Спотворені ігри

— Відверто, — сказав Едвард, — Андреас натякнув про певні... амбіції щодо корони, і він не вважає, що жінка підходить для цієї роботи.

О, як би я хотіла, щоб Андреас був зараз у кімнаті, щоб я могла сказати йому, куди засунути його амбіції.

— Можливо, наступного разу йому варто сказати про це королеві Єлизаветі, коли ми відвідаємо Букінгемський палац, — холодно сказала я.

— Ти знаєш, що я з ним не згоден. Але Ельдорра — це не Британія чи Данія. Наша країна більш... традиційна, і я боюся, що багато членів парламенту потай дотримуються тих самих настроїв, що й Андреас.

Я обхопила пальцями край свого крісла.

— Добре, що парламент не призначає монарха.

Може, я й не

хотіла

б правити, але я не потерплю, щоб хтось казав мені, що я

не можу

правити через мою стать. Неважливо, що монархія була лише символом. Ми були обличчям нації, і я нізащо на світі не дозволила б комусь на кшталт Андреаса представляти нас.

Едвард вагався.

— Це ще одна причина, через яку я хотів поговорити з тобою. Парламент не може призначати монарха, але є питання закону про королівські шлюби.

У моєму шлунку утворилася туга спіраль жаху. Закон про королівські шлюби, прийнятий в 1732 році, був архаїчним законом, що зобов'язує монарха одружитися на особі шляхетної крові. Саме через нього Ніколай зрікся престолу, і я намагалася якнайменше думати про це, бо це означало, що мої шанси укласти шлюб з людиною, яку я кохаю — були мізерно малі.

Це було не просто питання пошуку дворянина, який мені сподобався. Потенційних шлюбних партнерів обирали для отримання максимальної політичної вигоди, і я була не настільки наївною, щоб сподіватися на шлюб із любові.

— Мені поки що не потрібно виходити заміж, — я старалася, щоб мій голос не тремтів, — у мене є ще час…

— Я хотів би, щоб це було правдою, — обличчя Едварда скривилося від суміші провини та занепокоєння, — але мій стан непередбачуваний. Я знову можу впасти будь-якої хвилини, і наступного разу мені може не так пощастити. Тепер, коли Ніколай зрікся престолу, на тебе чиниться ще більший тиск, щоб ти якнайшвидше була готова зайняти трон. Це включає пошук прийнятного чоловіка.

Формально шлюб не був обов'язковою умовою для монарха, але в історії Ельдорри ще не було неодружених правителів в... що ж, взагалі.

Роздратованість піднімалась у мене в горлі, як від можливості будь-якої хвилини втратити дідуся, так і від перспективи прожити залишок життя з людиною, яку я не любила.

— Вибач, люба, але це правда, — м'яко сказав Едвард, — я хотів би захистити тебе від суворої правди життя, як раніше, але скоро ти станеш королевою, і час для прикрашання минув. Ти — остання людина в нашій прямій лінії наслідування, єдина, хто стоїть між Андреасом і короною — ми здригнулися в унісон — і шлюб із респектабельним аристократом, в ідеалі протягом наступного року, — єдиний спосіб гарантувати, що трон і країна залишаться у добрих руках.

Я опустила голову, смиренність наповнила мене. Я могла б зректися престолу, як це зробив Ніколай, але не стала. Як би я не ображалася на нього за те, що він поставив мене в таке становище, він зробив це з любові. Якщо я зроблю це, то лише з чистого егоїзму.

Крім того, країна не пережила б двох зречень так скоро один від одного. Ми стали б посміховиськом усього світу, і я ніколи не заплямувала б наше сімейне ім'я чи корону, передавши її Андреасу.

— Як я зможу знайти чоловіка так скоро? Мій графік вже настільки завантажений, що в мене ледве вистачає часу на сон, не кажучи вже про побачення.

Очі мого дідуся заблищали, і він раптом став більше схожим на пустотливого молодика, ніж на короля, правлячого десятиліттями.

— Залиш це мені. У мене є ідея, але, перш ніж ми приступимо до неї, нам потрібно обговорити останню річ. Твій охоронець.

При слові «

охоронець

» у мене защеміло серце.

— А що щодо нього?

Я все ще звикала до свого нового охоронця, Еліаса. Він був добрим. Приємний, компетентний, ввічливий.

Але він не був Різом.

Різом, який відхилив мою пропозицію продовжити його контракт.

Різом, який місяць тому пішов без оглядки.

Різом, який подарував мені найпрекрасніші чотири дні в моєму житті і поводився так, ніби це нічого для нього не означало.

Може, так і було. Можливо, я уявляла собі наш зв'язок, а він зараз зайнятий своїм найкращим життям у Коста-Ріці чи Південній Африці.

Четвертий пункт у списку бажань.

Знайоме печіння промайнуло в моїх грудях і за очима, я підняла підборіддя і взяла себе в руки.

Принцеси не плачуть.

Особливо через чоловіка.

— Нам надійшов досить незвичайний дзвінок із Harper Security, — сказав Едвард.

Harper Security, Агентство, на яке працював Різ.

— З містером Ларсеном усе гаразд? — мій пульс почастішав від жаху. Він був поранений?

Загинув

?

Я не могла придумати іншої причини, через яку його роботодавець міг би зателефонувати з огляду на те, що він більше не працював за контрактом з палацом.

— Він в порядку, — Едвард кинув на мене дивний погляд, — однак вони мали дивне прохання. Зазвичай ми не стали б розглядати таку ідею, але Крістіан Гарпер має значний вплив. Він не з тих, кому легко відмовити, навіть якщо ти король, і він попросив про послугу від імені містера Ларсена.

З кожною хвилиною я все більше заплутувалася.

— Що за послуга?

— Він хоче приєднатися до твоєї особистої охорони.

Якби я не сиділа, я впала би від шоку, і це було до того, як Едвард додав:

— Назавжди.