як обережно він тримав своє обличчя від камери...

У нього був пістолет. Я був у цьому впевнений.

Я також був упевнений, що бачив цю куртку раніше.

Мій пульс заревів зі смертельною впевненістю.

— Перемотайте плівку, — наказав я. — Стоп.

Відео зупинилося, коли Стелла і Брок розмістили свої замовлення. Та сама постать стояла поруч із ними біля прилавка. Він заплатив за випивку готівкою і барабанив пальцями, поки Брок не повернувся спиною, щоб сказати щось Стеллі.

Те, що сталося далі, зайняло всього кілька секунд.

Недбалий дотик до куртки, швидкий стукіт двох крихітних пакетиків у горнятка Стелли та Брока, і повернення до кави.

Він був швидким.

Він теж помилився.

Коли він знову повернув голову обличчям вперед, я мигцем побачив його профіль. Я бачив це раніше під час двох окремих перевірок біографічних даних.

Виродок.

Усі деталі стали на свої місця.

Як він потрапив у Міраж. Чому не було жодних доказів того, що він залишав будівлю. Його зв’язок зі Стеллою.

Я не став дякувати менеджеру або викликати Брока, який все ще лежав у ванній непритомним.

Натомість я відправив компанії чорний код разом з ім’ям сталкера та інструкціями знайти його і Стеллу якомога швидше.

Зарезервований для надзвичайних ситуацій, чорний код викликав усіх агентів у цьому районі для нового завдання.

Я жодного разу не використовував його досі.

Якщо сталкер був досить розумний, щоб так довго уникати виявлення, він був досить розумний, щоб не вмикати свій мобільний телефон і не користуватися своєю особистою машиною.

Тим не менш, у нас була інформація, необхідна, щоб вистежити його.

Я тільки сподівався, що коли ми це зробимо, буде не надто пізно.