Страница 38 из 42
КАТЕРИНА: (придивляється)
Знаєте, у вас такий знайомий голос. Ми раніше не зустрічалися на якихось конференціях? Чи, може, в черзі за екзотичними фруктами?
МІРЕЛЛА:
Ні. Але я вам телефонувала.
ПАУЗА. Метроном на стіні раптом б’є тричі дуже швидко.
КАТЕРИНА: (напружено)
Ви мені телефонували? Ви мені телефонували щойно?
МІРЕЛЛА (пауза, Мірелла повільно виймає з сумки велике червоне яблуко і просто тримає його)
Я вам телефонувала, для того, щоб записатися на сеанс. Пам’ятаєте? Ви ще сказали, що у вас «вікно», хоча я бачу тут тільки стіни.
КАТЕРИНА: (нервово сміється)
А, так! Звісно! Телефонний запис. У мене стільки дзвінків, що я вже почала плутати пацієнтів з доставкою піци. Що ж, почнемо наш сеанс?
Раптом у обох одночасно дзвонять телефони. Мелодії ідентичні.
КАТЕРИНА: (в трубку)
Алло.
МІРЕЛЛА: (в трубку)
Привіт.
КАТЕРИНА
Я на роботі
МІРЕЛЛА
Перетелефоную пізніше
Одночасно кладуть трубки
КАТЕРИНА: (витирає піт з чола)
Пані Мірелла, що у вас сталося? Давайте до суті. Психологія — це як чистка цибулі: спочатку плачеш, а потім розумієш, що готувати нема з чого.
МІРЕЛЛА: (раптом міняє тон на трагічний, майже плаче)
Розумієте, Катрін... я потрапила в пастку. Ви будете мене зневажати...
КАТЕРИНА: (наливає воду)
Пані Мірелла, заспокойтеся. Я бачила людей, які крадуть шкарпетки в готелях, і людей, які вважають себе Наполеонами. Мене важко здивувати. Говоріть все як є.
МІРЕЛЛА:
Мене всі ненавидять! Для мусульманки це взагалі... табу. Це як свинина на сніданок у мечеті! (плаче дуже картинно, але очі залишаються сухими)
КАТЕРИНА: (подає воду)
Пийте. Я нікого не засуджую. Навпаки, я — ваш адвокат у суді вашої ж совісті. Розкажіть, що ви вже накоїли
МІРЕЛЛА: (робить ковток, витирає губи)
Я стала коханкою одруженого чоловіка.
Катерина здригається, вода зі стакана ледь не хлюпає їй на костюм.
КАТЕРИНА: (її голос стає трохи механічним)
Як так сталося, що ви почали робити те, що вам не хочеться? Ви... закохалися?
МІРЕЛЛА:
Ні. Кохання — це для підлітків і авторів дешевих листівок.
КАТЕРИНА:
Можливо, він допомагає вам матеріально? Купує вам... золоті піраміди?
МІРЕЛЛА: (оглядає себе)
А я схожа на утриманку? Катрін, подивіться на мої туфлі — вони коштують більше, ніж цей стіл. Я сама собі піраміда.
КАТЕРИНА:
Тоді як?
МІРЕЛЛА:
Ви хочете подробиць?
КАТЕРИНА: (ніяково)
Я намагаюся зрозуміти динаміку розвитку ваших стосунків. Розкажіть, як ви познайомилися?
МІРЕЛЛА: (ухмиляється)
Це було півтора року тому. Моя машина заглухла посеред траси, наче в неї вселився дух ледаря. А цей чоловік побачив цю всю історію, і зупинився. Як лицар на білому... «мерседесі». Він довго порався під капотом. Казав, щось з карбюратором. Я в цьому не тямлю. Хоча, знаєте, це принизливо — водити машину і не знати, де в неї «печінка». В мене взагалі все не як у людей...
КАТЕРИНА: (перебиває, бо тема «півтора року тому» ріже їй вуха)
Пані Мірелла, не відволікайтеся на залізо. Що було далі?
МІРЕЛЛА:
О, я можу довго про це... я ж як радіо, яке неможливо вимкнути. Ми розговорилися, він запросив мене на каву.
КАТЕРИНА:
І ви, звісно, погодилися? Стандартний сценарій. Кава, цукор, зрада.
МІРЕЛЛА:
А ви вважаєте, що на таку жінку, як я, можна справити враження чашкою американо?
КАТЕРИНА:
Не знаю. Це класика.
МІРЕЛЛА:
Це банальщина! Запросити жінку на каву — це як подарувати дитині на день народження шкарпетки. Нудно!
КАТЕРИНА
І все ж...
МІРЕЛЛА:
Я відмовила! Відповіла, що каву і сама п’ю щоранку, щоб не вбити когось до обіду. А потім, сказала йому вигадати щось оригінальне, або проїжджайте мимо зі своїм карбюратором ... Чоловіки такі дивні... спочатку ведуть себе не правильно, а потім скаржаться, що я до них ставлюсь, якось, "не так"!
КАТЕРИНА:
То як же ви почали зустрічатися?
МІРЕЛЛА: (вони обоє синхронно дістають дзеркальце і помаду починають фарбувати губи, дивлячись у нього дуже пильно)
Він пожартував. Я люблю гумор, навіть чорний. Остаточно цей чоловік підкорив мене, коли запросив в музей старовинних арабських речей...
КАТЕРИНА
Я думала, ви не любите все, що зв'язано з арабськими світом...
МІРЕЛЛА
Як я можу не любити те, що є частиною мене? (ПАУЗА) Я не люблю хіджаб і також не згодна з деякими законами, які ущімляють жіночі права. Сама нація тут ні до чого.
КАТЕРИНА
Я зрозуміла. Продовжуйте.
МІРЕЛЛА
Катерино, ви колись бачили чоловіка, який настільки «праведний», що навіть грішить із почуттям моральної переваги?
КАТЕРИНА
Ні, але підозрюю, що ви зараз дасте мені польові матеріали для дисертації.
МІРЕЛЛА
Так от, мій кавалер запросив мене в музей арабської історії. За його словами, там буде дуже інтелігентне товариство. І знаєте, після тридцяти я зрозуміла: фраза «інтелігентне товариство» означає лише те, що всі будуть лицемірити грамотно.
КАТЕРИНА
А ви як виглядали?
МІРЕЛЛА
Як головна помилка їхнього виховання. ( Коротка пауза) Так само як і зараз, це моя база: червона класична сукня, вуалетка та червона помада. Я була схожа на келих вина на конференції про тверезість.
КАТЕРИНА
Уже звучить небезпечно.
МІРЕЛЛА
Жінки дивилися на мене так, ніби я прийшла не в музей, а руйнувати сімейні цінності особисто.
КАТЕРИНА
А чоловіки?
МІРЕЛЛА
А чоловіки дивилися так, ніби сімейні цінності вже й без мене були не дуже стабільні.
КАТЕРИНА
І що сталося?
МІРЕЛЛА
Стоїть один пан. Борода, біла сорочка, чотки в руках, обличчя людини, яка засуджує навіть думки інших людей. І він так демонстративно відвертається від мене.
КАТЕРИНА
Театрально?
МІРЕЛЛА
О, як «Оскар». Але потім я помічаю: він дивиться на мене через відображення у склі біля експонатів.
КАТЕРИНА
Серйозно?
МІРЕЛЛА
Катерино, цей чоловік так захопився своєю «непомітністю», що врізався у стійку з табличкою «Не торкатися руками».
КАТЕРИНА
Це вже майже притча.
МІРЕЛЛА
Найкраще далі. Його дружина помічає це і спочатку починає дивитися на мене так, ніби я чаклунка. А потім дозволила собі зробити мені зауваження, стосовно того чому я вдягнена так відверто, і взагалі, мусульманка повинна носити завжди паранджу! На що я їй відповіла: по- перше - я нікому нічого не винна! А по - друге: якби всі мусульманки завжди носили паранджу, то і її на світі не було б! Якби її батько не бачив її маму без... "паранджи" то...
КАТЕРИНА ( перебиває її, не витримуючи подробиць)
І як та пані відреагувала на ваші слова?
МІРЕЛЛА
Вона мене обізвала лярвою, я їй відповіла, що вона сама така! І знаєте що було далі? ( Сміється) Та чопорна пані полізла до мене...битись!
КАТЕРИНА
Та ви що?
МІРЕЛЛА
Мабуть, вона думала, якщо я вдягнена екстравагантно з елементами елегантності, то я не зможу себе захистити...
КАТЕРИНА
Ви теж її били?
МІРЕЛЛА
Я роздряпала їй морду!
КАТЕРИНА
І як відреагував на це ваш коханець?
МІРЕЛЛА
Він разом з чоловіком тієї..."леді" відтягували нас одну від одної, а потім чоловік тієї пані почав пред'являти претензії моєму коханцю, тому що я роздряпала обличчя його жінці. На що він відповів, що я все правильно зробила і, у коректній формі, пояснив, що не треба витріщатись на чужих жінок!