Страница 124 из 167
— Моя мати скоріше помре, ніж житиме без мого батька, але вона прекрасно себе почувала, залишивши свого єдиного сина, — їдкий сміх Крістіана обпік мої легені. —Материнська любов — найбільша любов з усіх, правильно? Це фігня.
Біль поширився за моїми очима. Я невпевнено потягнулася до його руки і накрила її своєю.
— Мені дуже шкода, — тихо сказла я. Я не знала, що ще сказати.
Я хотіла б, щоб були чарівні слова, які я могла б вимовити, які змусили б його почуватися краще. Але ніщо не могло змінити минуле і людям доводилося справлятися зі своєю травмою самим.
Крістіан тримав його десятиліттями. Знадобилося б більше, ніж кілька приємних слів, щоб зцілити його. Найкраще, що я могла зробити, це бути поруч із ним, коли він, нарешті, був готовий протистояти цьому.
— Я ніколи нікому цього раніше не говорив, — примарний вираз затримався в його очах ще на мить, перш ніж зник.
— Тепер, коли я зіпсував чудовий італійський день своєю бідолашною маленькою слізливою історією, ми маємо йти, — Крістіан встав, його обличчя знову перетворилося на безпристрасну маску. — У нас є замовлення на обід за півгодини.
— Ти не зіпсував його, — я стиснула його руку. — Я дбаю про тебе більше, ніж про якусь вишукану їжу або похід до музею.
Щелепи Крістіана стиснулися. Його погляд затримався на мені на коротку, пекучу мить, перш ніж він відвернувся.
— Нам час іти, — повторив він хрипким від хвилювання голосом.
Я втрачаю момент. Я відчувала, що сьогодні він досяг своєї межі самоаналізу.
Ми розплатилися і вийшли з кафе, але коли ми підійшли до головної вулиці, він зупинився.
— Стелло?
— Хм?
— Дякую, що вислухала.
— Дякую, що розповів мені, — біль повернувся на повну силу.
Крістіан думав, що зіпсував нам день, хоча насправді він зробив його кращим. Не тому, що мені подобалося слухати несамовиті подробиці його дитинства, а тому, що він нарешті довірився мені.
Більше не ховався за стінами.
Незважаючи на всі розкішні готелі, в яких ми зупинялися, вишукані страви, які ми їли, і екстравагантні заходи, які ми здійснювали, це була найкраща частина нашої поїздки. Якими б мрійливими не були наші канікули, я любила їх не тому, що я була в Італії, а тому, що я була в Італії з ним.
І все інше не мало значення.