Страница 37 из 43
Ти зустріла іншого?! Ми ще не встигли розлучитись, а ти вже зустріла іншого! Можливо, ти взагалі, від мене пішла до нього?!
Марина
Можливо!
Сергій
Можливо, ти взагалі той скандал з мамою спровокувала навмисне, що б був привід розлучитись зі мною, і піти до іншого чоловіка?!
Марина (знущаючись)
Спитай це у своєї мами, вона, як завжди, все знає краще!
Сергій
Отже,в тебе є інший! Ну що ж, бажаю щастя! ( йде розлючений)
Марина (облегшено видихає)
Який там інший чоловік?! Мені, хоч би цього здихатись поскоріше! І що тільки не доведеться вигадувати, аби Сергій залишив мене у спокої! (подумавши) Втім, якщо він одразу повірив у те,що я здатна від одного чоловіка одразу піти до іншого, значить, я правильно зробила, що розучаюсь з ним! Все ж, ми дуже різні, а мезольянс ефектно виглядає лише у фільмах, а в житті кожна людина має знати своє місце! (дивиться на час) Хоч би на співбесіду не запізнитись через Сергія!
Швидко йде.
Дія третя
Сцена перша
Минуло півроку.
Любов Іванівна та Марина випадково зустрілись на вулиці.
Любов Іванівна (здивована)
Марина? Доброго дня.
Марина (теж здивована)
Доброго дня, Любов Іванівна.
Любов Іванівна
Як ти поживаєш? Як твоя робота над картиною?
Марина
Я працюю дизайнером, як і хотіла. Нещодавно закінчила роботу над картиною. А як ви поживаєте?
Любов Іванівна
Хворію сильно. З серцем погано. А Сергій у минуломи місяці одружився. Звісно, весілля не було таке пишне, як тоді, коли він одружився з тобою, та воно й не треба... головне, що б жили щасливо. Цього разу жінка хазяйновита, домашня та поступлива.
Марина
Взагалі то, мені не цікаво як справи у Сергія. Любов Іванівна, я дуже поспішаю.
Любов Іванівна (хапається за серце)
Марина, постій, мені погано.
Марина (притримує Любов Іванівну, та допомагає їй присісти на лавку)
Що з вами? Давайте я викличу "Швидку допомогу". (викликає) Любов Іванівна, у вас є з собою ліки? Вам лікар щось призначав?! Любов Іванівна, ви чуєте мене?! Любов Іванівна! Любов Іванівна! (розуміє, що Любов Іванівна померла, Марина дуже злякана) Її очі дивляться в одну точку, немов скляні! Як моторошно! (приїзжає "Швидка допомога")
Лікар
Пані, що трапилось?
Марина
Ви запізнились! Вона померла! Це моя колишня свекруха, ми випадково зустрілись сьогодні, тоді їй стало погано, вона скаржилась, що з серцем проблеми... В її сумочці телефон, зателефонуйте до її сина, його звати Сергій. Зателефонуйте йому, а мені вже час йти, я дуже поспішаю!
Марина біжить оглядаючись, стикається з Віктором та оброняє папку з ескізами, та починає їх збирати, Віктор допомагає їй. Марина виронила ескіз з малюнком, Віктор побачив малюнок та зацікавився
Віктор
Пані, ви в порядку?
Марина (нервово)
Так!
Віктор (розуміє, що вона чимось налякана)
Вибачте, що я втручаюсь не в свою справу, але ви дуже нервові. Вас хтось образив? Я можу вам чимось допомогти?
Марина (розплакалась)
В мене на руках тільки що померла моя колишня свекруха!
Віктор
Ви налякані! Давайте зайдемо у кафе, я замовлю вам каву та ми поговоримо.
Марина (тремтить)
Я нічого не хочу!
Віктор
Пані, вам треба заспокоїтись.
Марина
Мабуть, я б води випила.
Віктор
Звісно. Я бачу, що ви дуже налякані та розгублені. Тут найближче кафе "Піраміда", давайте зайдемо туди.
Йдуть у кафе.
Сцена друга
Кафе "Піраміда"
Марина емоційно розповідає Віктору як склались її стосунки з Сергієм, та про її конфлікти з Любов'ю Іванівною.