Страница 11 из 16
-І це все потрібно було придумувати?-із посмішкою із закритими очима покачав він головою по бокам.
-Пробач що брехав тобі-відвівши погляд виразив вину Фєнг.
-Все нормально,я не ображаюся.-мовив Байрон.Фєнг подивився на нього.
-Тільки давай ти більше так не будеш робити.А одразу що ідеш за попкорном.
-Ти мені дозволяєш його їсти?-подивився великими очима на Байрона Фєнг
-Так,але не у великих кількостях,всього два рази на заняття.-відповів Байрон...Фєнг невірив своїм вухам.Він так боявся що більше не візьме до рота взагалі попкорну..А тут...
-Дякую!Дякую!Дякую!-кричав від радості Фєнг дуже швидко та радісно стрибаючи на оному місці
-Тільки по обіцяй,що більше від мене такого не будеш приховувати.-посміхнувся Байрон.
-Обіцяю!-радісно мовив Фєнг-І і ще раз дякую!Дякую!Дякую!
-Та все,все-посміхнувся Байрон-А тепер давай до роботи-мовив Байрон і вони почали прибирати.Байрон спокійно а ось Фєнг від радості дуже швидко! Туди-сюди туди-сюди бігав із віником!Але це ж Фєнг.
Вони закінчили і вже роздягальня ледве не блестіла,і хто взагалі здогадається що тут був хаус із попкорну?Фєнг обтрусив руки і мовив:
-Готово!
І тоді увесь колектив зайшов толпою у роздягальню щоб переодітися.Байрон вийшов,а Фєнг підходив до своєї шафи:"Добре що мене Байрон зрозумів.Ех а я ж реально думав що мені кінець"Із посмішкою думав він і відкрив свою шафу там де взагалі не було попкорну.За те був змінний одяг."Фєнг ще обов'язково купить попкорн!"Подумав він
-Фєнг де ти половину заняття був,що прогуляв?-підозрюючи посміхнувся до нього хлопець з колективу.
-А.-остовпів Фєнг-Нуууу..Можна і так мовити-незручно посміхнувся він.Бо зрозумів що реально заняття просто напросто прогуляв!То за тим що заховував у потаємні місця свій попкорн щей при тому що запізнився на п'ять хвилин!То ще за Битва!Битва!А потім ще і прибиранням самого свого попкорну коли його Шафа впала!І це ще не кажучи про те що він кожні дві хвилини бігав щоб підхом'ячити свій попкорн!
"А реально прогуляв" подумав Фєнг трішки сміючись
-Серйозно прогуляв!?-повернувся до нього інший хлопець.
-О,О!А як!?Просто хочу за час тренування щей у магазин у взагалі іншому городі сходити!
Усі на цього хлопця так подивилися.Наче із ним би хотіли пройтися аж туди,і щоб цього Байрон непомітив.Хоча навряд Байрон цього непомітить коли на занятті буде всього одна людина із тридцяти.
-Ти що!Як ти можеш Байрона зрадити!-мовив інший хлопець із посмішкою який рився у своїй шафі
-Ая яй,ая яй!-посміхалися хлопці ледве не падаюси зі сміху бо самі ж хотіли аж туди!
Фєнг засміявся разом із усіма. і без пояснень почав переодягатися.
-Аж тут один із хлопців помітив Едгарений шарф і хотів його взяти.Звісно це була знахідка бо ви що?По вашоиу Едгар кожному дасть почіпати свій шарф,скоріше він дасть по зубам а не шарф!
-Ну нарешті!-Вигукнув інший хлопець-А то майже ніколи не кладе сюди свій шарф.Можна до його подоторкуватися!Хоча б раз у житті дізнаюся яка там тканина що для нього він такий дрогоцінний.
-Стійте!А ви що думаєте!Як доторкнувся то я його друг аж ледве не через весь величезний Стар-Парк летів бо мене так віддернув!-Крикнув Фєнг.Бо боявся що увесь колектив хором буде кричати:АААААА!!!Перелітаючи Стар парк!Хлопці знову аж підстрибнули!Один почав перехретюватися.Колектив це побачив і вже весь колектив підняв праву руку щоб перехреститися!
-Стійте!Стійте!Я б сказав вам що я звами але якщо Едгарений шарф не чіпати то ще якось проживеш!-зупинив їх Фєнг.-Але звісно можна і немало так накласти якщо він буде тебе підозрювати в тому що доторкався до шарфа.Бо сидів біля нього чи був у роздягальні біля шарфа....-думаючи казав Фєнг.І усі знову підстрибнули!
