Страница 32 из 43
Марина
Я хочу пробивати собі дорогу в житті самостійно. Це для мене принципово! Я впевнена, що зможу самостійно добитись всього, чого забажаю. До того ж, ми домовились з батьками, що вони не будуть мене занадто опікати. Я хочу вчитись на власних помилках! Батьки, в принципі, не мають опікати своїх дітей... Кожна людина скоює свої власні помилки, і цього не уникнути, це досвід, мої тато та мама це розуміють.(коротка пауза) Вони розуміють, якщо я захочу зробити в своєму житті щось, що їм не сподобається,я це все одно зроблю і на мене ніхто не зможе вплинути, тому що знають, що я живу так, як я сама вважаю за потрібним, за своїми власними правилами! Я не залежна від думки суспільства.
ПАУЗА
Сергій ( нервово)
Марина!
Марина
Так, Сергій. Я тебе слухаю.
Сергій
Та ні, нічого... (коротка пауза) Марина!
Марина
Так.
Сергій (мнеться, хоче зробити пропозицію, але не знає як. Потім бере себе в руки)
Марина!
Марина
Сергій, що ти хочеш мені сказати?
Сергій
Ти ще нічого не замовила.
Марина
Я б випила каву.
Сергій
А десерт?
Марина
Дякую. Але я не голодна.
Сергій
А може, все таки, голодна?
Марина
Ні. Я хочу випити тільки каву.
Сергій
Ти впевнена?
Марина
Так!
Сергій
Точно?
Марина
Точно!
Коротка пауза
Сергій
Марина!
Марина
Сергій, ти якійсь, дивний. В тебе щось сталося?
Сергій ( знову мнеться)
Я хочу тобі щось сказати...
Марина
Ну, так кажи!
Сергій (ніяково)
Якщо тобі так не щастить з роботою, можливо, ти б і не влаштовувалась. Можливо, це знак? Не треба стукати в закриті двері.
Марина
Як це не треба?! Якщо двері закриті, треба їх виламати!
Сергій
А що тобі дасть та робота?
Марина
Саморелізацію та дохід.
Сергій
Я і сам тебе можу забеспечити. Я ж чоловік! ( достає коробочку з каблучкою, стає на одне коліно) Марина, виходь за мене заміж!
Марина
Так, я згодна. Але я все одно, хочу будувати кар'єру.
Сергій (радісний одягає їй каблучку)
Розберемось. Я винайняв квартиру для нас. Давай запросимо туди батьків та розповімо що ми одружуємось.
Марина
Добре, коханий.
Йдуть.
Сцена третя
Квартира Сергія та Марини.
Вони обоє сервірують стіл.
Сергій
Марина, о котрій годині приїдуть твої батьки? Мені вже не терпиться об'явити всім про наші заручини! ( помічає, що Марина засмучується) Марина, чому ти засмучена? Невже, ти передумала виходити за мене заміж?
Марина
Звісно, я хочу вийти за тебе заміж, Сергій...
Дзвінок у двері.
Сергій
Це або моя мама, або твої батьки. Піду відкрию.
Йде. Потім повертається разом з Любов'ю Іванівною
Марина ( гостинно)
Присажуйтесь за стіл, Любов Іванівна.
Любов Іванівна
Дякую, Марина.
Сергій
Як тобі квартира, мама?
Любов Іванівна
Не погана. А Марина до тебе у гості прийшла?
Сергій (обіймаючи Марину)
Ні. Ми з Мариною живемо разом.
Марина
Так, Любов Іванівна. Ми з Сергієм вчора подали заяву до РАГСу і в наступному місяці ми одружуємось.
Любов Іванівна
Діти, ви ж розумієте, що одруження це серйозний крок?
Сергій та Марина
Звісно, розуміємо.
Любов Іванівна
Я прожила життя і маю життєвий досвід, то ж моя вам порада, не спішіть!
