Спотворені ігри

Бріджит нахилила голову, її обличчя стало задумливим, і ще одна тінь посмішки майнула на губах.

А вона хороша.

— Я вважаю, — нарешті сказала вона тоном людини, яка надає іншому величезну послугу, — немає сенсу витрачати наш час на когось незначного.

Моя веселість трохи згладила гнів, що вирував у моїх венах через попередній коментар Братця.

— Тобі пощастило, — я відпустив його. — Якщо я ще раз побачу, що ти пристаєш до неї чи іншої жінки.., — я понизив голос. — Ти зможеш навчитися робити все лівою рукою, бо твоя права буде виведена з ладу. Назавжди. А тепер йди.

Мені не довелося повторювати йому двічі. Хлопчик з Братства втік, його рожеве поло виділялася в натовпі, доки він не зник на виході.

Попутного вітру.

— Дякую, — сказала Бріджит, — я ціную, що ти з ним розібрався, хоча прикро, що знадобилося втручання когось ще, перш ніж він зрозумів натяк. Хіба мені мало сказати «ні»? — її брови скривилися від роздратування.

— Деякі люди — ідіоти, а деякі — мудаки, — я відійшов убік, щоб пропустити групу відвідувачів вечірки, які сміялися. — Так вийшло, що ти зіткнулася з тим, хто був і тим, і іншим.

Це викликало в мене невелику посмішку.

— Містере Ларсен, я думаю, що ми ведемо ввічливу розмову.

— Ми? Хтось, перевірте погоду в пеклі, — сказав я.

Посмішка Бріджит розширилася, і будь я проклятий, якщо не відчув невеликий поштовх у животі від цього видовища.

— Як щодо випити? — вона нахилила голову у бік бару. — За мій рахунок.

Я похитав головою.

— Я на роботі, і я не п'ю алкоголь.

На її обличчі промайнуло здивування.

— Ніколи?

— Ніколи, — ні наркотиків, ні алкоголю, ні куріння. Я бачив, який хаос вони приносять і не хотів стати ще одним в статистиці. — Не моє.

За словами Бріджит я зрозумів, що вона підозрює, що в цій історії є щось більше, ніж я кажу, але вона не стала наполягати на цьому, що я оцінив. Деякі люди були надто цікавими.

— Вибачте що так довго! — Джулз повернулася у супроводі Стелли. — Черга в туалет була шаленою, — її погляд метався між мною та Бріджит. — Все в порядку?

— Так. Містер Ларсен склав мені компанію, поки вас не було, — відповіла Бріджит без запинки.

— Що правда? — Джулз вигнула брову. — Як мило з його боку.

Ні Бріджит, ні я не клюнули на цю приманку.

— Заспокойся, Джей, — почув я слова Стелли, коли повернувся до столу після того, як розібрався із ситуацією з Братцем і її друзі повернулися. — Це його робота — наглядати за нею.

Чорт, справді

. Це була моя робота, а Бріджит була моїм клієнтом. Ні більше, ні менше.

Бріджит подивилася на мене, і наші очі на секунду зустрілися, перш ніж вона відвела погляд.

Моя рука стиснулася на стегні.

Звісно, вона мене приваблювала. Вона була красива, розумна і мала сталевий характер.

Звичайно

, вона мене приваблювала. Але це не означало, що я повинен діяти відповідно до цього.

За п'ять років роботи охоронцем я жодного разу не переступав професійних кордонів.

І не збирався розпочинати зараз.