Страница 93 из 139
33. РІЗ
Наше побачення в тронному залі було останнім, яке ми з Бріджит провели наодинці, перш ніж приїхали її брат і майбутня невістка, і її захлеснув шквал передвесільних зобов'язань. Я вважав звичайні весілля втомливими, але королівські весілля — це щось надзвичайне.
З іншого боку, це означало, що Бріджит не мала часу зустрітися зі Стефаном. Цей виродок повернувся до міста, і від однієї думки про те, що в них буде ще одне побачення, у мене захолола кров.
Я зійшов з розуму.
Чорт, та я, блядь, з'їхав із траси. У минулому ніколи не ходив на третє побачення з жінкою. Жодна не зацікавила мене так. А тепер я думав, щоб убити одного чоловіка.
Бріджит добре і по-справжньому задурила мені голову.
— Зберися, — пробурмотів я, ляснувши банку з томатним соусом на стільницю, — це лише один день.
Ось тільки це був не один день, бо врешті-решт вона мала вийти заміж за когось благородного. За когось хто мав благородну кров. Не за мене.
Лють і біль пройшли крізь мене, і я змусив себе зосередитися на задачі, поки я не зайшов надто далеко цим шляхом. Це не закінчиться добре ні для мене, ні для всього, що на кухні.
Я тільки ввімкнув плиту, як хтось постукав у двері. Бріджит була на якомусь передвесільному вечорі з рештою подружок нареченої, тож це не могла бути вона. Хто ще міг прийти у такий час?
Я знову вимкнув плиту та перевірив камеру спостереження.
Ти, мабуть, знущаєшся з мене.
Я вийшов із кухні, перетнув вітальню і відчинив вхідні двері.
— Якого біса ти тут робиш?
Андреас підняв брови.
— Я починаю ображатись на грубі вітання, які ви з Бріджит наполегливо пропонуєте мені. Можливо, їй це зійде з рук, але я принц, а ти ні, — коли він це сказав, у його голосі пролунала дивна нотка, але вона так швидко зникла, що я подумав, чи не здалося мені це.
— З'явишся біля моїх дверей без попередження, отримаєш будь-яке привітання, яке я захочу тобі передати, — у моїй усмішці було більше загрози, ніж гумору, — радій, що не дивишся в дуло мого пістолета.
Андреас розчаровано хмикнув.
— І тільки подумати, я прийшов сюди, щоб допомогти.
— Я щось сумніваюся в цьому.
— Всупереч тому, що могла сказати тобі Бріджит, я не поганий хлопець. Я хочу найкращого для своєї сім'ї та країни, — він поправив манжети своєї сорочки.
— Наприклад, я знаходжу гідним замилування те, як Ніколай зрікся престолу заради справжнього кохання. Зрештою, це він має прожити своє життя, і він вибрав щастя. Молодець.
Нетерпіння захлеснуло мене.
— Тобі є що сказати, чи тобі просто подобається слухати, як ти говориш?
— Мені подобається слухати, як я говорю, — сказав Андреас. — Зазвичай тому, що я говорю правду. Але весілля Ніколая змусило мене задуматися... що б обрала Бріджит, якби у неї був вибір? Її серце чи її країну?
Моя рука зімкнулась на ручці дверей. Я був такий близький до того, щоб зачинити двері перед його носом, принц він чи ні.
— Вона не зречеться престолу. Яку б схему ти не вигадав, вона не спрацює.
— Можливо, ти маєш рацію, і в цьому випадку мені шкода мою кузину. Вона до кінця життя застрягла у шлюбі з політичних міркувань, — співчуття промайнуло на обличчі Андреаса, але мене це не обдурило. — Вона романтик, навіть якщо намагається це приховати. Велика любов і таке інше. На жаль, для спадкоємця престолу це завжди можливо, — він зробив паузу, — але знову ж таки, Стефан Гольштейн цілком може стати винятком. Вони — симпатична пара, не знаходиш?
У моїй щелепі запульсував м'яз.
— Як я вже сказав, я дбаю про свою родину та країну, — очі Андреаса мерехтіли, — я хочу, щоб всі були щасливі, і хоча Стефан здається цілком підходящим кандидатом у подружжя, Бріджит буде набагато щасливіша, якщо вона зречеться престолу.
— Щоб ти міг стати королем, — сказав я категорично.
Він знизав плечима.
— У будь-якому разі, вона ніколи не хотіла бути королевою. Чому б не передати трон мені?
— Знаєш, все це схоже на особисту проблему. Для тебе, — холодно сказав я. — Не розумію, навіщо ти мені все це розказуєш.
Посмішка Андреаса змусила мого охоронця прокинутися.
— Американський підрядник, який переїхав до іншої країни, щоб стати постійним охоронцем принцеси? Гадаю, ти знаєш, — він повернувся, але перш ніж піти, додав, — дякую, що приділили мені час, містере Ларсен. Це була досить пізнавальна розмова.
Бріджит мала рацію. Він був сатанинським маленьким виродком, не кажучи вже про те, що він був небезпечний. Якщо він не знав про нас із Бріджит, то принаймні підозрював, що в мене є до неї почуття.
Я з гуркотом зачинив двері.
Чи був Андреас тим, хто нишпорив по гостьовому будинку? Я не міг придумати вагомої причини, чому він це зробив, хіба що сподівався знайти щось, що викриває Бріджит, але в цьому випадку йому не пощастило.
Яке покарання передбачено за удар принца по обличчю? Яким би воно не було, воно того варте.
У мене задзвонив телефон, і я відповів, не глянувши на те, хто дзвонив.
— Що? — гаркнув я. Ймовірно, це знову був Крістіан, який дзвонив, щоби ще більше зіпсувати мені настрій.
— Я застала тебе у непідходящий час? — весело пролунав у слухавці голос Бріджит.
Мої м'язи розслабилися, і я видихнув.
— Я гадав, що ти хтось інший, принцесо, — я притулився до стіни, — хіба ти не маєш бути на вечірці подружок нареченої?
— Так. Я пробралася у ванну кімнату. Я не можу довго говорити, але завтра весілля і… — Бріджит понизила голос, — я сумую за тобою.
Ми бачилися щодня, але я знав, що вона мала на увазі. Я сумував за тими моментами, які належали лише нам.
— Я теж сумую за тобою, принцесо, — цього разу я посміхнувся до справжньої посмішки. — Чи є шанс, що я зможу переконати тебе щоб пробратися через вікно у ванній, щоб ми могли закінчити ніч із шумом? Так би мовити.
Вона пирхнула від сміху, який обірвала на півслові, хрюкнувши.
Я вибухнув своїм сміхом.
— Ти щойно хрюкнула?
—
Ні
.
— Не дуже схоже на принцесу.
— Я
не
хрюкала, — я практично бачив, як на іншому кінці лінії її обличчя палає червоним кольором. Вона була страшенно чарівна, — у жодному разі, я не можу пробратися через вікно. Ми на третьому поверсі.
— Третій поверх — це не так вже й високо.
Бріджит надулася.
— Тобі легко казати. Це не ти ризикуєш померти.
— Повір мені, принцесо. Я швидше покінчу з власним життям, ніж попрошу тебе зробити щось, що може завдати тобі болю.