Сергій
А хто спішить? Ми з Мариною зустрічаємось рік, то ж одружитись це логічно.
Любов Іванівна
Сподіваюсь, ви не накоїте дурниць. Марина, а як твої батьки ставляться до шлюбу з Сергієм? (Марина мовчить)
Сергій
Мама, ми з Мариною, як раз, сьогодні і запросили тебе та батьків Марини, що б об'явити про наші заручини.
Любов Іванівна (ехидно)
То що ж вони не йдуть? (Марина розплакалась та втікла до ванної кімнати) Щось тут не те, синку, схаменись, поки не пізно!
Сергій
Мама, можливо, Марина нервує, перед весіллям. Я поговорю з нею.
Любов Іванівна ( з сарказмом)
Ну, поговори.
Сергій
Я відійду до Марини, а ти пригощайся. Ми з Мариною разом готували, дуже старались.
Любов Іванівна
Дякую. Я не голодна. Краще піду додому. Бувай, синку. (цілує Сергія та йде)
Сергій (гукає Марину)
Марина, що сталося? Чому ти розплакалась?
Марина виходить дуже засмучена, Сергій її обіймає та витирає сльози з обличчя
Марина
Твоя мама також проти нашого шлюбу, як і мої батьки!
Сергій
Твої батьки проти нашого шлюбу?
Марина
Так, Сергій. Я з ними говорила, вони сказали, що дають мені право вибору, але вони навіть на весілля не прийдуть, тому що вважають, що ми все одно рано чи пізно розійдемось. Сьогодні їх також не слід чекати, я не знала як тобі про це сказати...
Сергій
А що їх не влаштовує в мені?
Марина ( ніяково)
Те, що ти трішки меньше заробляєш, ніж мій батько...
Сергій (пожимає плечима)
Людей треба спириймати такими, які вони є! Знаю, що я не вашого кола, але я з тобою почав зустрічатись не через меркантильний інтерес, а тому що, справді, покохав!
Марина
Я також їм так відповіла. Я тебе кохаю, Сергій, і це головне.
Сергій
І я тебе кохаю, Марина! А це означає, що ми з тобою подолаємо всі перешкоди!
Марина
Я теж так вважаю, але ти ніколи не думав про те, що б змінити професію?
Сергій (здивовано)
Ні. А навіщо? Мені подобається працювати в стекольній, випилювати скло різної форми, не тільки для вікон, а й для журнальних столиків та навіть сувенірів! В мене, доволі таки, цікава професія.
Марина
Це добре, коли робота влаштовує, так і повинно бути. Людина має займатись тією справою, яка до душі.
Сергій
Марина, я бачу, ти засмучена через скандал з батьками, і я хочу тебе відволікти, для того, що б підняти тобі настрій, я пропоную піти в кіно.
Марина ( без настрою, але все одно, підтримує Сергія)
Хороша ідея.
Йдуть.
Дія друга
Сцена перша
Минуло три місяці.
Квартира Сергія та Марини.
Марина готує на кухні, але в неї нічого не виходить, все валиться з рук. Сергій вертається з роботи та цілує Марину.
Сергій ( сумно посміхається)
Ну що, Марина, в тебе знову нічого не виходить?
Марина
Я тобі вже казала, що мені не подобається домашня робота, я хочу працювати, робити кар'єру. Я що, даремно вчилась на дизайнера?
Сергій
Ми з тобою вже три місяці одружені, і весь цей час тобі доказую, що я сам зможу тебе забеспечити, я ж чоловік! А обов'язки жінки це створювати домашній затишок, що б чоловік з задоволенням повертався додому.
Марина
Так, Сергій, я це багато разів чула. Але в сучасному світі є багато жінок, яким нічого не заважає робити кар'єру та поєднувати це з подружнім життям. З рештою, якби я працювала ми б могли дозволити собі винаймати економку та мені б не доводилось витрачати свій час на домашню роботу. Ти ж знаєш, як мені не подобається готувати, прати та прибирати...