Страница 142 из 167
У будь-якому разі, я думаю, тобі сподобається ресторан. Після цього вип’ємо в сусідньому барі, потім підемо на набережну Джорджтауна і сядемо на лавку біля річки. Ми можемо цілуватися, триматися за руки і шепотіти скільки завгодно солодких дурниць.
Тому що, якщо це побачення відбудеться, значить, ти мене пробачила. І якщо я поверну тебе, я більше ніколи не дам тобі приводу піти.
***
12 серпня
Стелло,
Зараз 2:30 ранку, коли я пишу це.
Я не спав майже двадцять чотири години.
Але я не міг заснути, не сказавши тобі цього...
Я намагаюся, метелику. Я до біса намагаюся.
Щоб триматися подалі від тебе. Щоб не думати про тебе. Не любити тебе.
Моє життя було б набагато простішим, якби я міг рухатися далі, але я знаю, що не можу.
Навіть якщо ти ніколи мене не пробачиш.
Навіть якщо ти ніколи більше не заговориш зі мною.
Навіть якщо ти рухатимешся далі.
Я все ще буду любити тебе.
Ти завжди будеш моїм першим, останнім і єдиним коханням.