Страница 8 из 16
-Навіть занадто розуміючий.....-мовив тихо Едгар
-Що?
-Нічого.
-Та це всеодно секрет про попкорн!
-ага.лол.-
-Я тобі добіряю-мовив Фєнг і почав ховати у свою шафу у таємні місця попкорн.І постійно оглядався по сторонах.Хоча він і знав що ніхто не зайде.Едгар пішов.А Фєнг далі ховав попкорн."Головне щоб Байрон не зайшов,а то ще застане і спалить....Фєнг раптом згадав як його тоді кинув Едгар і той біль...Але голова не боліла....Зовсім вже не боліла...
-Ого,яка діюча пігулка-мовив Фєнг і дуже зрадів-Нарешті неболить голова!-Він взяв і кинув собі у рота Попкорн тримаючи у руках цілу пачку із попкорном.
-Фєнг ти скоро?Я звісно розумію що ви запізнилися на п'ять хвилин але і переодітися і прийти напідкінець заняття це те саме-пожартував Байрон і ввійшов у роздягальню
Фєнг ледве не зі швидкістю супер-мена цю пачку кинув у шкафчик хутко закуривши його.Байрон увійшов.А Фєнг обпершись ліктем тримав шкафчик бо він шатнувся і міг впасти.Фєнг зробив вигляд ніби він просто так стоїть
-Так Фєнг скоро-посміхнувся Фєнг"Фєнг думай!Блін,яку ж відмазку придумати???А??"І тут у шкафчику випав із пачки попкорн який через щілини випадав!"Якого біса!!!"Крикнув у себе в розумі Фєнг.
-Я просто неяк-неяк неможу знайти свої штани,стільки одягу із собою ношу-придумав Фєнг і старався ногами прикрити попкорн який випав.Хоча МОЖЛИВО його і небуло видно за лавкою.Та деякий попкорн він непомітно потоптав ногою
-Тоді добре,буду тебе чекати.Невистачає терпіння щоб побачити твої нові трюки.
-Ага!Я їх усю ніч придумував і пробував їх робити!-відповів із посмішкою Фєнг бо навіть про це забув!Байрон посміхнувся і пішов.
-Фух!-видихнув Фєнг і витер піт із лоба і на нього впав його жеж шкафчик!
-Та що це за день такий!-крикнув Фєнг лежачи під ним.
Тим часом Едгар зосередженно вже в усю бив грушу своїми кулаками.
-Класно Едгар-мовив Байрон побачивши його швидкість.
-Угу-байдуже відповів хлопець
-Думаю вже час засікати час,скільки в тебе ударів у секунду.Едгар зацікавлено подивився на Байрона різко припинивши бити.У той момент груша могла вдарити Едгара якби Байрон її непомітной не придержав своєю сильною рукою.
-Так зараз вмикну,готуйся!-мовив Байрон і пальцем натиснув на кнопку ззаду груші,тоді груша вмикнулася і зверху вона буде показувати скільки ударів зробив Едгар.Він приготувався щоб показати найкращий результат,бо десь три місяці тому Байрон теж засікав час за скільки Едгар зробить ударів за секунду.Він приготувався і встав перед боксерською грушею:
-Сильно Нехвилюйся,я впевнений що у тебе все вийде.-сказав Байрон-На рахунок нуль починаєш гаразд?
-Ага-відповів Едгар вже повністю підготувавшись і ставши у позу боксера.
-Три....Два....Один....Нуль!-мовив Байрон і хутко на секунду мірі засік час.Едгар із усієї швидкості дуже швидко бив грушу.
-Стоп!-мовив Байрон і зупинив секундомір рівно одна секунда!Байрон підняв голову і подивився на боксерську грушу на її екран.ПЯТСОТ УДАРІВ У СЕКУНДУ.Байрон був у шоці,і дуже приємно здивований.Такими темпами Едгар і до чемпіонату по спорту пройде!
-І скільки?-запитав Едгар підходячи до Байрона.Байрон широко посміхнувся і Едгар подивився на екран боксерської груши і побачив число п'ятьсот.
-Молодець!Я тобою дуже пишаюся це так класно!Скоро і так на чемпіонат світу попадеш!-Радісно притиснув Байрон Едгара до свого боку і похлопавши його по плечу.Едгар посміхнувся і відвів погляд,він відчував як став ще набагато впевненішим у собі і йому було дуже приємно чути похвалу від Байрона.Адже у інший раз було всього триста ударів...А тут аж п'ять сотень за секунду.
-Ого!-визирнула голова Фєнга із-за Байрона-Оце то так!Оце прогрес!!!-захоплювався Фєнг.Від цього Едгар ще сильніше м'яко посміхнувся.
