Страница 39 из 39
Дмитро
Віра, ти ж знаєш, що я однолюб. Я думав, ти це зрозуміла, за всі ці двадцять років, що ми з тобою були разом. (Віра розплакалась, Дмитро обіймає її) Що сталося?
Віра (заспокоюючись)
Зараз я тобі все розповім. (трохи помовчала) Після того, як ми почали жити окремо, я проаналізувала наше спільне життя, і виявила, що я тебе не чула в багатьох речах. Ти багато разів пропонував мені допомогу у побуті, а я її не приймала, тому що не хотіла навантажувати тебе. Я хотіла бути ідеальною дружиною і матірю!
Дмитро
Віра, я не хочу що б ти була ідеальною, я хочу що б ти була собою! Нам багато чого навязують (потирає одне око)
Віра (схильовано)
Що сталося?
Дмитро
В око щось потрапило. (коротка пауза) Так от, що я хочу сказати, нам багато чого навязують, але це все маніпуляції, ми повинні слухати тільки себе, відкинувши сильні емоції, або вже переживши їх, якщо людина дуже емоційна і має вибуховий характер. Тобто, простими словами, перш ніж, піддаватись тій, або іншій провокації, треба, в першу чергу, задати собі питання: а що мені до того? Кожна людина хоче покращити цей світ, ми і живимо для того, що б привнести щось своє в світ,зробивши його краще, і якщо кожна людина буде жити власним життям і не йти на різноманітні провокації, цей світ значно покращиться... Я одружився на тобі на такій, якою ти є! У розлуці з тобою я зрозумів як сильно я тебе кохаю!
Віра
І я тебе сильно кохаю, Дмитро! ( цілує його) Давай домовимось, що завжди будемо дивитись на всі проблеми та непорозуміння очима одне одного. Так нам легше буде порозумітись.
Дмитро
Я згоден з тобою.
Віра
А також, один раз на місяць будемо виїзжати в такий самий маленький та затишний будиночок, у при ватному секторі.
Дмитро
Ні, не раз на місяць, а один раз у два тижні. Придбаємо затишний заміський будиночок, де будемо тільки ти і я.
Віра
Добре. (телефонує Орисі) Орися, сьогодні я не приїду ночувати додому, буду завтра, ближче до вечора. Ти за старшу, що б вдома був порядок! Також, на вас зі Славком чекає сюрприз. Надобраніч. І я тебе цілую, доця. І Славка теж я цілую. (відключає звязок)
Дмитро (дражниться)
Якже ти дітей залишиш саміх на добу?
Віра
Нехай вчаться бути самостійними. Вони вже не малі діти! Я так за тобою скучила! (обіймає його) Я пропоную завтра удвох пройдемось по крамницях, купимо дітям подарунки, а на вечір поїдемо додому.
Дмитро
Добре. ( цілує її)
Сцена п'ята
31 грудня, вечір.
Квартира Дмитра і Віри. Орися готує на кухні, а Славко прибирає.
Славко
Орися, мама тобі говорила о котрій годині приїде?
Орися
Ні, не казала. (випадково перевертає вазон з білою орхідеєю і квітка ламається) Квітка зламалась! Мама тепер засмутиться!
Славко
Не переймайся, Орися, я де що придумав. (виходить з кухні)
Орися (засмучена)
Що тут вже можна вдіяти? (Славко повертається тримаючи у руках суперклей)
Славко
Де квітка?
Орися (здивована, протягуючи йому квітку)
Ось. Славко, ти зібрався приклеїти квітку суперклеем?
Славко (приклеюючи квітку суперклеєм)
Так. А що, ти пропонуєш засмутити маму?
Орися
Але ж, все одно, з часом квітка завяне і мама зрозуміє, що це я її зламала.
Славко
А ми, до цього часу, купимо таку ж саму білу орхідєю і замінемо її.
Орися
Славко, дякую, що, знову, виручаєш мене!
Славко
Ми ж родичи! Ти мене також виручала багато разів, і я, якщо можу, завжди допомагаю тобі. Так і має бути у нормальній родині.
Орися
Це правда.
( чують в коридорі голоси)
Славко
О! Мама повернулась.
Орися (радісно)
З татом! Ти чуєш голос?!
Славко ( теж радіє)
Так!
Заходять Дмитро і Віра. Славко і Орися радіють і обймають їх обох.
Славко і Орися
Тато повернувся!
Дмитро (обіймає дітей)
Діти, я так сумував за вами і мамою!
Віра ( дивується)
В квартирі так чисто!
Орися
Це Славко прибирав у квартирі.
Віра (обіймає Славка)
Славко поприбправ у всіх кімнатах?
Орися
Так. І навіть вікна помив. А я приготувала святкову вечерю.
Віра (обіймає обох дітей)
Мої ви помічники! (коротка пауза. Віра притискає до себе дітей ще сильніше. Після чого говорить суворо, але зрозуміло) Орися, Славко, давайте домовимось так: з сьогоднішнього дня кожен прибирає після себе сам. Те ж саме стосується миття посуду. В нашій сімї кожен з нас має свої обовязки.
Орися і Славко
Домовились.
Славко
Тато, мамо, ми з Орисею підготували для вас Новорічний подарунок. Хотіли подарувати в Новорічну ніч, але скоро вже буде північ.
Орися
Так, на вулиці вже стемніло, тож вже можна дарувати подарунки.
Дмитро
Давайте обмінюватись подарунками. Ми з мамою також щось підготували для вас.
Орися і Славко виходять. Дмитро і Віра дістають з пакету подарунки для дітей.
Орися і Славко заходять і дарують батькам сімейне фото у вигляді картини, де вони зображені вчотирьох. Дмитро і Віра у захваті.
Віра ( у захваті)
Це дивовижно!
Дмитро
Орися, Славко, ми з мамою у захваті! Дякую вам за такий чудовий подарунок. ( Дмитро і Віра обіймають дітей)
Віра
А ви памятаєте як ми фотографувались?
Дмитро ( сміється)
Ооо! Тут є що пригадати! Орися балувалась, а Славко напроти був занадто серйозний...
Віра
Діма, а ти памятаєш, як ти намагався розвеселити Славка?
Дмитро і Віра діляться спогадами про той момент і обоє сміються
Орися ( тихо Славку)
Я ж казала, що коли батьки почнуть згадувати цей момент, вони передумають розлучатись.
Славко
Так, Орися, твоя ідея чудова. Але вони й без нас порозумілись.
Орися і Славко обіймаються
Віра
Всі спогади, які повязані з цим фото можна обговорювати безмежно. Але ж діти чекають на подарунки також.
Дмитро
Віра, давай по старшинству дарувати подарунки.
Віра (дістає зі святкового пакета набір косметики для Орисі)
Орися, це твій подарунок, що б ти більше не чипала мою косметику.
Орися (радіє)
Дякую! (цілує у щоку Віру, а потім Дмитра)
Віра
Я тебе навчу правильно фарбуватись та підбирати віддтинки, які тобі будуть личити. Краще, дійсно, ти будеш фарбуватись при мені, що б я побачила та підказала тобі, якщо ти припустишся помилок при нанесенні макіяжу, ніж ти будеш таємно фарбуватись, а потім виглядати вульгарно.
Дмитро (дарує Славку фотоаппарат)
Синку, ти знаєш, що я завжди підтримаю тебе у всьому. В тебе ще є хист до фотографування?
Славко ( радіє)
Звісно! Я хочу стати фотографом! Дякую за подарунок! (обіймає обох батьків)
Дмитро і Віра
З Новим Роком!
КІНЕЦЬ.