Спотворена брехня

— Я не можу ухвалити остаточне рішення, поки не побачу, якими є твої справжні навички водіння, — урочисто сказала я. — Так що так, поки так.

— Ти говориш про навички водіння? — його брова піднялася вище. — Метелику, вчора ти мало не збила нашого провідника.

Я знала, що він цього так не залишить.

— Це була не моя провина, — фиркнула я. — Він з’явився нізвідки!

Крістіан стиснув губи, і мені знадобилася секунда, щоб зрозуміти, що він придушує сміх.

— Це не смішно, — мої щоки спалахнули. Може, я й не була найкращою водійкою у світі, але я намагалася. — Мені стало не по собі через те, що ти возив нас усюди, тому я запропонувала... перестань сміятися.

— Я б ніколи не став сміятися над тобою, — сказав він з усмішкою. — Я також ніколи більше не сяду в машину з тобою за кермом.

— Я беру свої слова назад, — я залізла на задню частину мотоцикла й обняла його за талію, невдоволено насупившись. — Ти зовсім не сексуальний.

— Все добре, — його плечі тряслися від сміху, коли ми від’їжджали від готелю. — Я впевнений, що зможу змінити твою думку.

— Сумніваюся, — пробурмотіла я, але вітер проковтнув мої слова, поки ми мчали обсадженими деревами дорогами острова.

Нам знадобилося двадцять хвилин, щоб дістатися до місця призначення. Це був відокремлений пляж на північному березі, і, хоча був вже майже захід сонця, він був порожній, якщо не брати до уваги чудового пікніка, влаштованого на піску.

Подушки, крісла і ковдри оточували низький стіл, вкритий шовковистою білою тканиною. Крихітні свічки мерехтіли поруч із пляшкою вина і розкішним обіднім столом.

Я різко вдихнула.

— Як ти...

— Я попросив готель щось влаштувати, — рот Крістіана скривився. — Не хвилюйся. Вони все розберуть після того, як ми закінчимо їсти. Жодної пилинки не залишиться.

— Це красиво.

У горлі утворився дивний клубок.

До мене нарешті дійшло, що це наша остання ніч на острові. Так багато всього сталося відтоді, як ми прибули, і я обманювала себе, думаючи, що фантазія може тривати вічно. Гаваї були мрією, але ми не могли забрати їх із собою.

Що станеться, коли ми повернемося до Вашингтона? Чи повернемося ми до статус-кво?

Було легко поводитися як пара, коли в раю були тільки ми, але ми не були парою. У нас ніколи не було такої розмови, а секс у наші дні нічого не означає. Деякі люди місяцями займалися сексом з однією і тією самою людиною і все ще не вважали ці стосунки винятковими.

Ми з Крістіаном сіли за стіл. Вечеря була об’єктивно чудовою, але я майже не куштувала її, тому що була занадто зайнята, уявляючи, що станеться, коли ми завтра зійдемо з літака.

Нарешті, я не могла більше стримуватися.

Мені зовсім не хотілося псувати момент, але якщо ми не поговоримо, невизначеність з’їсть мене живцем за ніч.

Ми зустрічаємося? Друзі з привілеями? Ти хочеш продовжити те, що між нами є у Вашингтоні?

Я перебрала всі можливі способи підняти цю тему, але я була надто налякана його відповіддю, щоб використати будь-який з моїх початкових варіантів.

Замість цього я обрала шлях боягузки.

— Дякую за останні кілька днів. Вони були якраз тим, що мені було потрібно, — я вперлася пальцями ніг у прохолодний пісок і не зводила очей зі столу. — Із нас вийде непогана фальшива пара, чи не так?

Слова палили, як кислота, під кінець.

— Фальшива пара з перевагами, — додала я, сподіваючись розрядити раптово напружену атмосферу.

Я крадькома глянула на Крістіана. Його обличчя здавалося висіченим із граніту, але очі горіли темним і страхітливим.

— Фальшива пара? — його шовковистий голос обернув лід навколо мого горла.

Тремтіння пробігло по моїй шкірі, але я продовжувала:

— Це була наша домовленість. Кілька поцілунків і секс нічого не змінюють.

Я не була настільки наївна, щоб думати, що тільки тому, що він спав зі мною, він хотів чогось більшого, ніж добре провести час. Ми поступилися чимось між нами, але це не означало, що в мене були якісь зобов’язання з його боку.

Я бачила занадто багато людей, яким розбивали серця через таке припущення, і я відмовляюся бути однією із них.

— Не змінюють, адже так? — нижче. Більш небезпечний. — Тоді що саме означають для тебе ці кілька поцілунків і секс?

Щось підказувало мені, що я не повинна відповідати, але я все одно відповіла. Коли справа стосувалася Крістіана, самозбереження ніколи не було моєю сильною стороною.

— Фантазія. Нічого з цього не реально, — я вказала на пляж. — Це ніколи не було справжнім. Гаваї — це мрія, але завтра вона закінчиться, і я хочу сформувати правильні очікування, перш ніж ми повернемося в округ Колумбія. Ти сам це сказав, — комок у горлі наростав. — Ти не віриш у кохання.

Незважаючи на мою відразу до стосунків, у душі я була романтиком.

Коли я знайшла підходящу людину, мені захотілося зануритися в це велике, всепоглинаюче кохання. Кохання, яке змусило Алекса переїхати в іншу країну заради Ейви, яке надало Бріджит і Різу хоробрість піти проти країни і перетворило багаторічну ворожнечу між Джошем і Джулс на щось прекрасне.

Така любов існувала. Я була свідком цього на власні очі.

Але Крістіан не вірив у це, і хоча я знала, що він хотів мене, він не хотів мене настільки, щоб змінити таке глибоко вкорінене переконання.

Такі люди, як Крістіан Гарпер, ні для кого не змінюються.

— Кохання не має до цього жодного стосунку, — його жорстка відповідь підтвердила мою точку зору.

Гіркий присмак розчарування з’явився на моєму язиці.

— У яблучко.

— Це ти сказала мені не закохуватися в тебе, Стелло. Ти пам’ятаєш це? — ці темні очі пронизали мої.

— Так, і я це мала на увазі, — я опиралася бажанню накрутити намисто на палець, як завжди робила, коли нервувала. Це була моя підказка, і я впевнена, що Крістіан її вже вловив. — Я все ще так вважаю.

Тому що, якби Крістіан коли-небудь закохався в мене, я не вірила, що не закохаюся в нього у відповідь. І в мене було відчуття, що кохання з ним не буде ні солодким, ні легким. Це було б катастрофічно.

— Усе стало надто складно через мій переїзд, ситуацію зі сталкером і цю поїздку, — сказала я, коли Крістіан промовчав. — Початкові правила нашої домовленості розмиваються. Можливо, нам потрібно почати зустрічатися з іншими людьми, щоб ми не...

У мене не було можливості закінчити, перш ніж його рот накрив мій, і він поцілував мене з м’якою відчайдушною люттю, яку я відчула з голови до ніг.