Спотворені ігри

— Все в порядку. Я просто рада, що ви тут, — вузол самотності в моєму животі ослаб на дюйм. Як би мені не хотілося перечитувати записку Різа знову і знову, поки я не запам'ятаю кожен помах і вигин літер, я також хотіла поспілкуватися зі своїми друзями. Пройшло дуже багато часу, — розкажіть мені. Що я пропустила?

Оскільки до кінця дня у мене не було жодних зустрічей, я провела другу половину дня, спілкуючись із друзями, поки Алекс відповідав на низку ділових дзвінків. Я розповіла їм про своє навчання, тур доброї волі та бал на честь дня народження. Вони розповіли мені про свою роботу, про свої невдачі на побаченнях та про поїздку до Національного парку Шенандоа.

Зрештою, ми минули легкі теми і дісталися слона в кімнаті.

(прим.: тема, якої уникають)

— Ти і Різ, — Ейва стиснула мою руку. — Що сталося?

Я вагалася, роздумуючи, як багато розповісти їм, і зупинилася на стислій, скороченій версії історії, починаючи з того моменту, коли я дізналася про зречення Ніколая від престолу, і закінчуючи нашим розставанням у лікарні. Я розповіла все без зриву, що вважала за велику перемогу.

Як тільки я закінчила, мої друзі дивилися на мене, їх вирази варіювалися від шоку до смутку та співчуття.

— От лайно, — сказала Джулз, — твоє життя — це фільм із серії Hallmark.

— Не зовсім, — у фільмах Hallmark були щасливі кінцівки, а моя все ще була на волосині.

— Чи можемо ми щось зробити? — співчуття скривило обличчя Стелли. В якісь віки вона не сиділа в телефоні, що було великим досягненням, оскільки вона практично жила в інтернеті.

Я похитала головою.

— Я розберуся з цим.

Якщо Алекс упорався.

Я подивилася на нього, він стояв біля вікна, швидко говорячи російською у свій телефон.

— Все вийде, дитинко, — Джулз випромінювала впевненість, — завжди виходить. Якщо ні, оголоси військовий стан і

скажи

їм, що ти зберігаєш свою корону

та

гарячого охоронця. Що вони збираються робити, обезголовити тебе?

Мої губи розплилися в посмішці. Я завжди могла розраховувати на те, що Джулз запропонує найобурливіші ідеї.

— Так не буває, та і вони можуть.

— Та пішли вони. Я хотіла б подивитися, як вони спробують. Якщо вони це зроблять, Алекс подбає про це. Правильно, Алекс? — голос Джулз набув дражливого, співучого звучання.

Алекс проігнорував її.

— Перестань провокувати його, — сказала Ейва, — я не завжди зможу тебе рятувати.

— Я не провокую його. Це комплімент. Твій чоловік може зробити все, що завгодно, — коли Ейва відвернулася, Джулз нахилилася і прошепотіла: — він повністю натренований. Дивись, — вона підвищила голос до панічного рівня, — боже мій! Ейво, у тебе йде кров?

Алекс різко повернув голову. Через п'ять секунд він закінчив дзвінок і перетнув кімнату до розгубленої Ейви, чия рука завмерла на півдорозі до булочок на столі.

— Я в порядку, — сказала Ейва, поки Алекс оглядав її на предмет ушкоджень. Вона подивилася на Джулз, — що я щойно сказала?

— Я нічого не можу з цим вдіяти, — очі Джулз блиснули пустощами, — це так весело. Це як грати із заводною іграшкою.

— Поки іграшка не оживе і не вб'є тебе, — пробурмотіла Стелла досить голосно, щоби всі почули.

Алекс дивився на Джулз із невдоволенням, написаним на його обличчі. Його риси були настільки досконалі, що це трохи нервувало, ніби бачиш, як оживає старанно виліплена статуя. Комусь це подобалося, але я віддавала перевагу чоловікам з трохи грубшими рисами. Дайте мені шрами та ніс, трохи викривлений від того, що його надто часто ламали замість досконалості.

— Молись, щоб ви з Ейвою назавжди залишилися друзями, — сказав Алекс досить крижаним тоном, щоб по моїх руках побігли мурашки.

Джулз не виглядала стурбованою передбачуваною загрозою.

— По-перше, ми з Ейвою

залишимося

друзями назавжди. По-друге, давай, Волков.

Ейва зітхнула.

— Бачиш, із чим ти залишила мене у Вашингтоні? — пробурмотіла вона мені.

Я співчутливо хмикнула.

Мої друзі залишилися ще на годину, перш ніж вирушити на вечерю. Я відхилила їхнє запрошення приєднатися, сказавши, що маю офіційні справи, про які треба подбати до завтра, але я обіцяла влаштувати їм екскурсію по палацу вранці.

Я крадькома глянула на годинник.

Ще три години до дев'ятої вечора.

Нерви каскадом прокотилися моїм шлунком. Що скажу, коли побачу Різа? Що

він

скаже? Я не хотіла розповідати йому про свій план, поки не впевнена, що в мене все готове, і в будь-якому випадку він може не схвалити його. Мої методи в жодному разі не були чесними.

— Я зараз прийду, — Алекс поцілував Ейву в лоб, — спочатку сходжу до туалету.

Коли всі вийшли, я обернулася до Алекса і схрестила руки на грудях.

— Це зайняло в тебе чимало часу. І ти міг би попередити мене про свій візит.

— Я керую компанією зі списку Fortune 500. У мене є й інші справи, окрім твого особистого життя, — він поправив рукав сорочки, — можливо, ти також хочеш подивитись визначення слова «сюрприз», Ейва наполягала.

Я зітхнула, не бажаючи вступати з ним у суперечку.

— Добре. Ти маєш те, що мені потрібно?

Алекс потягнувся в кишеню і дістав USB-накопичувач.

— Інформація про всі сто вісімдесят членів парламенту Ельдорри, як і просила, —

інформація

, вона ж матеріал для шантажу, — як тільки я передам тобі це, мій борг буде сплачено.

— Я зрозуміла.

Він довго вивчав мене, перш ніж опустити накопичувач у мою простягнуту руку.

Мої пальці зімкнулися навколо крихітного гаджета, а серце забилося, як у переляканого кролика.

Я не можу повірити, що це роблю.

Я не була шантажисткою. Але мені потрібний був важіль тиску, причому швидко, і це був єдиний спосіб отримати його.

Я сподівалася, що мені не доведеться вдаватися до використання цієї інформації. Однак, враховуючи, що час минав, а мої приватні звернення до міністрів були ввічливі, але твердо відхилені, мені, можливо, доведеться це зробити.

— Маю сказати, я вражений, — пробурчав Алекс, — я не думав, що в тобі це є. Можливо, з тебе все-таки вийде гарна королева.

Звичайно

, він вважав, що хороше керівництво ґрунтується на маніпуляції та обмані. Його улюбленим філософом, мабуть, був Макіавеллі.

— Алексе, — сказала я, — не зрозумій мене неправильно, але ти повний мудак.