Добавить в цитаты Настройки чтения

Страница 43 из 139

— Містер Ларсен, Вігго, Елін, — якщо вона й підозрювала, що біля її кабінету сталася сутичка, вона цього не показала, — я закінчила огляд. Заходьте.

Моя злість на Вігго відійшла на другий план, коли ми юрмилися в міні—клініці, де на лікарняному ліжку сиділа Бріджит. Вона не виглядала щасливою, побачивши Ніколая, який стояв поруч із нею з напруженим виразом обличчя.

Лікар повідомив нам, що у Бріджит справді був струс мозку, але вона повинна відновитися через десять-чотирнадцять днів. Вона також мала легке розтягнення зап'ястя і зачатки неприємної застуди. Нічого небезпечного для життя, але наступні кілька тижнів вона почуватиметься некомфортно.

Я глянув на Вігго, який, як боягуз, сховався за Ніколаєм.

Я залишився після того, як усі пішли, і лікар глянула на моє обличчя, перш ніж пробурмотіти вибачення і вислизнути за двері, залишивши нас з Бріджит наодинці.

— Я в порядку, — сказала Бріджит, перш ніж я встиг відкрити рота. — Декілька тижнів відпочинку, і я буду як нова.

Не будучи впевненим, я схрестив руки на грудях.

— Що, чорт забирай, трапилося? Ніколай сказав, що ти втекла після того, як ви посварилися.

Її обличчя опустилося.

— Сварка між братом та сестрою. Це дрібниці.

— Нісенітниця. Ти не тікаєш у гніві.

Не кажучи вже про те, що Бріджит жодного разу не заговорила з ним, поки він був у кімнаті, що було показово. Вона ніколи не ігнорувала свого брата, якщо він

справді

не виводив її з себе.

— Все буває вперше, — сказала вона.

У моєму горлі зчинився розчарований рик.

— Чорт забирай, принцесо, тобі треба бути обережнішою. Якщо з тобою щось трапиться, я… — я різко перервався, проковтнувши решту слів.

Я не знаю, що я зробив би.

Обличчя Бріджит пом'якшало.

— Я в порядку, — повторила вона. — Не хвилюйся за мене.

— Надто пізно, чорт забирай.

Вона вагалася, здавалося, щось обмірковуючи, перш ніж сказати:

— Тому що це твоя робота.

Питання зависло в повітрі, наповнене глибоким змістом.

Моя щелепа стиснулася.

— Так, — нарешті сказав я, і моє серце знову зробило дивний маленький поворот.

— Бо це моя робота.