-Стій!Ти що посміхатися вмієш???-мовив Фєнг повернувшись до Едгара побачивши його посмішку.Бо Едгар взагалі дуже рідко посміхається,скоріше він завжди серйозний.А потім вони із Байроном обоє засміялися."Розкусили!"подумав Едгар і йому стало трішки незручно,хоч він і старався цього не показувати але кепсько виходило.
-Неважливо-викрутився він із серйозним лицем
-Невже перехвалили?-мовив Байрон.-ти на це заслуговуєш-посміхнувся Байрон і похлопав його знову по плечу.А потім вони із Фєнгом пішли щоб Фєнг показав Байрону свої нові трюки.
-Ти великий молодець!Я дуже пишаюсь тобою Едгаре-мовив Байрон коли уходив.Едгар посміхнувся
-Ну так про які трюки ти казав?-сказав Байрон
-А про ось такі!-мовив Фєнг і присівши почав швидко-швидко крутитися на одному місці і виставивши одну ногу вперед.Цей трюк для тих нападників які його охопили з усіх сторін!
-Ого класно!-відповів Байрон
-Це ще невсе!-встав і посміхнувся Фєнг.Але ледве невпав!
-Ти тільки обережніше.
-Нехвилюйся Байрон!Я впевнений що вони усі мені під силу!Я ще навчився бити на швидкість тяжку грушу однією ногою!-гордо мовив він.І підійшов до боксерської груши.А за цим всім дивився Едгар,він сидів на лавці і за цим усім дивився.Йому теж трішки було цікаво що ж там Фєнг таке понадивлявся у своїх кінах та журналів про супер-героїв.Здається що він не одного супер-мена усі сезони передивився.
-Хія!-крикнув Фєнг як якийсь кун-фу мастер і сильно вдарив грушу однією ногою,вона високо підлетіла
-Класно правда?-посміхнувся він
-Обережно Фєнг!-крикнув Байрон
-Ай!-мовив Фєнг,його вдарила боксерська груша!
-Напрашуєшся так!Зараз ти будеш знати як Фєнгу кидати виклик!Хія!Хія!Хія!-почав він бити грушу однією ногою.А Байрон і Едгар Здивовано одне на одного переглянулися.
-Фєнг-мовив байрон і заплющив очі,бо його леї як невдарила груша і відплющив знову заплющив бам!Знову якось вспів вдарити Фєнг коли був до удару від груші всього пять міліметрів:
-Ай,-мовив Едгар і ляпаснув долонею собі по лицю-Повний відстій.
-Фєнг,я думаю що вже досить.-сказав Байрон
-А справді?-відповів Фєнг і його знову вдарила груша-Ти мені що виклик кидаєш!?-ще голосніше крикнув Фєнг.І знову почав бити грушу.-Якщо ти думаєш що сильніша мене то ти помиляєшся грушо!-крикнув Фєнг.І навіть деякі хлопці із колктиву були зацікавленні,чому це він цю грушу сприймає як соперника?Але не один хлопець із них нехотів бути б цією боксерською грушою,хоча може деяким і сподобалось бісти Фєнга.
-Лол-відповів вже байдуже Едгар.А Байрон і досі із великими очима на це все дивився.
-Фєнг,ці твої трюки звісно класні але їх потрібно пофіксити.
-Стоп!Всенсі?!-здивувався Фєнг і на цей раз його боксерська груша так вдарила що він геть і з ніг впав!
-Ти серйозно!?Що не так?!-він думав що трюки Байрону сподобаються,і він навіть його похвалить.Хоча навряд чи Байрона можна чимось здивувати якщо він працює тренером із 20 років а йому вже 34 роки.
-Тобі потрібно багато практики над трюками і щоб у тебе не кружилася голова після
-Твого хитаючайся шурупа-придумав назву Едгар
-І ще щоб ти зміг втримати грушу від удару по тобі-додав Байрон
-Це називається іду против соперника ручки-Мовив Едгар леї як зтримуючи сміх
-Стоп!Що?!-зрозумів Байрон і повернувся до Едгара
І Єдгар з усього духу засміявся і ледве від цього невпав!
-Хей!-мовив Фєнг
-Байрон допоможіть будь ласка!-хтось із спортивного колективу мовив до Байрона
-Зараз допоможу.-Мовив Байрон і пішов.-Ох уж ці двоє-мовив свої думки у слух.-О,ти взяв занадто важку гантелю мовив Байрон і допоміг хлопцю Максиму Макі її замінити на більш легку.
-І як ти взагалі її сюди поклав-мовив Байрон
-Хех,я сам незнаю-посміхнувся Максим
.......
Тим часом у Едгара і Фєнга були серйозні розмови: