Байрон та Єдгар

-Ех,проводиш мене вже другий раз-мовив Едгар.

-Дивись щоб із твоїми додатковими тренуваннями так нейшов вже сотий раз-посміхнувся Байрон

-Ага!Буде хочаб по вулиці цікавіше битися!-мовив весело Едгар.

-Ага,ага,дивись щоб не довелося із Пайпер битися-мовив із посмішкою Байрон.

-Незгадуй про її!!!-Крикнув збентежено Едгар.А Байрон гучно засміявся.

-Ні ну а що?Як зустінеш скоріше потрібно буде уносити ноги чим битися проти її гармати-парасольки-посміхався Байрон.

-Та блін,боюсь що ця жіночка мене щей як дожене!-відповів Едгар

-До речі а що там вже зробилося у Стар Парку із тобою і П'єм?-запитав Байрон

-Звісно блін!Лол!Мене як ляльку головою вниз потрусила кинула і пішла собі!-мовив сердито на неї Єдгар

-Хахахахахаха!!!-Засміявся Байрон

-Це несмішно!-крикнув Єдгар

-Гаразд,гаразд.-витирав Байрон сльози які повипливали із його очей із за сміху

-Бо всього навсього дехто хотів у мене пограбувати копійку!

-Ой який бідненький! Бідненький-мовив прикалуючись Байрон

-Ще який,мене бідного добряче потрусили!І копієчку хотіли забрати!Та ще і кинули бідненького!-підіграв йому Едгар...

-Хахахахахаха!!!-гучно засміялися вони в один голос!І ледве не попадали зі сміху!

Вони трішки заспокоїлися і почали витирати сльози із очей від сміху.

-До речі як думаєш а Емз там була?-запитав хлопець

-Не думаю а знаю.Вона там точно була!-відповів Байрон згадавши розмову із Фєногом

-Справді!?Лол блін!Чого я її непомітив?!Так би ми домовилися мені нігті через місяць підфарбувати!

-розчарувався Едгар.

-До речі мені цими кулаками буде класно і бандитів бити!-став він різко у позу боксера і побив кулаками вітер сміючись.Байрон теж засміявся.

-Дивись щоб навпаки бандити тебе не побили.-посміхнувся Байрон

-Ти в мені сумніваєшся!?-вигукнув відповідь хлопець.-Мені всього навсього футболку зняти і показати свій прес щоб вони вже вбігаючи п'ятками сверкали!-Весело мовив Едгар а Байрон засміявся:

-Можливо трішки сумніваюсь,в тебе вдари не такі вже і точні-посміхнувся він

-От знайшов проблему!Я їх просто візьму мотузкою перематаю,рот на усю розкрию і собі потихеньку добре цілючись кожним кулаком по зубу!Один вдар мінус зуб.І все!

-Ну,ну-дивись-хитро посміхнувся Байрон

-Вони мені не рівня!

-Ну а хто?

-Єєєє...Хммм.Потрібно подумати.О!Навіть ти мені не рівня.Я сильніший!

-Ага,ага дивись-сміявся Байрон-ще навіть бою не було а вже висновки робиш?

-А!Точно!Бій!Забув дякую що нагадав!-мовив Едгар і встав перед Байроном у повній готовності у позі боксера.

-Ем..-подивився Байрон на Едгара великимм очима

-Точно!Ти правий не дуже підходяще місце!Ооо!На стадіоні!Там я і докажу що я сильніший!

-Серйозно?Думаєш що ти мене тридцять чотири річного переможеш?

-А що таких ще випадків не було що учень сильніший вчителя?-Хитро посміхнувся Едгар

-Та,ні.-знизив плечима Байрон

-Тоді я буду першим!-Стояв на своєму хлопець і похлопав Байрона по плечі.

-Ех,відчуваю якщо не буде битви ти від мене не відстанеш-бідно посміхнувся Байрон

-Ото ж!А ти що думав?Що я просто так п'ятнадцять рокув тут протренерувався?!-Мовив Едгар

-А ти думаєш я просто так чотирнадцять років тут працював і усіх тренерував?!

..........

-Чотирнадцять років!?-кринули вони одночасно і подивилися на одне одного.