-Та все гаразд!Гаразд!Живемо! Хто хоче шарф почіпати то будь ласка але вам ТАКІ ПІСЛЯ ЦЬОГО КРАНТИ!!!- Крикнув Фєнг.Усі ледве не думали від цього шарфа ховатися у свої шафи!
Хлопці стали далі переодягатися.Але якщо туди б зайшов Едгар із Байроном то усі бідні пси вбилися в той нещасний уголочок.Тоді б і у Едгара були великі очі і у Байрона.Байрон тоді б точно мовив
-Едгар що ти з ними зробив за день що від тебе тридцять чоловік трясеться...?(Принаймні немає сумніватися в тому що хлопці від шарфа у уголочок заб'ються)
***
Через пять-десять хвилин вже нікого небуло,усі пішли до дому....Окрім Едгара який досі бив боксерську грушу,бо хотів добре підготуватися до змагання.По трішки темніло.Байрон дивився на пустий спорт-зал і зупинився поглядом на Едгарі.Він не думав що він залишиться,але це ж Едгар.І Байрон подумав:"Із Фєнгом розібрався,тепер залишилося серйозно поговорити із Едгарем"Байрон подивившись на нього сумно зітхнув і підійшов до нього
-Спробуй бити точніше-мови він.Помітивши його тосність вдару-Дивись-Едгар відійшов а Байрон встав перед грушою і бив прямо у центр груши.І на нормальній швидкості.Це були дуже точні вдари.Байрон показав і до боксерської груши підійшов Едгар.Він спробував попадати кожним кулаком у центр.І у нього виходило але при точності він вдаряв не так швидко.
-А ну,спробуй бити швидше.Зможеш?
-Угу-відповів Едгар і постарався бити швидко але при цьому він втрачав таку точність.Він не так часто вже попадав у центр
-А ще швидкіше?
Хлопець почав бити дуже швидко і тепер взагалі непопадав кулаками у центр груши.
-Ага,стій-зупинив Байрон Едгара та боксерську грушу притримавши її рукою.Він зрозумів деякі недоліки.
-А тепер бий грушу повільно але максимально точно як зможеш гаразд?
-Угу-відповів Єдгар
"Потрібно подивитися наскільки він повільно буде бити якщо дуже точно"-подумав про себе Байрон і уважно спостерігав.Едгар бив на нормальній швидкості, може трішки повільніше.
"Значить все не так погано як я думав"-про себе думав Байрон.
-Щож,Едгаре,тобі є ще над чим попрацювати-посміхнувся до нього Байрон.-Над точністю вдару-мовив він....Усі інші двадцять хвилин Едгар старався бити дуже точно в центр груші.Він тренував увагац і руки на те місце.А в цей час Байрон уважно спостерігав за його вдарами.На вулиці стало дуже темно.Вже і ліхтарі просвітляли дорогу.А Байрон про себе серйозно думав:"Як йому про це сказати?....."
Заняття закінчилося і Едгар підійшов до своєї сумки яка лежала на лавці щоб скласти туди свої речі
-Може я тебе знову проведу?-запропонував Байрон.Помітив він як темно
-Ну,незнаю-відповів Едгар.А потім серйозно подивився Байрону у очі.Едгар дещо помітив у Байроні.Едгар до нього підійшов так жеж серйозно дивлячись у очі.Байрон теж на Едгара дивився..................
-Ти сьогодні якийсь не такий.-серйозно мовив Едгар помітивши це.
-Чим?-запитав Байрон.Едгар так жеж серйозно дивився йому у очі.Наче чекав щоб йому Байрон щось сказав.
-Едгар,я серйозно нічого не розумію.-Відповів Байрон зрозумівши цей йоговий серйозний погляд.
-Ти серйозно?Ти щось під вечір такий тихий,ти ж завжди такий веселий,говіркий,а усе це тренування ти мовчав.-мовив із серйозність хлопець
Байрон здивувався.Він навіть непомітив що це тренування коли був із Едгарем він майже нерозмовляв,тому що думав як йому дещо сказати.....А зазвичай він і починає перший розмову і вони потім розмовляти можуть хоч до ранку і нетільки.
-Справді?-непомітив своєї поведінки Байрон
-Ага-відповів серйозно Едгар.Він був навіть занадто серйозним.
-Щось сталося?-запитав Едгар
-Єє...Ну...-подумав Байрон.
-Пішли проведеш,по дорозі усе розповіси-мовив Едгар закинувши собі сумку на плече.
-Гаразд-згодився Байрон.А головне що не в ньому справа а у Едгарі.....
Вони вийшли і пішли по вулиці.