Байрон та Єдгар

Глава 1

Єдгар 17 річний хлопець який ходить на фітнес.У його та його групи є тренер-Байрон якому 34 роки.Але мова йде не про те а те що через три місяці у Єдгара та у його команди буде змагання,І до цих змаганнях він хоче підготуватися.

Було вже темно ліхтарі просвітлювали третуар,автомобілі та дороги і фітнес-клуб.У якому тренувався Єдгар,у фітнес-клубі вирішив залишитися по довше,щоб підготуватися то майбутнього змагання.Його тренував Байрон:

-Фух,-видихнув тяжко Єдгар після заняття.І ішов до своєї сумки щоб скласти туди свої речі.

-Єдгаре,я звісно усе розумію,але сильно себе не навантажуй.Бо тоді на змаганнях просто впадеш.-Сказав Байрон.У залі не було нікого,частина залу була темною.

-Так неперетренеруюсь,потрібно гарно підготуватися-Сказав Єдгар подивившись на Байрона.І подивився на сумку у яку почав збирати свої речі.

-Так,я згоден підготуватися і заздалегідь до змагання це добре.Але залишайся після занять не кожного дня,щоб у тебе був і відпочинок.-Сказав Байрон закривши очі і піднявши вказівний палець у гору.

-Угу-видавив із себе Єдгар неохоче.

-Угу угу.А потім дивись щоб ти намаганнях незгоріла,а то знай відрами і топчучи тебе команда і я непотушу,тому нездивуйся коли пожежна машина приїде.-Пожартував Байрон.Єдгар ледве стримав сміху.

-Ну добре-посміхнувся він....

-Уже темно-подивився Байрон на нічну вулицю

-Ти правий-подивився Єдгар теж у вікно.І закинув свою спортивну сумку собі на плечі.

-Може я тебе проведу?-запропонував Байрон.-Бо вже занадто темно тобі самому йти.-Єдгар подумав і сказав:

-Гаразд,але якщо ти думаєш що мене можуть вкрасти то помиляєшся,я бо і сам можу ту людину вкрасти,та і в живіт так дати що ледь у космос долетить.-посміхаючись сказав Єдгар.

-О,я і не сумніваюся-Сказав Байрон.І вони вийшли із спорт-залу на вулицю.Єдгар накинув на себе свій улюблений темно синьо білий шарф.І вони пішли.Байрон знав що Єдгар живе недалеко.

-Але чому проводиш якщо знаєш що я будь-кому можу дати відсіч?.-запитав Єдгар

-Знаєш,хоч і знаючи це я всеодно за тебе хвилююся.А так знаєш шахрай на паде не тільки на учня а і на самого вчителя щоб вже точно обхезався-Відповів Байрон.Вони з Єдгарем засміялися.І всю дорогу вони розмовляли та сміялися:

-Пока-попрощався Єдгар у двері свого дому

-До завтра -відповів Байрон