-Тоді буде ще цікавіше змагатися!-Із впевненою посмішкою мовив Едгар

-О справді?Я ще не кажу що я ще десь теж із дитинства ходив на фітнес,потім коледж щоб інших навчати,а потім і робота!-мовив впевнено Байрон

-Ну я ж кажу що цікаво буде!-впевнено посміхнувся Едгар.

-Єдине що зараз мені цікаво це сперечатися із тобою-мовив із посмішкою Байрон.Вони засміялися..

-Ну ось той Байрон якого я знаю!-із посмішкою мовив Єдгар

Байрон промовчав і відвів серйозно погляд.Це помітив хлопець.

-Ну так щось сталось?-запитав хлопець

-Ні у мене нічого не сталося.-а потім Байрон із заплющеними очима видихнув те повітря що він так довго тримав у серединні.І наважившись мовив:

-Справа у тобі.-Серйозно повернувся він до Едгара.

-У мені?-нерозумів Едгар.

-Я хочу з тобою серйозно поговорити.-Мовив Байрон дивлячись хлопцю у очі.

-Гаразд-тихо відповів зацікавлено Едгар."Може щось сталось?"

-Це стосується Стар-Парку.-мовив Байрон.-І вашої поогулянки.Про яку розповів Фєнг.Це правда що ти так торопився щоб незапізнитися на заняття що стрибав по автівкам?-серйозно мовив Байрон.

......Едгар взагалі розгубився..

-Ти ж знаєш я не буду тебе лаяти-із серйозністю мовив Байрон і уважно готовий був слухати Едгара...........

Едгар знав що якщо він скаже неправду і збрехає Байрон звісно повірить йому а не Фєнгу....Але...Якщо і правда то тяжко сказати що він і стрибав по автівкам коли було червоне світло щоб швидко перейти дорогу.Едгар невпевнено відвів виновато погляд.По хлопцю і так було видно що це правда.

-Я слухаю-серйозно мовив Байрон дивлячись на Едгара.Йому була важлива зараз не поведінка а його слова.

-Гаразд...Це правда!Ну той що?-видавив із себе Едгар

-Ти розумієш що автівки могли поїхати і ти міг впасти із автомобіля і забитися,а найгірше що тебе міг би не помітити водій ззаду і збити або переїхати тебе?-мовив пояснивши серйозно Байрон.

Едгар серйозно мовчав. І знову відвів сумно та виноватт погляд.А потім...:

-Але я міг запізнитися на тренування!

-Ти серйозно думаєш що мені важливіше щоб ти калічний на нього прийшов?Ні!Та хоч би на під кінець заняття прийшов але ти нічого резикованого не робив!І з тобою було б усе гаразд!

-Так,але нічого поганого не сталося!

-Але могло!

-За то на заняття прийшов!-стояв на своєму хлопець

-Тобі серйозно так важливе заняття що ти навіть по автівкам по стрибав аби хоч трішки встигнути!

-Так!-крикнув Едгар.Вони вже обоє кричали на місці.

Щож....-тихо мовив Байрон усе зрозумівши.-Пробач....Але я повинен це сказати...-серйозно заспокоївшись мовив Байрон.А Едгар зло дивлячись затих.

-Я тебе відстраняю від зайнятій на деякий час.-серйозно мовив Байрон дивлячись хлопцю у очі............................У Едгара у середині від таких слів взагалі усе перевернулося..В нього від цього ледве серце не стало.....Він серйозно?...Скоро змагання....Скоро все!А він........У Едгара на очах повипливали сльози...Адже спорт був для нього всім......

-Я ТЕБЕ НЕНАВИДЖУ!!!-Зло крикнув йому Едгар і вбіг весь у сльозах........................................................

"Я повинен був йому це сказати..."думав Байрон.У нього теж серце зжималося від того що він так ранив Едгара...Але це повино було статися,рано чи пізно.Едгар занадто зтурбований спортом...Він повинен від нього трішки від звикнути.Бо це вже вилізає за межі.Та і щоб він прийшов із новими силами.:

"Мені не потрібно було на нього підвищувати голос."-дуже сумно думав Байрон зрозумівши що він незтримав обіцянку.І Дуже тяжко зітхнув.Байрон сумно пішов своєю дорогою до дому......У Едгара напевно щось тяжке було на душі.Кому він нікому не розповідав.І це видно дуже вплинуло на спорт.Та можливо на все інше..............