Байрон та Єдгар

-Хлопці все нормально?-запитав здивований Байрон побачивши їх у такому стані

-Так!Цілком!-Мовив Фєнг і впав на живіт знову лицем об підлогу.Байрон такого точно неочікував:

-Хлопці спокійно,ви запізнилися всього на пам'ять хвилин,все нормально,передохніть,відпочіньте.

-Ай!Невспіли!-Вже облокотився не рукою а всім тілом Едгар об стіну ледве стоячи.

-Фух!Всього на п'ять хвилин!-спокійно видихнув Фєнг.

-Щось сталося?-Запитав Байрон

-Ні!Все чудово!-мовили вони в один голос-І Едгар впав сівши на підлогу спиною спершись об стіну.

Байрон на це так подивився....-Хахаха!-Невитримав Байрон і гучно засміявся із цього всього, да так що ледве не впав зі сміху.

-Дайте вгадаю це все із за Пайпер?!Хахаха!Вона мені про ваші витівки вже все розповіла!Хахаха-сміявся він.Фєнг навіть підняв свою голову та і Едгар були у повному Шоці і переглянулися.

-Знаєте мені вже здається що ви вже відробили усе заняття.-мовив із посмішкою Байрон

-Звідки ти знаєш про Пайпер!?-Крикнули хлопці у повному шоці

-Нуууу..-почав Байрон та потім повернувся до інших учнів-Ребят ви починайте займатися поки самостійно а я із хлопцями порозмовляю.Їм потрібна добрена передишка-мовив він колективу

-Добре!-відповіли вони усі разом

-Ну що,сідайте на лавку усе розповім-із хитрою посмішкою мовив Байрон.Байрон сів а хлопці доповзли як бідні нещасні пси.

-Ну так звідки ти знаєш про Пайпер?-запитав Едгар бо йому було не менш цікаво ніж його другу Фєнгу.Вони обоє запитливо на його подивилися.

-Ну знаєте я просто тоді ішов по вулиці і побачив Пайпер яка ледве як встала а потім почала гучно висловлюватися:Що це таке!?Я вам дам!Вам після цього нежити!

-Пайпер що сталося?-мовив тоді Байрон

-Та Єдгар і Фєнг мене з ніг збили із за якогось там листочка!І головне що ще одразу п'ятками коли втікали сверкали!Їм після цього нежити!

-Хахаха!Ось чому вони і вбігли від тебе Пайпер!Бо зрозуміли що їм кранти!Хаха-незтримав Байрон сміху-І це вони тебе збили із за якогось там папірця?

-Прикиньте!Та так ще добрено!Взагалі сліпі!

-А вони хоч вибачилися?-посміхаючись мовив Байрон.

-Так Фєнг звісно вибачився.А Едгару Ало село!!!Умантулив безсовісно!

-Хахаха-тихо засміявся Байрон,це так було схоже на Едгара-Ну це ж Едгар-мовив він а потім додав:

-Схоже цей папірець був для них вкрай важливий!

-А мені зараз важливо своєю парасолькою їм по одному місцю дати!-Крикнули вона і підняла свою парасольку:"Молодці хлопці!Втекли!-сміючись про себе подумав Байрон.

-Нууууу що ти Пайпер хочеш,Цеж хлопці.

-І як їх цих хлопців виховують!?Одні тільки і Бешкетуни!

-Нуу,нічого сказати неможу-мовив із посмішкою Байрон

А потім після цієї усієї розповіді хлопцям він засміявся.

Фєнгу стало за таке трішки незручно.А Едгару як казала Пайпер Ало село!Серйозно і гордо сидів склавши руки на грудях.Ну зрозуміло як він про ці витівки дізнався то й що?

-Нехвилюйся Фєнг-помітив Байрон його зніяковілість-я впевнений що у вас була на те різка причина.

-Так,просто.... розумієш Байрон на тому папірці була написана дужееее важлива дорога,по якій я з Едгарем повинен був йти.А того папірця просто почало зносити вітром!Як я міг когось бачити на такій швидкості коли гнався за папірцем!-пояснив усе Фєнг

-Знаєте,а вам жеж добряче могло дістатися!-засміявся Байрон

-Вона винна,сама не туди йшла-мовив Єдгар.Байрон і Фєнг так на нього подивилися,від такої наглості:

-І взагалі я пішов переодягатися-"втік" від розмови Едгар,встав Тай пішов.Він вважав що він неповинен перед Байроном звітувати.А Фєнг до Байрона просто знизив плечима:

-Ех,Едгар,Едгар,з роками не міняєшся-мовив Байрон із посмішкою-Так а що далі було?-зацікавлено повернувся Він до Фєнга:

-Та це ще таке!Стрибання по автівкам,Пайпер у Парку,Джессі,Кущі і з яких я із вилетів,-а потім обурено мовив-Бо комусь занадто дорогий шарф!

Байрон із великими відплющеними очима подивився на Фєнга.Байрон подумав лише.. Стрибання по автівкам!??!!.Всенсі?

-Та це так дрібниці -додав Фєнг.

-А можеш по конкретніше?-серйозно мовив Байрон.

-Звісно!-І тут усе він почав усе дуже коротко пояснювати але зрозуміло.Та про попкорн не слова!Бо як це буде виглядати?:Я пішов по невідомій дорозі збив щей жіночку із за папірця,потім прийшов у парк там наробив справ!Що пролетів ледве не через усе і це усе для того щоб підхомячувати таємно від тебе Байроне попкорн бо ти недозволяєш!

-Зачекай!Тобто коли автівки їхали ви по ним стрибали бо боялись запізнитись!?-Крикнувши був у шоці Байрон.

-Взагаліто,вони стояли бо було червоне світло!

-А якби вони двинулися з місця,ви могли б сильно покалічитися!

-Я це Байроне усе розумію,але це все було так швидко що я навіть невспівав думати.Це просто Едгар дуже сильно видно рознервувався коли у нас залишалося пам'ять хвилин.Він перший почав по автівкам стрибати....А я..необдумавши слідом за ним...-зрозумів свою вину Фєнг і невпевнено відчуваючи вину це все пояснював.Байрон уважно його вислухав і задумався:

-Можеш йти переодягатися-,якщо звісно ти незанадто навантажився,чи тобі потрібен ще відпочінок?

-Нехвилюйся Байроне,все нормально,всього навсього голова трішки болить,але так я більш менш нормально почуваюся.Голова це із за того падіння невеликого удару.-відповів Фєнг і різко взявся долонею за голову.Насправді у Фєнга дуже сильно боліла голова,бо він декілька разів так добряче вдарився,і коли врізався у Пайпер у падінні,і коли його Єдгар так добряче відшвирнув.І ще коли впав на узбіччя.Фєнг старався не подавати виду що в нього вона болить бо всеодно пройде,може через недільку ,дві......Та це було тяжко приховувати,бо кожен раз йому хотілося взятися долонею за голову.І цю біль Байрон помітив,він із карману протягнув йому якусь пігулку:

-Ні велике дякую непотрібно.-вічливо відмовився на своєму Фєнг.Він був занадто вічливий і добрий щоб її взяти і прийняти його допомогу.

-Я настоюю на своєму,голова швидко пройде,я невідстану-посміхнувся Байрон який був ще добріший.

-Ну гаразд.Дякую...Велике дякую-посміхнувся Фєнг і взяв із його руки таблетку.Він знав що Байрон впертий тому нестав протистояти,тим паче...Йому дуже хотілося щоб голова пройшла.

-Добре її розжуй

-Гаразд

І Фєнг пішов.А у Байрона були великі та серйозні думки:"Тобто Едгар так боявся запізнитися що почав аби встигнути по автівкам перестрибувати дорогу?Потрібно буде із ним після заняття серйозно поговорити...."

Тим часом Фєнг зайшов у роздягальню

-Ти досі непереодівся?

-Яка різниця.-коротко мовив Едгар який тільки-тільки знімав із себе чорну футболку.

-Гаразд,просто ти зазвичай недовго переодягаєшся.-Відповів Фєнг.Едгар зняв футболку.

-Вісім кубиків пресу.-із посмішкою мовив Фєнг подивившись на його груди та живіт-дівчата від такого тіла із ніг впадуть від захвату.

-Напевно..-Байдуже мовив Едгар який шукав у своїй сумці змінку.Але там його улюбленої футболки із черепом яку він він усюди носить небуло!

-І деж вона-шопотом мовив хлопець риючись у сумці:

-Фєнг ти часом небачив мою чорну футболку із черепом?

-Ні,а що?

-Та знайти неможу.Ну гаразд візьму синю запасну.-мовив він і вдягнув її-А ти чого непереодягаєшся?Соромишся?

-Та ні!В мене секретна справа!-а потім він шопотом мовив приклавши руку до щоки-мені потрібно непомітно увесь свій попкорн заховати у свою шафу.А потім потрішечки між перервами і "миттям рук" чи "витерти піт полотенцем" буду йти у роздягальню і підїдати.Головне щоб Байрон це непомітив.А то вб'є,хоча велико мовлено максимум усе мені пояснить і спокійно та ввічливо скаже щоб я його відніс до хати і там після заняття їв,ти ж його знаєш його неможливо розізлити.Моя мати б вже на його місці коли б про ці всі витівки дізналася вона б бігала по усій хаті і лаяла мене ледве не навсе село!Та у любому випадку я знаю що Байрон спокійний,і розуміючий.І не буде кричати а просто вислухає