Страница 63 из 139
21. БРІДЖИТ
Шість тижнів потому
— Його Величність готова прийняти вас, — Маркус вийшов з кабінету мого дідуся, його обличчя було настільки перекошене, що здавалося, ніби він щойно проковтнув лимон.
— Дякую, Маркусе — усміхнулася я. Він не посміхнувся у відповідь. Він просто швидко кивнув на знак ввічливості, перш ніж повернутись на п'ятах і піти коридором.
Я зітхнула. Якщо я думала, що моє перетворення на спадкову принцесу покращить мої стосунки з найближчим радником Едварда, то я сильно помилялася. Маркус виглядав незадоволенішим, ніж будь-коли, можливо, тому що освітлення в пресі після зречення мого брата було... не дуже.
Крім того, не дуже? Моє прізвисько: Принцеса на півставки. Очевидно, таблоїди не оцінили весь той час, який їхня майбутня королева провела далеко від Ельдорри, і із задоволенням ставили під сумнів мою відданість країні та загальну придатність для трону за кожної зручної нагоди.
Найгірше було те, що вони не були цілком неправі.
— Побачимося завтра на розрізанні стрічки, — сказала я Мікаелі, яка супроводжувала мене на зустрічі з Елін з приводу контролю шкоди іміджу.
— Звучить непогано, — Мікаела кинула погляд на напіввідчинені двері Едварда. — Успіхів, — прошепотіла вона.
Ми не знали, чому мій дідусь хотів поговорити зі мною, але знали, що це недобре. Він не викликав мене до свого кабінету, якщо справа не була серйозною.
— Дякую, — я зобразила слабку посмішку.
Мікаела була моєю найкращою подругою в дитинстві і в даний час була моєю правою рукою під час підготовки до ролі королеви. Дочка барона і баронеси Браге, вона знала все про всіх у вищому товаристві Ельдорри, і я найняла її, щоб вона допомогла мені повернутися до товариства Атенберга. Я не жила тут так довго, що була зовсім не в курсі подій, що було неприйнятним для майбутньої королеви.
Я не очікувала, що вона погодиться на таке велике завдання, але, на мій подив, вона погодилася.
Мікаела швидко стиснула мою руку, перш ніж піти, і я напружилася, заходячи до кабінету Едварда. Це була величезна, оздоблена червоним деревом кімната з високими стелями, вікнами, що виходили на палацові сади, і письмовим столом досить великим, щоб на ньому можна було спати.
Обличчя Едварда розпливлося в посмішці, коли він побачив мене. Він виглядав набагато здоровішим, ніж протягом декількох тижнів після його непритомності, і у нього не було жодних симптомів після сильного хвилювання, але я все одно турбувалася за нього. Лікарі говорили, що його стан непередбачуваний, і щодня я прокидалася з думкою, що це останній день, коли бачу дідуся живим.
— Як приходить навчання? — запитав він, коли я опустилася на стілець навпроти нього.
— Все добре, — я провела руками по стегнах, щоб заспокоїти нерви. — Хоча деякі парламентські сесії досить… —
нудні. Гідні дрімоти. Так нудно, що я воліла б дивитися, як сохне фарба,
— багатослівні.
Ніхто не любив слухати свої промови більше, ніж міністр, якому надавалося слово. Неймовірно, як мало можна сказати, використовуючи так багато слів.
На жаль, до обов'язків монарха входило відвідування парламентських засідань принаймні раз на тиждень, і мій дідусь вирішив, що мені буде корисно познайомитись із цим процесом зараз.
З того часу, як я повернулася до Ельдорри, мої дні були заповнені зустрічами, заходами та «уроками королеви» з моменту пробудження до моменту відходу до сну. Втім, я не заперечувала. Це відволікало мене від думок про Різа.
Прокляття
. Мої груди стиснулися, і я змусила себе відігнати всі думки про мого колишнього охоронця.
Посмішка Едварда повернула мене в дійсність.
— Дипломатичний спосіб висловити це. Парламент — це інше, ніж те, до чого ти звикла, але це важлива частина уряду, і як королеві, тобі знадобляться гарні стосунки з ними... що підводить мене до того, чому я запросив тебе сьогодні сюди, — він зробив паузу, а потім сказав: — Насправді є три речі, які я хотів би обговорити, починаючи з Андреаса.
Збентеження змішалося з моєю настороженістю.
— Мій кузен Андреас?
— Так, — невелика гримаса перетнула обличчя Едварда, — він житиме у палаці кілька місяців. Він має прибути у вівторок.
—
Що?
— я швидко взяла себе в руки, але не раніше, ніж дідусь насупився через порушення пристойності. — Чого він їде сюди? — спитала я спокійнішим голосом, хоча я була зовсім не спокійна, — він ж має свій будинок у місті.
Андреас, син покійного брата мого діда, принца Альфреда, був — як це м'якше сказати — повним і абсолютним телепнем. Якби завищене почуття власної гідності, мізогінія та загальне мудацтво могли ходити і говорити, вони прийшли б у вигляді Андреаса фон Ашеберга.
На щастя, він переїхав до Лондона до університету і залишився там. Я не бачила його кілька років і ні краплі не сумувала за ним.
Ось тільки тепер він не лише повертається до Ельдорри, а й житиме у палаці разом із нами.
Вбийте мене зараз.
— Він хотів би повернутися до Ельдорри на постійне місце проживання, — обережно сказав Едвард, — стати більш залученим до політики. Що стосується того, чому він залишається тут, то сказав, що хотів би возз'єднатися з тобою, оскільки ви так давно не бачилися.
Я ні на мить не повірила цьому виправданню. Ми з Андреасом ніколи не ладнали, і від однієї думки про те, що він може бути пов’язаний із політикою, мені хотілося бігти з усіх ніг.
На відміну більшості конституційних монархій, де королівська сім'я зберігає політичний нейтралітет, Ельдорра вітає участь королівської сім'ї у політиці на обмеженій основі. Я хотіла б, щоб цього не було, якби це означало, що Андреас докладе руку до всього, що може вплинути на життя людей.
— Чому зараз? — запитала я, — я думала, він зайнятий тусовочним життям у Лондоні.
Андреас завжди вів велику гру, вихвалявся своїми оцінками і тонко натякав на те, яким гарним королем він стане — іноді в обличчя Ніколаю, коли Ніколай був першим у черзі на трон — але це було порожніми балачками. Найближче до реальної участі у політиці він підійшов, здобувши спеціальність.
Едвард підняв одну густу сиву брову.
— Він наступний у черзі на трон після тебе.
Я дивилася на нього. Він не міг мати на увазі те, про що я подумала.
Оскільки моя мати була єдиною дитиною, а в мене не було дітей, Андреас справді був другим у лінії спадкування після зречення Ніколая від престолу. Я спробувала представити його в ролі короля і здригнулася.