Страница 78 из 139
27. БРІДЖИТ
Через два тижні після побачення зі Стефаном я вирушила в тур доброї волі разом з Мікаелою, Різом, іншим охоронцем на ім'я Еліот, палацовим фотографом Альфредом, помічницею Альфреда Луною та Генріком, репортером з
Eldorra Herald.
Усім сподобалася моя ідея, включаючи мого дідуся, і палац працював цілодобово, щоб скласти ідеальний маршрут у найкоротші терміни. Ми відвідали всі найважливіші регіони країни, включаючи виробничий центр Північного Куртланду та нафтовий та енергетичний центр Гесб'єргу. У мене було відчуття, що я беру участь у кампанії боротьби за посаду, яку я вже виграла, дещо незаслужено, завдяки генетичній лотереї.
Але я мала це зробити. Після багатьох років життя за кордоном мені потрібно було відновити зв'язок із жителями Ельдорри. Зрозуміти, як вони живуть, які проблеми не дають їм спати ночами і чого вони хочуть, що в моїх силах дати. На практиці країною керували прем’єр-міністр і парламент, але королівська сім'я, як установа, мала в Ельдоррі набагато більшу владу, ніж в інших країнах. Її рейтинг схвалення становив вісімдесят дев'ять відсотків — набагато вищий, ніж у будь-якого політика, і думка монарха мала більшу силу.
Якщо я хочу бути хорошою королевою, мені треба повернутися до спілкування з народом. Не має значення, що я не хотіла корону. Якось вона все одно стане моєю.
— Тут тільки ми і кілька людей персоналу, — сказала Іда, власниця молочної ферми, яку ми відвідали, — наша ферма не така велика, але ми робимо все, що можемо.
— Схоже, у вас чудова робота, — я пройшла корівником. Він був меншим, ніж інші, які ми відвідували, але доглянутий, і корови виглядали здоровими. Однак я помітила, що половина стійл була порожня, —інші корови у фермерів?
Позаду нас клацала і дзижчала камера Альфреда. Заголовки «Принцеса на півставки», які вже померкли завдяки моїм побаченням зі Стефаном, майже зникли під час туру, змінившись фотографіями, на яких я оглядала заводи та читала школярам.
Хоча я поїхала б в цей тур, навіть якби його ніхто не висвітлював. Я отримала набагато більше
задоволення
від зустрічі з місцевими жителями, ніж від чергового втомлюючого гала-концерту.
— Ні, — Іда похитала головою, — у молочній промисловості справи йдуть кепсько. Ціни на молоко за ці роки впали, і багато ферм у цьому районі закрилися. Нам довелося продати кілька наших корів, щоби отримати додаткові гроші. До того ж попит на молоко недостатній, щоб виправдати таку кількість корів.
Незважаючи на її слова, на її обличчі промайнув смуток. Ферма належала її сім'ї протягом багатьох поколінь, і я могла лише уявити, як важко бачити, як вона скорочується з року в рік.
— Ви зв’язувались з вашим міністром із цього питання?
За моїми інформаційними матеріалами, падіння цін на молоко стало результатом торгової боротьби між Ельдоррою та кількома іншими країнами Європи. Торгова та тарифна політика входить до компетенції парламенту.
Іда знизала плечима, виглядаючи покірною.
— Раніше ми писали нашим чиновникам, але отримували лише формальні відповіді, тож перестали. Нас все одно ніхто не слухає.
Я насупилась. Вся суть парламенту полягала у тому, щоб представляти інтереси виборців. Чим вони займалися, якщо не своєю роботою?
— Ви можете мені написати, — сказала я імпульсивно, — ваші друзі та сусіди можуть писати мені. Якщо ви маєте запитання, яке ви хочете розглянути, напишіть мені, і я підніму його в парламенті. Я не можу гарантувати ухвалення закону, але я можу принаймні зробити так, щоб ваші голоси були почуті.
Елін кашлянула, а репортер Хенрік люто черкав у своєму блокноті.
Іда моргнула.
— О, я не можу...
— Я наполягаю, — твердо сказала я, — Елін, не могла б ти поділитися з Ідою поштовою та електронною адресою до того, як ми поїдемо? Загалом, будь ласка, поділися з усіма, кого ми вже зустріли.
Елін потерла скроню.
— Так, Ваша Високосте.
Того вечора вона чекала, поки ми повернемося до місцевого готелю, перш ніж накинутися на мене.
— Принцесо Бріджит, сенс цього туру в тому, щоб створити
добру волю
, — сказала вона, — а не ускладнювати стосунки із Парламентом. Ви дійсно хочете, щоб випадкові люди писали вам про незначну проблему?
— Це не випадкові люди, це ельдорранці, — я сиділа в спільній кімнаті з Різом, поки Елін стояла біля каміна, поклавши руки на стегна. Хенрік, Альфред, Луна та Елліот уже пішли до своїх кімнат, — я не змінюю політику. Я просто допомагаю людям висловитись. Ні, — сказала я, коли Елін відкрила рота, — я не сперечатимусь про це. Це був довгий день, а завтра нам рано вставати.
Її рот стиснувся, і вона неохоче погодилася:
— Так, Ваша Високосте.
Вона була майстром у виборі битв, і, очевидно, ця битва не вартувала того.
Вона зникла на сходах, залишивши мене наодинці з Різом.
Він сидів у кутку, дивлячись на полум'я в каміні з задуманим виразом обличчя. Хоч би що його турбувало, це були не ми і не те, що сталося на парковці Королівського ботанічного саду. Це було щось інше. З початку поїздки він був похмуріший, ніж зазвичай.
— Розкажи, про що ти думаєш, — сказала я. Ми майже не розмовляли всю поїздку, якщо тільки побажання
доброго ранку
і
добраніч
не вважалися розмовами.
Різ нарешті подивився на мене. Світло багаття мерехтіло на його обличчі, відкидаючи тіні, що танцюють, на сильну щелепу і точені вилиці.
— Ти виглядаєш щасливою, — сказав він, — набагато щасливішою, ніж я бачив тебе на тих модних вечірках, на які ти ходиш в Атенберзі.
Він помітив.
Звісно, він помітив. Він був найспостережливішою людиною з усіх, кого я коли-небудь зустрічала.
— Мені це подобається, — зізналася я. — Зустрічатися з людьми, вислуховувати їхні проблеми, мати щось конкретне, щоб зробити свій внесок на наступній зустрічі з головою парламенту. Я відчуваю, що нарешті можу робити щось важливе. Начебто я маю мету в житті.
Це була одна річ, яка мене так дратувала у ролі принцеси. Так, монархія була символічною, але я не хотіла провести своє життя, просто посміхаючись перед камерами і даючи інтерв'ю про стиль життя. Я хотіла чогось
більшого
.
Але, можливо, я неправильно уявляла свою роль. Може, замість того, щоб відповідати тому, що завжди означала роль спадкової принцеси, я могла б зробити її такою, якою хотіла.
Невелика посмішка торкнулася губ Різа.
— Я завжди знав, що з тебе вийде чудова королева.
— Я ще не королева.