Добавить в цитаты Настройки чтения

Страница 9 из 139

— Чому б нам не познайомитись ближче? — сказав Бут веселим, надто гучним голосом, — я маю на увазі вас і Різа, Ваша Високосте. Ми можемо обговорити потреби, очікування, графік...

— Чудова ідея, — я натягнуто посміхнулася і жестом запросила Різа на диван. — Будь ласка. Сідайте.

Протягом наступних сорока п'яти хвилин ми обговорювали логістику переходу. Бут залишиться моїм охоронцем до понеділка, але Різ буде працювати з ним у тіні, щоб він міг зрозуміти, як усе влаштовано.

— Все в порядку, — Різ закрив папку з докладним розкладом моїх занять на тиждень, майбутніх громадських заходів та передбачуваних поїздок, — дозвольте мені бути відвертим, принцеса Бріджит. Ви не перша та не остання королівська особа, яку я охороняю. Я працюю в службі безпеки Гарпера вже п'ять років, і жодного разу, жоден клієнт не постраждав під моїм захистом. Хочете знати, чому?

— Дозвольте мені вгадати. Ваша сліпуча чарівність приголомшила потенційних нападників до необережності, — сказала я.

Бут придушив сміх, який швидко перейшов у кашель.

Губи Різа навіть не смикнулися.

Звичайно, не смикнулися.

Мій жарт не був гідний Comedy Central, але я уявляла, що знайти водоспад у Сахарі буде легше, ніж знайти краплю гумору в цьому величезному, шалено скульптурному тілі.

— Дві причини, — спокійно сказав Різ, наче я взагалі не говорила, — по-перше, я не беру особистої участі у житті своїх клієнтів. Я тут, щоб захистити вас від фізичної шкоди. От і все. Я тут не для того, щоб бути вашим другом, довіреною особою чи кимось ще. Це гарантує, що мої судження залишаться непохитними. По— друге, мої клієнти розуміють, як все має працювати, щоб залишатися у безпеці.

— І як це? — моя ввічлива усмішка несла в собі попередження, яке він або не помітив або проігнорував.

— Вони роблять те, що я говорю, коли я говорю, якщо йдеться про безпеку, — сірі очі Різа вдивлялися в мої. Це було все одно, що дивитися на непохитну сталеву стіну. — Зрозуміло, Ваша Високосте?

Забудьте про кохання та пристрасть. Найбільше мені хотілося здерти з його обличчя зарозумілий вираз і, поки я це роблю, вдарити його коліном по яйцях.

Я вдавила подушечки пальців у стегна і змусила порахувати себе до трьох, перш ніж відповісти.

Коли я знову заговорила, мій голос був настільки холодним, що Антарктида видалася би райським пляжем.

— Так, — моя посмішка стала різкішою. — На щастя для нас обох, містере Ларсен, я не зацікавлена в тому, щоб бути вашим другом, довіреною особою або «кимось ще».

Я не стала відповідати на другу частину його заяви — про те, що я повинна робити те,

що

він сказав,

коли

він це сказав. Я не була ідіоткою. Я завжди прислухалася до порад Бута з безпеки, але будь я проклята, якщо піддамся роздутому почуттю власної гідності Різа.

— Добре, — Різ встав. Я ненавиділа те, яким високим він був. Його присутність затьмарювала решту в окрузі, поки він не став єдиним, на чому я могла зосередитися. — Я огляну будинок, перш ніж ми обговоримо подальші кроки, включаючи модернізацію системи безпеки. Зараз будь-який підліток, який має доступ до уроків на YouTube, може оминути сигналізацію, — він кинув на мене осуджуючий пильний погляд, перш ніж зникнути на кухні.

Моя щелепа впала.

— Він... ти... — прошипіла я, нехарактерно втративши мову, — що за, ніколи в житті! — я повернулася до Бута, який намагався розчинитися в гігантській рослині горщика біля вхідних дверей. — Ти не підеш. Я забороняю.

Різ

не міг

бути моїм охоронцем. Я б убила його, а моя економка убила б

мене

за те, що я забруднила килим кров'ю.

— Можливо, він нервово збуджений через перший день, — Бут виглядав так само невпевнено, як і звучав. — Ви чудово порозумієтеся після... перехідного періоду, Ваша Високосте.

Можливо...

якщо

ми виберемося з перехідного періоду живими.

— Ти правий, — я притиснула пальці до скроні і зробила глибокий вдих.

Я зможу.

Я і раніше мала справу із важкими людьми. Мій двоюрідний брат Андреас був виродком сатани, а один британський лорд одного разу намагався облапати мене під столом на Балу троянд у Монако. Він зупинився лише після того, як я «випадково» проткнула його руку виделкою.

Що таке один грубий охоронець у порівнянні з аристократами, цікавими репортерами та злими членами сім'ї?

Різ повернувся. Дивно, але його сердитий погляд не розтанув.

— Я виявив шість вразливостей у системі безпеки, які ми повинні усунути ТЕРМІНОВО, — сказав він. — Почнемо з першої: вікна.

— Які? —

зберігай спокій. Залишайся розсудливою.

— Всі.

Бут закрив обличчя руками, поки я роздумувала над тим, як перетворити свою шпильку на знаряддя вбивства.

Ми з Різом

точно

не збиралися виходити з перехідного періоду живими.